Справа № 991/11382/25
Провадження 1-кс/991/11471/25
10 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання ОСОБА_3
про скасування арешту майна
у кримінальному провадженні №52024000000000621 від 27.11.2024,
1. Стислий опис судового провадження.
05.11.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 05.11.2025 ОСОБА_3 (далі - заявник) про скасування арешту майна, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 10.11.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник у клопотанні просила «1.Скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025, на мобільний термінал системи зв'язку «IPhone 16 Pro» із IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_3 . 2. Зобов'язати детектива НАБУ повернути ОСОБА_3 мобільний термінал системи зв'язку «IPhone 16 Pro» (IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 )»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «І. Обставини справи
1. Детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000621 від 27.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України.
2. На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 у справі №991/3955/25, 09.05.2025 за адресою мого проживання: АДРЕСА_1 , було проведено обшук з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
3. Під час обшуку 09.05.2025 було тимчасово вилучено особистий мобільний термінал системи зв'язку «IPhone 16 Pro» із IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 , що підтверджується Протоколом обшуку від 09.05.2025.
4. На вказаний мобільний термінал системи зв'язку накладено арешт ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025.
ІІ. Правове обґрунтування та мотиви клопотання..
5. Мій мобільний телефон був вилучений під час обшуку, і слідчий суддя в ухвалі від 15.05.2025 вказав, що вилучення детективами електронного носія інформації було виправдане, оскільки мобільний телефон може містити інформацію, яка має відношення до обставин, які розслідуються у кримінальному провадженні…
8. Майже пів року я позбавлена належного мені мобільного телефону. За цей час я декілька разів зверталась до детектива НАБ України ОСОБА_4 із заявами про надання інформації стосовно наявності підстав для подальшого арешту майна. У відповідь на моє звернення від 25.09.2025 детектив ОСОБА_4 30.09.2025 надіслав повідомлення, що експертне дослідження телефону триває та потреба у подальшому арешті майна не відпала. На моє прохання повідомити орієнтовний строк проведення експертного дослідження не надав відповідь. На мою заяву від 21.10.2025 про повернення телефону також не надав відповідь. Отже, орган досудового розслідування ігнорує мої письмові звернення.
9. Вважаю необхідним звернути увагу не те, що тривале зберігання мобільного телефону без заряджання акумуляторної батареї створює небезпеку суттєвого пошкодження телефону та незворотної втрати інформації яка міститься в ньому.
10. Продовження арешту на мій особистий мобільний телефон, який є невід'ємною частиною мого повсякденного життя, не є пропорційним завданням кримінального провадження та суттєво впливає на мої інтереси, обмежуючи моє право користуватися власністю, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 16 КПК України.
Таким чином, наразі шостий місяць триває позбавлення мене, свідка у кримінальному провадженні, права власності на майно, яка має для мене значну цінність. І це при тому, що для органу досудового слідства достатньо зняти копію інформації, яка міститься в телефоні. Оскільки минуло достатньо часу для того, щоб скопіювати та дослідити інформацію, яка міститься в моєму мобільному телефоні (провести експертне дослідження) вважаю, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту на вилучений у мене мобільний телефон».
2.2. Заявник та детектив ОСОБА_4 , що входить в групу детективів у кримінальному провадженні №52024050000000621 від 27.11.2024, в судове засідання не прибули, подавши заяви із проханням розглянути клопотання без їх участі. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Також детектив подав письмове заперечення, де просив відмовити у скасуванні арешту, зокрема зазначивши таке: «02.05.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.05.2025 за вищезазначеною адресою детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук, в ході якого вилучено мобільний телефон Iphone 16 Pro, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.05.2025 під час проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 здійснено огляд мобільного телефону, належного ОСОБА_3 .
09.05.2025 мобільний телефон Iphone 16 Pro, IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 визнано у якості речового доказу у кримінальному провадженні 520240000000000621 від 27.11.2024.
Так, під час огляду вищенаведеного мобільного телефону встановлено, що в ньому містяться месенджери «Telegram», «WhatsApp», «Viber», «Signal».
У месенджері «Telegram», «WhatsApp», «Viber» при вході у додаток запитує пароль або «FACE ID» для входу.
