Справа № 991/11874/25
Провадження 1-кс/991/11964/25
19 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ),
яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення
1. Стислий опис судового провадження.
17.11.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) на бездіяльність НАБУ, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким 19.11.2025 здійснено судовий розгляд скарги.
2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Зобов'язати уповноважених осіб (детективів Національного антикорупційного бюро України) внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, викладені у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 27.10.2025»,
що обґрунтовувалось зокрема таким:
«03.11.2025 ОСОБА_3 на адресу Національного антикорупційного бюро України надіслана заява про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 214 КПК України за попередньою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення передбаченою ч. 2 ст. 364 КК України. Обставини направлення відповідної заяви підтверджуються поштовою накладною, виданою працівниками поштового сервісу «УКРПОШТА» (в додатках). Згідно з інформацією перевірки статусу відстеження за поштовою накладною на сайті поштового сервісу «УКРПОШТА», поштове відправлення (заява про вчинення кримінального правопорушення) отримано адресатом - Національним антикорупційним бюро України (в додатках)…
Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, станом на день подання цієї скарги, уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України не виконали свій обов'язок передбачений ч.1 ст. 214 КПК України та не зареєстрували кримінальне провадження ініційоване ОСОБА_3 , не розпочали досудове розслідування у строк передбачений КПК України, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань заявнику не наданий. Відтак, відомості про вчинення кримінальних правопорушень, викладені в заяві ОСОБА_3 , передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, не внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань…
Враховуючи усе вищезазначене, вбачається бездіяльність уповноважених осіб (детективів) Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей, які містить заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 27.10.2025, до Єдиного реєстру досудових розслідувань»,
із доданою до скарги заявою про вчинення кримінального правопорушення із таким проханням «Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, із коротким викладом обставин: ОСОБА_4 , будучи Міністром енергетики України, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , Першим заступником Голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради України, фактичним контролером ТОВ «Спеціалізована організація «Спецгаз», вчинив зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Спеціалізована організація «Спецгаз», використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам. Невідкладно почати досудове розслідування за зазначеними у цій Заяві фактами, направити мені підтверджуючі документи про внесення відомостей до ЄРДР за фактами викладеними у цій заяві, протягом 24 годин з моменту внесення зазначених відомостей».
2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Представник НАБУ, як органу, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалась, попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду. Також до ВАКС надійшло заперечення на скаргу, де детектив НАБУ ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути таку за його відсутності, й зокрема зазначив таке: «У Першому підрозділі детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) розглянуто заяву ОСОБА_3 від 03.11.2025 (надійшла до Національного бюро 06.11.2025) про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 364 КК України посадовими особами Міністерства енергетики України, народним депутатом України під час прийняття та виконання наказу Міністерства енергетики України №402 від 21.10.2024 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання» в інтересах ТОВ «Спеціалізована організація «Спецгаз». Також, у Національному бюро раніше розглянуто заяву ОСОБА_3 від 30.09.2025 (за аналогічними фактами) та заявнику надано відповідь листом Першого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного бюро від 02.10.2025 № 511-294/29930. Так, за результатами опрацювання заявнику повідомлено, що викладені у заяві факти вже перевірялися детективами Національного бюро в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000306 від 30.05.2025. За результатами здійснення досудового розслідування кримінальне провадження № 52025000000000306 від 30.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було закрите» із доданими копіями такого: 1) заяви скаржника від 23.09.2025, 2) відповіді НАБУ від 02.10.2025, 3) заяви ОСОБА_7 від 03.11.2025, 4) відповіді НАБУ від 07.11.2025, 5) витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №52025000000000306 і постанова детектива НАБУ ОСОБА_8 від 29.08.2025 про закриття кримінального провадження № 52025000000000306 від 30.05.2025 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, де зазначено таке: «На адресу Національного антикорупційного бюро України надійшла заява ФОП ОСОБА_9 від 23.05.2025, відповідно до якої останній вказував про факти зловживання службовим становищем посадовими особами Міністерства енергетики України та Державної інспекції енергетичного нагляду України під час прийняття наказу Міністерства енергетики України №402 від 21.10.2024 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання» в інтересах ТОВ «Спеціалізована організація «Спецгаз» (ЄДРПОУ 43124566). Відповідно до розділу 6 Правил встановлено, що перевірка та прочищення димових та вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків повинні виконуватися суб'єктом господарювання, який має висновок Держенергонагляду щодо відповідності суб'єкта господарювання вимогам з забезпечення належного виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів комунально- побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, форма якого наведена у додатку 16 до цих Правил (висновок відповідності). В свою чергу з метою отримання вказаного висновку суб'єкт господарювання повинен мати у власності інформаційно-комунікаційну