Справа 556/3268/25
Номер провадження 3/556/1615/2025
18.11.2025 року Володимирецький районий суд Рівненської області
під головуванням судді - Котик Л.О.,
при секретарі - Басик Г.Т.,
з участю прокурора - Кругліцького М.М.,
за участю особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , громадянин України, працює в Полицькій сільській раді Вараського району - сільский голова,
за ч.2 ст.172-7 КУпАП, -
встановив:
29 жовтня 2025 року старшим оперуповноваженим 1-го сектору УСР в Рівненській області ДСР Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , складено протокол №440 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 , будучи сільським головою Полицької сільської ради, згідно підпункту “б» пункту 1 частини 1 статті З Закону України “Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, зокрема в частині обов'язків із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених пунктом З частини 1 статті 28 Закону та ч. 2 ст. 35-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», порушив встановлені Законом вимоги щодо заборони вчиняти дії та приймати рішення в умовах наявності реального конфлікту інтересів.
За результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулись 25.10.2020, ОСОБА_1 обрано сільським головою Полицької сільської ради 8-го скликання.
16.05.2025 відбулось 2-ге пленарне засідання 54-ї сесії Полицької сільської ради 8-го скликання на якому розглядався проект рішення “Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік».
В голосуванні прийняли участь 14 депутатів із 22, які складають загальну чисельність депутатів Полицької сільської ради, з яких “за» вказаний проект рішення проголосувало - 11 депутатів, З - проти, та 1 голос сільського голови, який перед початком голосування за вказане рішення публічно оголосив про наявність реального конфлікту інтересів, однак, в порушення вимог п. З ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийняв участь у голосуванні та проголосував «за» вказане рішення, при цьому його голос став вирішальним.
За результатами голосування Полицькою сільською радою прийняте рішення № 1204 “Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік», згідно якого сільському голові встановлено надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої праці в розмірі 50% посадового окладу, щомісячну премію в розмірі 50% посадового окладу та інші премії, а також виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, з 01.01.2025.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зі складеним відносно нього протоколом не погодився. У депутатському корпусі Полицької територіальної громади склалася дуже напружена обстановкаа. 16.05.2025 року, коли розглядався проєкт рішення «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік» оголосив про конфлікт інтересів, однак вважав, що мав право проголосувати. Стояло питання не в коштах, деякі депутати хочуть, щоб він склав повноваження. Відбулись зміни в законодавстві, він не знав, що в даному випадку не мав права голосувати.
Прокурор в судовому засіданні вказав на те, що ОСОБА_1 16.05.2025 р. на сесії сільської ради дійсно повідомив про конфлікт інтересів, однак приймав участь у голосуванні в порушення п.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 ст. 59-1 Закону України про місцеве самоврядування». А отже, в його діях наявний склад адміністративного правопоррушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Заслухавши ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
За частиною другою зазначеної статті відповідальність настає у разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулись 25.10.2020, ОСОБА_1 обрано сільським головою Полицької сільської ради 8-го скликання.
16.05.2025 відбулось 2-ге пленарне засідання 54-ї сесії Полицької сільської ради 8-го скликання на якому розглядався проект рішення “Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік».
В голосуванні прийняли участь 14 депутатів із 22, які складають загальну чисельність депутатів Полицької сільської ради, з яких “за» вказаний проект рішення проголосувало - 11 депутатів, З - проти, та 1 голос сільського голови, який перед початком голосування за вказане рішення публічно оголосив про наявність реального конфлікту інтересів, однак, в порушення вимог п. З ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» прийняв участь у голосуванні та проголосував «за» вказане рішення, при цьому його голос став вирішальним.
За результатами голосування Полицькою сільською радою прийняте рішення № 1204 “Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік», згідно якого сільському голові встановлено надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої праці в розмірі 50% посадового окладу, щомісячну премію в розмірі 50% посадового окладу та інші премії, а також виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, з 01.01.2025.
Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Згідно пункту З частини 1 статті 28 Закону України “Про запобігання корупції», особи зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті З даного Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до п.2, 3, 4 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як убачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Судом встановлено, що за результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулись 25.10.2020, ОСОБА_1 обрано сільським головою Полицької сільської ради 8-го скликання.
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції, наданими Національним агентством з питань запобігання корупції, для врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у зазначених вище осіб під час участі у засіданні відповідної ради, потрібно самостійно публічно повідомити про конфлікт інтересів (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); не брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішення (узв'язку з яким виник конфлікт інтересів) відповідною радою. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участі у прийнятті рішення цим органом. Це зумовлюється, зокрема, забороною на участь особи в розгляді (обговоренні) такого питання; забороною на участь особи в прийнятті рішення колегіальним органом (голосуванні) з такого питання.
Суть приватного інтересу як однієї зі складових конфлікту інтересів визначається прийняттям (або участю у прийнятті) рішень щодо себе самого.
За обставин, встановлених судом у даній справі, наявний приватний інтерес ОСОБА_1 під час участі в голосуванні сільської ради з питання прийнятого рішення № 1204 «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік» про встановлення надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої праці в розмірі 50% посадового окладу, щомісячну премію в розмірі 50% посадового окладу та ніші премії, оскільки прийняття такого рішення передбачало надання переваг, пільг, благ для нього особисто.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Відповідно до положень ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Відповідно до ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме: суперечність між його приватним майновим інтересом у вигляді особистої зацікавленості в покращенні свого матеріального становища та його повноваженнями як сільського голови - використанням права ухвального голосу при голосуванні, що впливало на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх повноважень та не вжив заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів і 16.05.2025 прийняв участь у голосуванні за проект рішення “Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік», чим порушив вимоги передбачені пунктом З частини 1 статті 28 Закону України “Про запобігання корупції', ч. 2 ст. 35-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», та вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами: відповіддю Полицької сільської ради; копіями - протоколу засідання 54-ї сесії восьмого скликання Полицької сільської ради від 16.05.2025 б/н; рішення Полицької сільської ради «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік» від 16.05.2025 №1204; результатами поіменного голосування на 54-й сесії за рішення «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік»; відомостями щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати сільському голові за період роботи з 01.01.2025 по 30.06.2025; протоколом засідання 48-ї сесії восьмого скликання Полицької сільської ради від 20.12.2024 б/н; рішення Полицької сільської ради «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік» від 20.12.2024 №1139; результатами поіменного голосування на 48-й сесії за рішення «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік» від 20.12.2024 №1139, а також іншими доданими матеріалами.
Місцем вчинення правопорушення є місце виконання повноважень ОСОБА_1 як сільського голови - Полицька сільська рада за адресою: вул. Б. Хмельницького, 23, с. Полиці, Вараський р-н.
Час вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 16.05.2025, коли ОСОБА_1 проголосував “за» проект рішення “Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік».
Отже в судовому засіданні встановлено, що Полицький сільський голова - ОСОБА_1 ,не вжив заходів щодо запобігання і врегулювання конфлікту інтересів і 16.05.2025 р. прийняв участь у голосуванні за проєкт рішення №1204 «Про умови оплати праці сільського голови на 2025 рік» в умовах реального конфлікту інтересів, пов'язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, як керівника, які впливають на об'єктивність прийняття рішення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VІІ, ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Таким чином, сукупністю доказів у справі спростовуються доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП, за встановлених судом обставин.
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що справа про адміністративне правопорушення містить належні та допустимі докази, які доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
Як зазначено в ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа), зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. (ст. 280 КУпАП)
Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчиненому визнав частково, має постійне місце проживання, роботи.
Статею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» № 13 від 25 травня 1998 року, суди при розгляді справ про правопорушення, пов'язані з корупцією, мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння.
А тому, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що буде достатнім для його виправлення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного та керуючись ст.172-7, ст. ст. 283 -285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/отг Володимир/ 21081100 UА088999980313040106000017503; Код отримувача: 38012494 «Адміністративні штрафи та інші санкції»; Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/отг Володимир/22030101 Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача (ІВАN): UA198999980313131206000017503; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Суддя: