Справа № 991/5305/23
Провадження 1-р/991/107/25
19 листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 52023000000000185 від 20 квітня 2023 року
1. Рух кримінального провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувало кримінальне провадження № 52023000000000185 від 20.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, та відносно юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ».
Вироком суду від 03.10.2025 у межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також застосовано до ТОВ «Компанія КИТ» захід кримінально-правового характеру у виді штрафу у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цим же вироком до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, яким покладено на ОСОБА_5 , зокрема, обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Запобіжний захід застосовано до ОСОБА_5 негайно до набрання вироком законної сили.
Вирок суду від 03.10.2025 не набрав законної сили, матеріали кримінального провадження направлено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для розгляду апеляційних скарг учасників судового провадження.
10.11.2025 захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 подано заяву про роз'яснення вироку від 03.10.2025, що вирішується даною ухвалою суду.
2. Зміст поданої заяви
У заяві сторони захисту зазначається про те, що 14.10.2025 ОСОБА_5 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, як до органу державної влади, уповноваженого на зберігання паспортів для виїзду за кордон, було подано заяву про прийняття на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон на виконання вироку суду від 03.10.2025.
Водночас, листом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області № Б-1276/6/8010-25/8010.5/2719-25 від 16.10.2025 було повідомлено про відсутність правових підстав для прийняття на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон, оформлених на ім'я ОСОБА_5 , оскільки у вироку суду від 03.10.2025 не зазначено Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області як відповідний орган державної влади, на який покладено обов'язок зберігати відповідні документи.
Таким чином, виконання обов'язків, покладених на ОСОБА_5 вироком суду від 03.10.2025, є ускладненим, оскільки відсутність визначення конкретного органу державної влади, що має зберігати паспорт ОСОБА_5 для виїзду за кордон, створює правову невизначеність, яка потребує відповідного роз'яснення з боку суду.
З урахуванням вищевикладеного сторона захисту просила роз'яснити вирок суду від 03.10.2025 в частині виконання покладеного на ОСОБА_5 обов'язку, а саме - роз'яснити до якого відповідного органу державної влади ОСОБА_5 повинен здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
3. Позиції учасників судового засідання
Учасники судового провадження у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. Прокурором та представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, було подано клопотання про проведення судового засідання за їх відсутності, не заперечували проти задоволення заяви про роз'яснення вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про проведення судового засідання, а їх неприбуття не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення вироку, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку з неявкою учасників судового провадження фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
4. Оцінка та мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
У цьому контексті слід звернути увагу на сформований у постанові ОП ККС ВС від 18 листопада 2019 року висновок як саме повинна застосовуватись ч.1 ст.380 КПК, а саме: якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, ключовим аспектом можливості розгляду письмової заяви про роз'яснення судового рішення в порядку ст.380 КПК є порушення у цій заяві питання про роз'яснення саме судового рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду.
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України «Судові рішення», у розумінні статті 380 цього Кодексу роз'ясненню підлягає вирок чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, або є ймовірність неправильного виконання резолютивної частини рішення внаслідок її неясності.
При цьому, роз'ясненням рішення вважається викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'ясненими можуть бути рішення суду, які підлягають виконанню та без роз'яснення яких їх складно виконати, або є ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок його неясності.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині обвинувального вироку суду зазначається, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. У свою чергу, рішення суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню (ст. 205 КПК України).
З наведеного вбачається, що вирок суду від 03.10.2025, яким до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та який в цій частині підлягає негайному виконанню, може бути роз'яснений судом відповідно до ст. 380 КПК України, якщо вирок суду є незрозумілим і це створює перешкоди в його виконанні.
Заява про роз'яснення вироку містить посилання на необхідність конкретизації органу державної влади, якому ОСОБА_5 повинен здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зі змісту доданого до заяви листа Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області № Б-1276/6/8010-25/8010.5/2719-25 від 16.10.2025, вбачається, що існують складнощі з виконанням вироку в частині виконання ОСОБА_5 відповідного процесуального обов'язку, оскільки чинні нормативно-правові акти не визначають державного органу, який на виконання судових рішень про застосування запобіжного заходу має зберігати документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. У цьому ж листі зазначено, що якщо в судовому рішенні не зазначено територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, на який покладено обов'язок зберігати документ, то територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не має правових підстав приймати документ на зберігання.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 фактично не може виконати покладений на нього судом обов'язок - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Неможливість виконання такого обов'язку зумовлена відсутністю належного нормативно-правового регулювання відносин, пов'язаних із зберіганням паспортів для виїзду за кордон, що здійснюється на виконання судового рішення про застосування запобіжного заходу, а також відсутністю у вироку суду від 03.10.2025 вказівки на конкретний орган державної влади, що має здійснювати зберігання відповідних документів.
Чинне законодавство дійсно не містить правового регулювання ситуацій, пов'язаних із здачею на зберігання та самим зберіганням паспортів громадян України для виїзду за кордон, що здійснюється на виконання судового рішення про застосування запобіжного заходу. Разом з тим, неповнота чи відсутність правового регулювання не може бути підставою для невиконання судового рішення, особливо рішення про застосування запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. Одночасне оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У п. 1 ч. 1 ст. 2 цього ж закону міститься визначення поняття «розпорядник Реєстру» - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Поряд з цим, пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (далі - Положення) передбачено, що Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Основним завданням Державної міграційної служби України є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (пп. 1 п. 3 Положення).
Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює оформлення, обмін і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, пересилає, визнає недійсними, вилучає та знищує такі документи в передбачених законодавством випадках (пп. 10 п. 4 Положення).
Таким чином, саме Державна міграційна служба України та її територіальні органи/підрозділи є відповідальними за всі правові процеси, які пов'язані з документами, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Враховуючи, що 1) вироком суду від 03.10.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, яким, зокрема, покладено на ОСОБА_5 обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 2) вирок суду від 03.10.2025 в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу підлягає негайному виконанню до моменту набрання вироком законної сили або скасування запобіжного заходу у встановленому законом порядку; 3) відсутність у вироку суду від 03.10.2025 вказівки на конкретний орган державної влади, що має зберігати паспорт (паспорти) ОСОБА_5 для виїзду за кордон, фактично позбавляє ОСОБА_5 можливості виконати судове рішення; 4) неповнота чи відсутність правового регулювання не може бути підставою для невиконання судового рішення про застосування запобіжного заходу, яке підлягає негайному виконанню та яке покликано убезпечити кримінальне провадження від ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом створення умов для виконання його завдань, передбачених ст. 2 КПК України, суд доходить висновку про необхідність роз'яснення вироку суду від 03.10.2025 в частині рішення про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
У цей же час роз'яснення вироку від 03.10.2025 необхідно здійснити шляхом конкретизації, що під відповідним органом державної влади, до якого ОСОБА_5 має здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України, є Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області як територіальний орган Державної міграційної служби України, яка відповідальна за всі правові процеси, пов'язані з оформленням, видачою, обміном, вилученням паспортів громадян України для виїзду за кордон.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 52023000000000185 від 20 квітня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 380 КПК України, суд, -
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про роз'яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 52023000000000185 від 20 квітня 2023 року - задовольнити.
Роз'яснити, що відповідним органом державної влади, до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 03.10.2025 у справі № 991/5305/23 має здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, є Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ: 42552598).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Вищий антикорупційний суд.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3