систему, яка має забезпечувати автоматизацію керування, моніторингу перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків на яку побудована комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації має бути зареєстрований в Адміністрації Держспецзв'язку. ТОВ «Спеціалізована організація «Спецгаз» було єдиним товариством, яке мало відповідний висновок Держенергонагляду. У зв'язку із чим до ЄРДР внесені відомості за №52025000000000306 від 30.05.2025 та розпочато досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 30.05.2025 наказом Міністерства енергетики України №219 Про внесення змін до Правил технічної експлуатації систем газопостачання. Відповідно до вказаних змін виключено абзац другий пункту 1 у главі 6, яким відповідно передбачалося отримання суб'єктом господарювання висновку Держенергонагляду щодо відповідності суб'єкта господарювання вимогам з забезпечення належного виконання робіт з технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків. Так, на сайті Міністерства енергетики 30.05.2025 (о 19 год.) опубліковано новину: «Міненерго усунуло правову невизначеність для забезпечення стабільного функціонування ринку надання послуг з технічної експлуатації систем газопостачання. На виконання Закону України «Про ринок природного газу», постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2024 року № 1 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері державного енергетичного нагляду (контролю) на ринку природного газу» Міненерго видано наказ від 21 жовтня 2024 року №402 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем газопостачання» (далі - Наказ 402), який набрав чинності 20 лютого 2025 року. Цим наказом унормовано технічну експлуатацію систем газопостачання, що є вкрай важливим для споживачів газу. ...». За результатами проведених слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування не встановлено достатніх даних, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України в діяннях службових осіб Міністерства енергетики України та Державної інспекції енергетичного нагляду України».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 03.11.2025 через оператора поштового зв'язку «Укрпошта» поштовим відправленням №0306600625022 скаржник направив до НАБУ заяву про кримінальне правопорушення, яка отримано 06.11.2025. Відтак строк на подання скаржником відповідної скарги відраховується з 07.11.2025 та спливав 17.11.2025, тобто скаржником формально дотримано визначений КПК строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Водночас слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 ККС ВС в справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
3.5. Скаржник надсилав до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статті 364 КК, яке формально належить до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС.
Разом з тим, стаття 364 КК передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об'єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об'єктивна сторона включає три обов'язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв'язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб'єктом є службова особа. Суб'єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Водночас вчиненням службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов'язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень.
Отже, в будь-якому випадку для притягнення особи до відповідальності за статтею 364 КК необхідно встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов'язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо) та встановити наявність ознаки «всупереч інтересам служби» (тобто чи службова особа ігнорувала покладені на неї функції, діяла на противагу ним, нехтувала службовими обов'язками чи хибно сприймала їх, підривала авторитет владних органів, тобто поводилась незаконно та невідповідно до її статусу), а також наявність мети одержання будь-якої неправомірної вигоди та фактичний розмір завданої матеріальної шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Відповідно до чинного пункту 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від однієї тисячі до п'яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення такого кримінального правопорушення конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - НП (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Відтак підслідність кримінальних проваджень НАБУ та відповідно можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК обумовлена конкретним розміром предмета такого кримінального правопорушення або розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.
Отже, розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розміру завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а також здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 15 140 000 грн. (3028 грн. х 5000).
Проте у заяві і скарзі скаржник не навів жодних ознак реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи осіб або розміру предмета кримінального правопорушення на зазначені суми чи понад такі.
Водночас в скаргах відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, щодо осіб, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.
Таким чином, зі змісту скарг не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Загалом зі змісту заяви скаржника про вчинення кримінального правопорушення до НАБУ взагалі не вбачається достатніх об'єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, окрім суб'єктивних припущень скаржника. Тобто викладені обставини не свідчать про ймовірність злочину і доводи скаржника не є достатніми і не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Відсутність ознак кримінального правопорушення також підтверджено чинною постановою детектива НАБУ ОСОБА_8 від 29.08.2025 про закриття кримінального провадження №52025000000000306 від 30.05.2025 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, прийнятою щодо тих же самих фактів, що й в заяві скаржника від 03.11.2025.
3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на те, що скаржником не доведено обов'язок уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 214, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 20.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________