Головуюча у суді 1-ї інстанції: Михайленко В. В. справа № 991/366/22
Суддя-доповідач: Глотов М. С. провадження № 22-ц/991/29/25
17 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Глотова М. С.,
суддів Панаіда І. В., Панкулича В. І.,
за участю:
секретарки судового засідання Міленко О. В.,
представниці відповідача - адвокатки Крохмальової Я. Е,
представника позивача - прокурора Ткача І. М.,
державного виконавця Цапенко С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горгіладзе Микити Сергійовича, подану на ухвалу Вищого антикорупційного суду (головуюча суддя Михайленко В. В., судді Мойсак С. М., Хамзін Т. Р.) від 21 травня 2025 року (повний текст складено 21 травня 2025 року) щодо відмови у задоволенні скарги адвоката на постанову про відкриття виконавчого провадження у справі №991/366/22,
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 у справі відмовлено у задоволенні скарги представника на постанову від 08.04.2025 про відкриття виконавчого провадження та закрито провадження за скаргою у частині оскарження постанови від 08.04.2025 щодо стягнення виконавчого збору.
Наведене рішення мотивоване своєчасністю звернення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ із заявою про примусове виконання рішення, зважаючи на те, що: (1) норми процесуального законодавства не пов'язують обізнаність особи про прийняте судом рішення із його опублікуванням в Єдиному державному реєстрі судових рішень; (2) САП отримало постанову Верховного Суду від 16.10.2024 лише 17.03.2025, у зв'язку з чим звернення 24.04.2025 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення відбулося в межах передбачених законом строків; (3) скарга на постанову про стягнення виконавчого збору підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (т. 13 а. с. 123-124).
В апеляційній скарзі висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою заяву задовольнити - постанови головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.04.2025 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 за виконавчим листом від 22.12.2022 і про стягнення виконавчого збору у цьому виконавчому провадженні скасувати. Наведені прохання мотивовані пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, враховуючи, що: (1) 21.10.2024 стягувач особисто опублікував у своїх соціальних мережах інформацію про прийняте Верховним Судом рішення; (2) з метою належного та своєчасного отримання кореспонденції від суду саме стягувач повинен був повідомити суд про зміну контактної інформації; (3) стягувач раніше ніж 17.03.2025 отримав повідомлення про прийняте Верховним Судом рішення, надіслане йому в електронний кабінет САП Офісу Генерального прокурора; (4) обчислення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання Закон України «Про виконавче провадження» не ставить у залежність від моменту отримання стягувачем засвідченої судом копії судового рішення.
В судовому засіданні представниця відповідача Крохмальова Я. Е. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити з мотивів, наведених у ній. ОСОБА_1 та представник Горгіладзе М. С. , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули.
Прокурор та державний виконавець заперечили проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважають, що підстави для її задоволення відсутні. Крім того, прокурор зазначив, що під час воєнного стану перебіг строку пред'явлення виконавчого листа до виконання не відбувається, про що вказано в Законі України «Про виконавче провадження».
Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що хоч суд першої інстанції правильно встановив необхідність відмовити у задоволенні скарги представника, однак частково дійшов помилкового висновку щодо мотивів такої відмови.
Виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
В ході апеляційного перегляду встановлено, що 14.12.2022 постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було залишено без змін постанову Вищого антикорупційного суду від 13.07.2022, якою частково задоволено позовну заяву Держави Україна в особі САП Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - визнано необґрунтованим активом квартиру. 22.12.2022 судом було видано виконавчий лист у справі №991/366/22 (т. 13 а. с. 6-7; т. 1-а а. с. 4-6), у якому вказано, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання протягом трьох місяців - до 15.03.2023.
23.12.2022 ухвалою Верховного Суду зупинено дію рішення Вищого антикорупційного суду від 13.07.2022 до закінчення його перегляду в касаційному порядку (т. 13 а. с. 8-9). Вказане перешкоджало саме виконанню рішення, а не зверненню прокурора до виконавчої служби.
Як убачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, мотиви відмови у задоволенні скарги стосуються поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а не питання щодо його дотримання. Тому з мотивами, з яких суд відмовив у задоволенні скарги, колегія суддів не погоджується.
Однак, вважає, що підстав для задоволення скарги в суду не було, оскільки згідно з підп. 4 абз. 3 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, строк у три місяці для пред'явлення виконавчого листа від 22.12.2022 до виконання, передбачений ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на подачу якого й було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1, встановлювався з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. Воєнний стан не скасований та не припинений. Тому, до настання зазначеного моменту пред'явлення виконавчого документа до виконання не обмежене жодними строками.
Суд першої інстанції не врахував зазначені положення підп 4 абз. 3 п 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на що безпідставно не застосував ці норми Прикінцевих та перехідних положень згаданого Закону.
Таким чином, САП не пропущено строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Довід представниці про те, що підп. 4 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» не підлягає застосуванню у даному провадженні, оскільки виконавчий лист виданий у період дії воєнного стану, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дана норма не містить застережень її застосування лише до виконавчих листів, які були видані до введення в Україні воєнного стану.
Щодо доводу представника про необхідність скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, то, враховуючи положення ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №766/740/17-ц, від 07.02.2019 у справі №927/769/16, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність закрити провадження у цій частині, оскільки справа у відповідній частині підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Із огляду на вказане, хоч суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні скарги представника частково з інших мотивів, ніж ті, якими керувався суд апеляційної інстанції, однак оскільки судове рішення по суті, не змінюється, то виходячи з п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі Sutyazhnik v. Russia, заява №8269/02, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 374, 375, 381-384, 432 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Горгіладзе Микити Сергійовича залишити без задоволення, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М. С. Глотов
Судді: І. В. Панаід
В. І. Панкулич