У месенджері «WhatsApp», виявлено чат з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_5 », який користується абонентським номером НОМЕР_3 . Вказаний чат має додаткове налаштування конфіденційності, а саме встановлена опція видалення даних через 24 години. При цьому станом на час проведення обшуку у чаті відсутні будь-які відомості, що може вказувати на умисне видалення листування між ОСОБА_3 та вказаним абонентом.
Аналогічна ситуація (видалення через 24 години, відсутність збереженого листування) виявлена із чатом абонента, який підписаний як « ОСОБА_6 », який користується абонентським номером НОМЕР_4 .
Також встановлено, що у месенджері «WhatsApp» виявлено чат з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_7 » (аб. номер НОМЕР_5 ), додатково налаштований на автоматичне видалення листування через 90 днів.
При спробі огляду комп'ютерних даних у месенджері «Viber» система здійснила запит на пароль, для розблокування ОСОБА_3 , неодноразово називала паролі, які при введенні ідентифіковано системою захисту як невірні.
За таких обставин доступ до вказаного телефону обмежено, а подальший пошук даних без подолання системи логічного захисту неможливий.
13.05.2025 для подолання системи логічного захисту вилученого мобільного телефону ОСОБА_3 призначено комп'ютерно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На даний час, існує потреба у арешті мобільного телефону Iphone 16 Pro, ІМЕН НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , в тому числі у зв'язку з призначенням комп'ютерно-технічної експертизи з метою подолання системи логічного захисту, а також відновлення видаленого листування та файлів».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням
3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті(тобто арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу. Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частини 1 статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
3.3. Згідно із частиною 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом . Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто учасники кримінального провадження, які подали клопотання про скасування арешту майна, повинні довести окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення такого арешту та/ або відпадіння подальшої потреби в його застосуванні.
3.4. Суд встановив такі обставини:
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000621 від 27.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209 КК.
09.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 02.05.2025 у справі №991/3955/25 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено мобільний телефон Iphone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , під час огляду якого зокрема встановлено, що у такому «міститься месенджери «Telegram», «WhatsApp», «Viber», «Signal», при вході у які запитується пароль або «FACE ID» для входу, у месенджері «WhatsApp» виявлено чат з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_5 », який користується абонентським номером НОМЕР_3 . Вказаний чат мас додаткове налаштування конфіденційності, а саме встановлена опція видалення даних через 24 години. При цьому станом на час проведення обшуку у чаті відсутні будь-які відомості, що може вказувати на умисне видалення листування між ОСОБА_3 та вказаним абонентом».
09.05.2025 постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 зазначений мобільний телефон визнано речовим доказом.
13.05.2025 постановою детектива НАБУ ОСОБА_4 призначено комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
14.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_8 у справі №991/4324/25 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке належить ОСОБА_3 , та вилучене 09.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Iphone 16 Pro, IME11: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , що обґрунтовано зокрема таким:
«Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
3 матеріалів справи слідує, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 (у справі №991/3955/25) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , яка обіймає посаду начальника служби організації закупівель Центральної бази забезпечення та ремонту бронетанкового озброєння, автомобільної та бронетанкової техніки Національної гвардії України (військової частини НОМЕР_6 ), у тому числі з метою відшукання електронних ностів інформації (зокрема мебільних терміналів систем зв?язку), які можуть містити відомості щодо обставин кримінальних правопорушень, які розслідуються.
3 протоколу обшуку від 09.05.2025 (за адресою: АДРЕСА_1 ) слідує, що під час проведення зазначеної слідчої дії виявлено мобільний телефон Iphone 16 Pro, IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . На прохання детектива ОСОБА_3 добровільно розблокувала телефон за допомогою «FACE ID».
Під час огляду вказаного мобільного телефону встановлено, що у ньому міститься месенджери «Telegram», «WhatsApp», «Viber», «Signal». У месенджері «Telegram», «WhatsApp», «Viber» при вході у додаток запитує пароль або «FACE ID» для входу.
Виявлено, що окрім захисту терміналу за допомогою функції «FACE ID» у мобільному телефоні також інстальована система логічного захисту у вигляді паролю. На початку обшуку ОСОБА_3 не змогла повідомити правильний пароль до системи захисту, пояснивши, що вона його не може пригадати.
