Справа № 991/10075/25
Провадження 1-кп/991/123/25
іменем України
13 листопада 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Вовчинець, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Луковиця, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1 КК України,
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянин України, Румунії та Молдови,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 212 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця смт. Кельменці, Кельменецького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України,
1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000802, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України.
1.1. У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заявив клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017. Клопотання мотивовано невідповідністю фактичного викладу обвинувачення його юридичній формулі, що унеможливлює підготовку адекватного захисту. Зазначив про ідентичність формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин. Крім того, вказує, що обвинувальний акт не містить відомостей про вступ ОСОБА_8 до злочинної організації і період його перебування. На думку захисника, в обвинувальному акті наявні суперечності щодо участі ОСОБА_8 в різних групах злочинної організації, а також щодо обставин, пов'язаних із забезпеченням надання на огляд інспекторам документів різними особами. Фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, також містять твердження про використання підроблених документів, однак жодному обвинуваченому офіційного обвинувачення за відповідною статтею КК України не пред'явлено.
1.2. Захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_17 також подав клопотання про повернення обвинувального акта. Клопотання мотивував тим, що обвинувальний акт не містить правильних відомостей про реєстраційний номер кримінального провадження та анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_5 , а екземпляр, наданий захиснику ОСОБА_12 , не містить відомостей про дату його складання та затвердження. Причому прокурор, будучи обізнаним про це, не вжив жодних заходів для приведення обвинувального акта у відповідність КПК України. Детектив, який склав і підписав обвинувальний акт 29.09.2025, не перебував у м. Києві, а був присутній на врученні обвинувального акта в м. Чернівці. На момент вручення обвинувальний акт не містив дати його складання та підписання ані детективом, ані прокурором САП.
1.3. Захисники просять повернути обвинувальний акт прокурору з підстав його невідповідності ст. 291 КПК України. Суд вбачає за доцільне розглянути ці клопотання одночасно.
2. У судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1. Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_14 свої клопотання про повернення обвинувального акта підтримали, просили задовольнити.
2.2. Захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 клопотання захисників підтримали. Захисник ОСОБА_12 додатково зазначив про відсутність контактних даних потерпілих і на запитання суду повідомив, що отримав обвинувальний акт 29.09.2025.
2.3. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що дата кримінального провадження (17.11.2017) зазначена правильно, тому очевидно, що в номері провадження повинно бути зазначено «№52017..», але допущена описка в одній цифрі. Сторона захисту отримала обвинувальний акт, про що долучені відповідні розписки, зауваження щодо дати отримання відсутні. Будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо дійсного номеру кримінального провадження, в якому отримано обвинувальний акт, немає, а помилка, зроблена в зазначенні року, є опискою. Наголосив, що обвинувальний акт містить окремий розділ щодо анкетних даних обвинувачених, в якому правильно вказані по-батькові обвинуваченого ОСОБА_5 .
Відповідні посилання сторони захисту є спробою затягнути судовий процес, оскільки наявні в обвинувальному акті помилки є очевидними технічними описками. Тому додатково просив визнати помилку в номері кримінального провадження та в зазначені по-батькові обвинуваченого ОСОБА_5 технічною опискою в обвинувальному акті, визначивши їх правильну редакцію.
Повідомив, що формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин певним чином дійсно можуть дублюватися, але такий виклад є зрозумілим і передбачає перехід від загальних формулювань до конкретизації обставин.
Вручення обвинувального акта в м. Чернівці відбулось за проханням сторони захисту у зв'язку зі станом здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , тому дата обвинувального акта не була проставлена заздалегідь. Сторона захисту обізнана про місце і час такого вручення, отже це не призвело до жодних процесуальних порушень.
Обвинувальний акт містить ті відомості про потерпілих, які стали відомі стороні обвинувачення на етапі досудового розслідування. Вказане не впливає на можливість забезпечення їх участі під час судового розгляду або на реалізацію прав сторони захисту.
3. Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з'ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим розслідуванням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. З метою забезпечення цієї функції п.3 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. На стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст.291 КПК України та чи не містить він положень, що суперечать одне одному. Законом окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, ст.291 КПК України. Оскільки ч.4 ст.291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.
3.2. Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.
3.3. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України. Оскільки стороною захисту порушене питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення. Положеннями ч.2 ст.291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч.2 ст.291 КПК України).
Згідно з ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
3.4. Особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред'явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі, а також законність отримання доказів. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об'єктивності позицій сторін обвинувачення та захисту у змагальному кримінальному процесі. Причому слід враховувати, що прийняття рішення про повернення обвинувального акта є правом, а не обов'язком суду.
