Справа № 991/10075/25
Провадження 1-кп/991/123/25
іменем України
13 листопада 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_16 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 за № 52017000000000802, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Старий Вовчинець, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст. 212 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Луковиця, Глибоцького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1 КК України,
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянин України, Румунії та Молдови,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця смт. Кельменці, Кельменецького району, Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянин України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України,
1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000802, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.4 ст.345-1 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.212 КК України.
1.1. У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000802 від 17.11.2017. Клопотання мотивовано тим, що в редакцію інкримінованої ст. 255 КК України внесено зміни Законом України №671-IX від 04.06.2020. Відповідно до змін з диспозиції виключено (декриміналізовано) форми об'єктивної сторони, пов'язаної з участю в злочинній організації та у злочинах, вчинюваних такою організацією. Таким чином, закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння ОСОБА_5 , втратив чинність, а нова редакція ст.255 КК України поширюється на останнього та має зворотну силу в часі.
1.2. Захисник ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 також подав клопотання про закриття кримінального провадження з аналогічних мотивів.
1.3. За таких обставин захисники просять закрити кримінальне провадження №52017000000000802 в частині обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255 КК України, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією інкримінованих їм діянь. Ураховуючи, що доводи захисників стосуються вирішення питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження, Суд вбачає за доцільне розглянути ці клопотання одночасно.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Захисник ОСОБА_13 своє клопотання підтримав, просив задовольнити.
2.2. Захисник ОСОБА_16 своє клопотання підтримав, просив задовольнити.
2.3. Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_14 і ОСОБА_10 клопотання захисників підтримали, просили задовольнити.
2.4. Захисник ОСОБА_12 клопотання захисників підтримав, додатково зазначив, що закриття провадження стосується виключно декриміналізованої статті, що не тягне за собою закриття усього кримінального провадження.
2.5. Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що винесення диспозиції статті в окремі частини не є декриміналізацією діяння. Тим більше, діяння залишається кримінально караним. Редакція ст. 255 КК України у сучасному вигляді передбачає посилення кримінальної відповідальності. Тому діяння обвинувачених кваліфіковано за статтею, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення.
3. Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з'ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим розслідуванням і судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. З метою забезпечення цієї функції п.2 ч.3 ст.314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 цього Кодексу.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
3.2. За обвинувальним актом ОСОБА_5 та ОСОБА_7 висунуто обвинувачення за ч.1 ст.255 КК України, а саме участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого злочину та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.
3.3. На період інкримінованих подій кримінальна відповідальність за ч.1 ст.255 КК України наставала за (1) створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також (2) керівництво такою організацією або (3) участь у ній, або (4) участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також (5) організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп. Отже, диспозиція ч.1 ст.255 України в редакції Закону України № 2341- III від 05.04.2001 передбачала п'ять альтернативних діянь, за яких наставала кримінальна відповідальність. Законом України №671-IX від 04.06.2020 норми ст.255 КК України зазнали редакційних змін, відповідно до яких попередня диспозиція статті відображена в окремих її частинах.
3.4. Відповідно до ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
3.5. Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. А ч.3 цієї статті визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
При цьому висновок про те, чи скасовує закон про кримінальну відповідальність злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, чи навпаки встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, можна робити лише в контексті конкретних обставин справи, щодо конкретного діяння та конкретної особи (постанова Верховного Суду від 07.12.2020 у справі №562/1629/17). Таким чином, для застосування зворотної дії в часі недостатньо формального посилання на зміну редакції правової норми, а необхідним є встановлення реального пом'якшення кримінально-правових наслідків з урахуванням конкретних фактичних обставин.
3.6. Суд зазначає, що декриміналізація - це повне усунення караності діяння; вона означає, що діяння втрачає ознаки злочину, виключається із Кримінального кодексу України або позбавляється суспільної небезпеки.
Зміна диспозиції ч.1 ст.255 КК України у зв'язку з набранням чинності Закону України №671-IX від 04.06.2020 не призвела до декриміналізації відповідних діянь, оскільки зміст попередньої диспозиції системно відтворений в окремих частинах ст.255 КК України. Відтак діяння, інкриміновані обвинуваченим, зберігають свою кримінальну протиправність. Вказані законодавчі зміни мали за мету не звузити кримінально-правовому норму, а уточнити її зміст для підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю. Тому ці зміни не спрямовані на декриміналізацію діянь за ст.255 КК України та не свідчать про втрату чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння. Законодавець не усунув караність суспільно-небезпечної поведінки а лише переформулював її зміст, структуру і законодавчий опис діяння. Отже, склад злочину трансформовано, а не скасовано.
3.7. Підстава для закриття провадження, закріплена в п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, підлягає застосуванню у випадках однозначного виключення певного діяння з кола кримінально караних і таких, що несуть суспільну небезпеку. Розширене тлумачення цієї норми на випадки зміни диспозиції статті зі фактичним збереженням її суті суперечитиме завданням кримінального провадження.
Оцінити, чи вплинули законодавчі зміни на обсяг обвинувачення або чи поліпшено іншим чином становище осіб, що матиме наслідком застосування зворотної дії в часі, можливо тільки за наслідками дослідження обставин провадження, що на етапі підготовчого засідання є неможливим.
4. Ураховуючи викладене, обставини, що свідчать про декриміналізацію кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, відсутні. Тому в задоволенні клопотання захисників про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 284, 314, 369-372, 392 КПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_16 про закриття кримінального провадження № 52017000000000802, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1