Справа № 932/9251/25
Провадження № 1-кп/932/1155/25
про продовження строку запобіжного заходу
20 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62025050010027017 від 29.07.2025 про продовження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Парканівка, Роздільнянського району, Одеської області, освіта - професійно-технічна, не одружений, неповнолітніх дітей не має, не судимий, військовослужбовець військової служби за контрактом, інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , звання - головний сержант, місце реєстрації і проживання: АДРЕСА_1 , обвинуваченому за ч.4 ст.402 КК України, -
Шевченківським районним судом міста Дніпра розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.4 ст.402 КК України. ОСОБА_5 утримується під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час судового розгляду у зв'язку з закінченням строку дії запобіжного заходу та продовженням існування ризиків, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, прокурором заявлено клопотання про його продовження на 60 днів. В обгрунтування доводів клопотання прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначаючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, усвідомлення чого може спонукати його до переховування від суду, здійснення незаконного впливу на свідків, які підлягатимуть допиту в суді, вчинення інших дій, направлених на перешкоджання завданням кримінального судочинства. Вказуючи на те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не спроможні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, прокурор просить суд його клопотання задовольнити.
Обвинувачений і його захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували, просили вирішити дане питання на розсуд суду.
Надавши оцінку доводам клопотання прокурора та з'ясувавши наявність і характер ризиків, якими обґрунтовується доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу в виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу або його продовження, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, її вік та стан здоров'я, його репутацію, наявність судимостей та умови, за яких таке продовження можливе, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Оцінюючи ризики, суд виходить з характеру і мотивів вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення і його суспільної небезпечності, суворості передбаченого законом покарання, що йому може загрожувати в разі доведення його вини, і вважає ризик переховування від суду обґрунтованим.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на свідків, суд виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним Кодексом процедури отримання їх показань, яка базується на принципі безпосередності, і з врахуванням стадії судового провадження вважає цей ризик також цілком існуючим.
З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем, кримінальне правопорушення вчинене в умовах воєнного стану, в разі незабезпечення його процесуальної поведінки належним запобіжним заходом він знову може вчинити дії, направлені на підрив військової дисципліни, що не сприятиме ефективності військової служби та захисту національних інтересів та створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися і продовжують існувати, продовжує існувати і ймовірність настання негативних наслідків для судового провадження.
З урахуванням цього суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, оскільки жоден з них не зможе ефективно протистояти існуючим ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Розмір застави, раніше визначений ОСОБА_5 як альтернативний запобіжний захід та покладені на нього обов'язки, слід залишити тими ж.
Керуючись статтями 176-178, 199, 327, 331, 369, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 строком на 60 днів по 18 січня 2026 року включно з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 151400 грн.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Строк дії обов'язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.
Застава у визначеному судом розмірі може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем у будь-який момент протягом строку дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 для виконання.
Резолютивна частина ухвали проголошена 20 листопада 2025, повний текст ухвали оголошено 20 листопада 2025 о 16.45 год.
Суддя ОСОБА_1