Справа № 991/7274/25
Провадження 1-кс/991/11566/25
20.11.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
обвинуваченоїОСОБА_4
її захисників, адвокатівОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000474 від 26.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
І. Історія провадження
1.1. 15.07.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України надійшов на розгляд Вищого антикорупційного суду.
1.2. Для розгляду цього кримінального провадження відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15.07.2025 визначено головуючу суддю ОСОБА_8 .
1.3. Ухвалою від 15.07.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке триває дотепер.
1.4. 07.11.2025 захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 звернувся із заявою про відвід судді ОСОБА_8 .
Потребу в усуненні судді від розгляду зазначеного кримінального провадження адвокат мотивував тим, що обвинувачена ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання заявила клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження, однак суддею ОСОБА_8 постановлено вирішити це питання за результатами підготовчого судового засідання.
Адвокат зазначає, що у випадку надходження клопотання про колегіальний розгляд справи, таке клопотання має бути вирішене невідкладно та надалі судовий розгляд повинен здійснюватися колегією суддів у складі трьох суддів.
Таким чином, захисник вважає, що суддею ОСОБА_8 був порушений встановлений ч. 3 ст. 35 КПК України порядок визначення судді для розгляду справи.
Також, сторона захисту звертає увагу на ту обставину, що головуючим суддею клопотання сторони обвинувачення розглядаються під час підготовчого засідання, в той час як велика кількість клопотань сторони захисту залишаються відкритими до завершення підготовчого судового засідання. Наведене, на переконання захисника, свідчить про упередженість та необ'єктивність судді.
У зв'язку з цим просив відвести суддю ОСОБА_8 від розгляду цього кримінального провадження на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.
1.5. 19.11.2025 до суду надійшли пояснення судді ОСОБА_8 , у яких вона повідомляє про те, що поведінка адвоката ОСОБА_7 має ознаки процесуального зловживання, створення штучних перешкод для розгляду справи та умисного затягування розумних строків судового процесу, зокрема вважає, що такою штучною перешкодою є черговий відвід головуючому судді.
Зазначає, що у цьому кримінальному провадженні підготовче судове засідання триває майже 4 місяці, при цьому впродовж цього часу від адвоката ОСОБА_7 надійшло близько 18 різних клопотань, зокрема і відвід судді ОСОБА_8 , у задоволенні якого було відмовлено. Зазначає, що в ухвалі від 12.08.2025 суд констатував неможливість надавати оцінку доводам захисника ОСОБА_7 , висловлених у численних клопотаннях, у зв'язку із тим, що останній жодного разу не з'явився в судове засідання, не повідомляв про поважність причин неявки, не висловлював думку щодо наявності підстав для відводу та не підтвердив ознайомлення із своїми правами та обов'язками.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
2.1. Захисники обвинуваченої ОСОБА_4 , адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали заявлений захисником ОСОБА_7 відвід з мотивів, наведених у його заяві.
2.2. Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заявлений її захисником відвід та просила відвести суддю ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження
2.3. Прокурор ОСОБА_3 щодо відводу судді ОСОБА_8 заперечував. Зазначив, що під час підготовчого судового засідання суддя ОСОБА_8 розглядала клопотання сторони обвинувачення виключно про продовження строку дії покладених на обвинувачену обов'язків.
2.4. Суддя ОСОБА_8 , будучи належно повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви про її відвід, в судове засідання не прибула.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання та перевіривши доводи заяви про відвід, суд дійшов наступних висновків.
3.1. Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя. Кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом (ч. 1 ст. 21 КПК України).
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України), а також у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. (п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України). Саме на зазначені норми КПК України покликається адвокат ОСОБА_7 , як на підставу для відводу судді від участі у розгляді цієї справи.
3.2. Щодо підстави відводу, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України
Так, у заяві про відвід адвокат ОСОБА_7 зазначає, що суддя порушила визначений ч. 3 ст. 35 КПК України порядок визначення судді для розгляду справи, оскільки відклала вирішення клопотання обвинуваченої про колегіальний розгляд кримінального провадження до закінчення підготовчого провадження, однак такі доводи суд вважає необґрунтованими.
Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті.
При цьому колегія у складі трьох суддів на етапі надходження провадження до суду визначається безумовно лише щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.
За наявності підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів виключно за клопотанням обвинуваченого.
Таким чином, положення ч. 3 ст. 35 КПК України стосується порядку визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача, лише під час автоматизованого розподілу матеріалів кримінального провадження.
При цьому, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем), а не конкретним суддею, як про це зазначає адвокат.
В той же час, жодних доводів про те, що визначення судді ОСОБА_8 відбулось із порушенням встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку, сторона захисту не наводить.
3.3. Щодо підстави відводу, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставиною, що виключає участь судді у кримінальному провадженні є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Мотивуючи наявність сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 зазначає, що головуючим суддею клопотання сторони обвинувачення про продовження дії покладених на обвинувачену обов'язків розглядаються під час підготовчих судових засідань, в той час як велика кількість клопотань сторони захисту, а також клопотання власника майна про скасування арешту, залишаються відкритими до завершення підготовчого судового засідання.
Вказані доводи захисника фактично є негодою з процесуальними рішеннями судді щодо черговості та порядку вирішення клопотань, заявлених під час підготовчого судового засідання учасниками кримінального провадження, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можливо було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, до зміни судді, який був визначений у порядку ст. 35 КПК України.
Для відводу судді (колегії суддів) необхідно надати конкретні докази його (її) упередженості, порушення процесуальних норм або дій, які прямо впливають на неупередженість розгляду справи.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
З огляду на те, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, то питання про продовження дії покладених на обвинувачену обов'язків є нагальним питанням, яке може бути вирішене під час підготовчого судового засідання за наявності відповідних клопотань. Отже у цьому випадку об'єктивні сумніви в неупередженості суду виключаються.
Що стосується порядку вирішення інших клопотань, заявлених під час підготовчого судового засідання, то черговість їх вирішення належить до дискреційних повноважень судді.
Та обставина, що певні клопотання сторони захисту, а також клопотання власника майна про скасування арешту, залишаються відкритими до завершення підготовчого судового засідання, жодним чином не свідчить про упередженість судді.
Крім того, суд звертає увагу на те, що до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді.
Про це, зокрема, наголошує Європейський суд з прав людини, згідно з позицією якого прийняття рішень, які можуть викликати незадоволення однієї зі сторін, не є ознакою упередженості. Прийняття таких рішень має відбуватися відповідно до принципів судочинства та з врахуванням усіх вимог, що висуваються до судового рішення. Суддя, приймаючи рішення, має враховувати всі обставини справи та досліджувати всі докази (рішення у справі «Jasiсski проти Польщі» від 20.12.2005, заява № 30865/96, п. 54-58).
Варто також додати, що незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
3.4. Висновки суду
З огляду на відсутність доказів, які б підтверджували викладені у заяві захисника доводи, у відводі судді ОСОБА_8 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80-82 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_8 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1