У месенджері «WhatsApp», виявлено чат з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_5 », який користується абонентським номером НОМЕР_3 . Вказаний чат має додаткове налаштування конфіденційності, а саме встановлена опція видалення даних через 24 години. При цьому станом на час проведення обшуку у чаті відсутні будь-які відомості, що може вказувати на умисне видалення листування між ОСОБА_3 , та вказаним абонентом.
Аналогічна ситуація (видалення через 24 години, відсутність збереженого листування) виявлена із чатом абонента, який підписаний як « ОСОБА_6 », який користується абонентським номером: НОМЕР_4 .
Також встановлено, що у месенджері «WhatsApp» виявлено чат з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_7 », який користуеться абонентським номером НОМЕР_5 , додатково налаштований на автоматичне видалення листування через 90 днів.
При спробі огляду комп?ютерних даних у месенджері «Viber» система здійснила запит на пароль, для розблокування ОСОБА_3 , неодноразово називала паролі, які при введенні ідентифіковано системою захисту як невірні. За таких обставин доступ до вказаного телефону обмежено, а подальший пошук даних без подолання системи логічного захисту неможливий.
З урахуванням наведеного детективами прийнято рішення про вилучення мобільного телефону ОСОБА_3 …
Отже, зважаючи на те, що () в ухвалі слідчого судді про обшук було надано дозвіл на відшукання, зокрема мобільних терміналів, на яких зберігаються відомості стосовно обставин, які розслідуються та пов?язані з укладенням службовими особами Національної гвардії України та ТОВ «БП «ЕКСІМ Світова оборона» договорів N? 5/ДК/2024-ДСК від 08.10.2024, N? 4/ ДК/2024-ДСК від 08.10.2024, № 6/К/2024-ДСК від 21.10.2024 про закупівлю бронетранспортерів, (її) під час обшуку установлено, що мобільний телефон може містити інформацію, яка має відношення до наведених обставин, разом із видаленими повідомленнями, у зв?язку з чим виникла потреба в експертному дослідженні цієї техніки, - слідчий суддя вважає, що рішення детективів про необхідність вилучення мобільного телефону в виправданим та правомірним.
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_4 від 09.05.2025 указаний мобільний телефон визнаний речовим доказом, оскільки наявні достатні підстави вважати, що він містить інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідає визначеним у ст. 98 КПК України критеріям.
3 огляду на викладене, ураховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні довів необхідність арешту мобільного телефона, вилученого під час обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_3 з метою забезпечення збереження речового доказу. ».
3.5. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема на умовах, передбачених законом. В той же час обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96), та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).
Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, суд вважає, що втручання у право власності власника майна пов'язано із здійсненням кримінального провадження щодо особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, тому таке обмеження права власності не є свавільним та відповідає вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності особи, й застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна необхідне для досягнення його мети.
Також з вищенаведеного вбачається, що арешт на майно ОСОБА_3 накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, детективом належним чином обґрунтована наявність у вилученому під час обшуків майні відомостей, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, що дає підстави вважати це майно належним до речових доказів, водночас є необхідність проведення відповідних експертних досліджень, які наразі вже призначені і триває експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, тому наявна належна правова підстава арешту зазначеного майна, тоді як доводи власника майна не спростовують такого.
Також надуманими є доводи заявника, що нібито тривале зберігання мобільного телефону без заряджання акумуляторної батареї створює небезпеку його суттєвого пошкодження, та незворотної втрати інформації яка міститься в ньому, оскільки в сучасних мобільних терміналах зв'язку інформація зберігається у вбудованій (постійній) довготривалій пам'яті, енергоспоживання якою практично відсутнє, та процес деградації батареї триває не менше 5-6 років, й відтак вочевидь за 6 місяців, які минули, це жодним чином не може суттєво вплинути на стан телефону.
Належить зазначити, що КПК не вимагає для накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям речових доказів, наявності обґрунтованої підозри, тобто таке майно дозволяється вилучати та арештовувати незалежно від статусу його власника та місця відшукання, оскільки в іншому випадку не буде досягнута мета застосування такого заходу, а саме запобігання можливості протиправного відчуження, знищення, приховання цього майна.
3.6. Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, суд вважає відсутніми необґрунтоване накладення арешту чи відпадіння потреби у такому, або непропорційного втручання у права і свободи особи через накладення арешту як заходу забезпечення кримінального провадження, а тому належить відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 369-372, 532 КПК, суд
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 17.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________