Справа № 991/11918/25
Провадження 1-кс/991/12008/25
19 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ),
яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)
після отримання заяви про кримінальне правопорушення
1. Стислий опис судового провадження.
18.11.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність НАБУ, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Визнати бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- протиправною. 2. Зобов'язати НАБУ невідкладно внести відомості за моєю заявою про злочин до ЄРДР та надати мені витяг з ЄРДР. 3. Надіслати мені копію ухвали суду електронною поштою та в електронний кабінет. 4. Розгляд провести без моєї присутності у зв'язку з військовою служб»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «05.11.2025 подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) електронною поштою info@nabu.gov.ua. У заяві викладені обставини, що свідчать про злочинну змову посадових осіб військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України, які вчинили у злочинній змові злочини передбачені підслідністю НАБУ та САП, а саме корупційна змова з метою отримання фіннсової вигоди, просувань по службі, та ухилення від покарань за кримінальні правопорушення В заяві про злочин зазначено достатні підстави для об'єктивної ознаки корупційної складової. Однак, у порушення вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, уповноважені особи НАБУ не внесли відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) протягом 24 годин з моменту отримання заяви, а також не направили мені витяг з ЄРДР або письмову відмову. Таким чином, дії (а точніше бездіяльність) НАБУ є незаконними та підлягають судовому оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України».
Скаржник у поданій 05.11.2025 до територіального управління Державного бюро розслідувань у Полтаві, НАБУ, САП, СБУ, Офісу Генерального прокурора України, Спеціалізованій прокуратура у сфері оборони Центрального регіону заяві про злочин вчинений військовими посадовими особами різних військових частин, армійським корпусом, генеральним штабом та посадовими особами юридичної особи Збройні Сили України, зазначив про вчинення злочинів, передбачених статтями 358 «Підроблення документації для проведення описаного мною переміщення на нижчу посаду», 426-1 «Перевищення влади або службових повноважень», 111 «Державна зрада, умисне нанесення шкоди обороноздатності держави», оскільки «Згідно записів книги вихідної документації військової частини НОМЕР_3 , 12.08.2025 №253 було відправлено рекомендаційний лист на старшого лейтенанта ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_3 дійсно може розглянути мою кандидатуру та направити відповідний рекомендаційний лист до військової частини НОМЕР_1 (але постає питання яким чином про мене стало відомо якщо я не звертався до цієї частини з питання проходження служби саме в цій частині), але далі без мого особистого рапорту в якому я добровільно погодився б на переведення військова частина НОМЕР_1 не може робити відповідне подання, з інформації що мені відома дане подання на переведення(з НОМЕР_1 до НОМЕР_3) від військової частини НОМЕР_1 до НОМЕР_4 армійського корпусу(вч НОМЕР_2 ) було надіслано, що свідчить про суттєвий злочин скоєний посадовими особами НОМЕР_1 та посадовими особами НОМЕР_2 . Перш за все це підробка документів( формальних підстав) для переміщення військовослужбовця. Перевищення службових повноважень оскільки дане переміщення з бойової частини в не бойову(на момент переведення) є протиправним та таким що порушує уставні накази Мін оборони та Генерального штабу. Враховуючи зазначене є ознаки порушення статті 111 ККУ умисне нанесення шкоди обороноздатності держави».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2025 ОСОБА_2 направив електронною поштою зокрема до НАБУ заяву про злочин, відтак останнім днем строку можливого подання цієї скарги на бездіяльність (який відраховується з 06.11.2025, тобто дня, наступного за днем спливу встановленого КПК 24-годинного строку) є 17.11.2025, проте фактично скарга подана до ВАКС лише 18.11.2025.
Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Враховуючи наведене очевидно, що у цьому випадку скаржник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження бездіяльності, за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
З огляду на вищенаведене, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 358, 426-1, 111 КК, про які зазначав скаржник, жодним чином не належать до предметної підсудності ВАКС, що унеможливлює будь-який судовий контроль слідчими суддями ВАКС щодо таких.
3.5. Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, визначена пунктами 2, 3 частини 2 статті 304 КПК, тому скаргу належить повернути скаржнику.
Керуючись статтями 303-309, 532 КПК, суд
Повернути ОСОБА_2 скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________