3.5. Доводи сторони захисту зводяться до таких підстав для повернення обвинувального акта:
- недоліки при викладі формулювань в обвинувальному акті (неузгодженість викладених обставин між собою та неконкретизованість обставин кримінального правопорушення);
- ідентичний виклад фактичних обставин і формулювання обвинувачення;
- недотримання формальних вимог (відсутність правильних відомостей про номер кримінального провадження і по-батькові одного з обвинувачених, неузгодженість місця отримання обвинувального акта і дати);
- посилання на дії, що становлять кримінальне правопорушення, однак не інкриміноване обвинуваченим.
3.6. Суд зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 містить всі передбачені в законі відомості в обсязі, достатньому для розуміння суті пред'явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні. Він складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.
Суд погоджується з наявністю певних недоліків в обвинувальному акті. Однак ці недоліки не спотворюють викладу фактичних обставин і формулювання обвинувачення і не створюють можливостей подвійного тлумачення. Допущені помилки в номері кримінального провадження та анкетних даних обвинуваченого ОСОБА_5 не впливають на можливість ідентифікувати номер провадження, що є предметом розгляду, та особи обвинуваченого. Так, обвинувальний акт містить посилання на процесуальний рух кримінального провадження, що дозволяє однозначно встановити правильний номер кримінального провадження № 52017000000000802, незважаючи на технічну неточність, допущену в декількох місцях.
Суд зазначає, що розділ обвинувального акта «анкетні відомості обвинувачених» містить правильні відомості про ОСОБА_5 , що підтверджується також матеріалами провадження. Вказаний обвинувальний акт скеровано до Вищого антикорупційного суду 30.09.2025, підготовче провадження триває майже півтора місяця. За цей період проведено 5 судових засідань за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , який повідомлявся за даними, які зазначені в обвинувальному акті. Тому сторона захисту достеменно розуміє, що провадження стосується саме нього.
Показовим в цьому контексті є те, що на неточність в анкетних даних як на підставу для повернення обвинувального акта вказують інші учасники, а не безпосередньо ОСОБА_5 , якого могла б стосуватися така описка, чи його захисник.
Виявлені неточності мають характер технічних описок, жодним чином не спотворюють зміст обвинувального акта, не впливають на реалізацію прав обвинуваченого та не створюють перешкод для подальшого розгляду справи по суті. Такі описки одразу виправлені в ході підготовчого провадження і не є підставою для повернення обвинувального акта.
3.7. Щодо дублювання формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин Суд зазначає таке. Кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Адже визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду лежить виключно в площині повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі №273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які саме прокурор, а не суд чи сторона захисту, вважає встановленими.
В обвинувальному акті, який є предметом дослідження, викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію обвинувачених, містяться посилання на положення закону та наявне формулювання обвинувачення, відповідність якого реальним подіям є предметом судового розгляду, а не підготовчого судового засідання. Незгода сторони захисту з повнотою формулювань, які в цьому випадку є однозначними та зрозумілими, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта. Формулювання, викладені в процесуальному рішенні прокурора, є реалізацією його повноважень. Аналогічні мотиви стосуються і доводів про відсутність обвинувачення за підроблення документів.
3.8 Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність в обвинувальному акті контактних даних потерпілих, оскільки КПК України не висуває вимог щодо такого зазначення. Тому їх відсутність не може бути підставою для повернення обвинувального акта. Набуття процесуального статусу потерпілого є правом, а не обов'язком особи. Суд не позбавлений можливості ідентифікувати особу потерпілого, встановити добровільність його залучення та обставини кримінального провадження під час його допиту в судовому засіданні.
3.9. Суд також не враховує посилання захисника ОСОБА_14 на відсутність дати в примірнику обвинувального акта, отриманого захисником ОСОБА_12 , і невідповідність місця вручення обвинувального акта. До обвинувального акта долучені розписки представників сторони захисту про його отримання 29.09.2025, що підтвердив у судовому засіданні захисник ОСОБА_12 . Вручення обвинувального акта в іншому місці, аніж місце його складання, не спростовує його отримання і не впливає на можливість належного ознайомлення учасників провадження з його змістом для підготовки до його подальшого розгляду.
4. З урахуванням зазначеного доводи захисників про невідповідність обвинувального акта є неспроможними, а клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору - необґрунтованими. За таких обставин у задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись статтями 291, 314, 372, 376 КПК України, Суд
1. У задоволенні клопотань захисників про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення
Суддя ОСОБА_1