18 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 567/927/25
Провадження № 22-ц/4815/1194/25
Головуючий у Острозькому районному суді
Рівненської області: суддя Василевич О.В.
Ухвалу суду першої інстанції проголошено
(вступна і резолютивна частини) об 11 год. 55 хв.
27 червня 2025 року у м. Острог
Рівненського району Рівненської області
Повний текст ухвали складено: 02 липня 2025 року
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
за участі: ОСОБА_1 , представника Виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області - Чумаченко Вікторії Олександрівни, представника Комунального закладу "Острозький психоневрологічний інтернат" - адвоката Хмарук Юлії Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області - Чумаченко Вікторії Олександрівни на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 27 червня 2025 року у цивільній справі за заявою Виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комунальний заклад "Острозький психоневрологічний інтернат"; про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна,
У травні 2025 року Виконавчий комітет Краматорської міської ради Донецької області (далі - Краматорський міськвиконком) звернувся до суду із заявою про звільнення ОСОБА_2 від повноважень опікуна над ОСОБА_3 та призначення над ним опікуна - ОСОБА_1 . Заінтересованими особами були зазначені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Комунальний заклад "Острозький психоневрологічний інтернат" (далі - КЗ "ОПНІ").
Заяву мотивовано тим, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 червня 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Проте 10 березня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до органу опіки та піклування із заявою про звільнення її від обов'язків опікуна через похилий вік та неспроможність виконувати покладені судовим рішенням обов'язки щодо опіки над недієздатним ОСОБА_3 .
Натомість 17 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міськвиконкому із заявою про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_3 . Після розгляду вказаних звернень Орган опіки та піклування Краматорського міськвиконкому з'ясував, що ОСОБА_2 не має можливості продовжувати виконувати обов'язки опікуна та здійснювати догляд за недієздатним, тоді як відповідні обов'язки фактично виконує лише ОСОБА_1 , а інших осіб, зокрема близьких родичів, встановлено не було.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 27 червня 2025 року заяву задоволено частково.
Звільнено ОСОБА_2 від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині заяви відмовлено.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту та бути поданим у належній процесуальній формі згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. Лише подання і наявність згоди особи, яка бажає стати опікуном, без доведення передбачених законом умов не можуть бути підставою для її призначення.
Зі змісту подання Органу опіки та піклування Краматорського міськвиконкому неможливо встановити наявність умов, передбачених ст.ст. 63-67 ЦК України. Матеріали справи не містили жодних доказів існування у недієздатного ОСОБА_3 позитивного ставлення чи прив'язаності до особи, яка бажає стати опікуном, що могло б свідчити про довірливі та доброзичливі стосунки між ними.
З'ясовано, що ОСОБА_1 не перебуває у родинних відносинах з ОСОБА_3 , не знайомий із ним особисто та ніколи не спілкувався з ним. Подання не містить викладу обставин щодо мети призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 та того, яким чином таке призначення відповідатиме інтересам недієздатної особи.
Тому суд дійшов висновку, що фактично зазначене подання органу опіки та піклування ґрунтується лише на власній ініціативі ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном і не містить жодного обґрунтування відповідності такого призначення інтересам недієздатного, а також не містить аналізу його фізичної можливості виконувати обов'язки опікуна, створити необхідні побутові умови для підопічного, забезпечити його доглядом і лікуванням.
Крім того, це подання не містить інформації про всіх осіб, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах з підопічним, не досліджено їхнє ставлення до підопічного, не з'ясовано їх бажання/небажання бути опікуном, не встановлено об'єктивні обставини, з яких вони не можуть виконувати обов'язки опікуна (стан здоров'я, інвалідність, похилий вік тощо).
Отже, на думку суду, подання є формальним і поверхневим, не відповідає вимогам закону, встановленим для вирішення таких питань, його подано передчасно, без повного дослідження усіх обставин, і засноване виключно на відомостях, отриманих від ОСОБА_1 .
На судове рішення представником Краматорського міськвиконкому - Чумаченко В.О. подано апеляційну скаргу, де покликалася на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права і неправильному застосуванні норм матеріального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначалося, що передбачені законодавством умови для призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 були повністю доведені. Натомість чинне законодавство не містить норми, яка б забороняла призначати опікунів з числа осіб, які не мають родинних зв'язків із підопічним, а також не встановлює чіткої форми та змісту подання органу опіки та піклування.
Зверталась увага на те, що жодні інші особи, які б мали намір виконувати обов'язки опікуна, до Органу опіки та піклування Краматорського міськвиконкому не зверталися.
Разом з тим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайомі між собою, підтримують дружні стосунки, під час особистого спілкування обговорюють потреби недієздатного. ОСОБА_2 не заперечувала проти призначення опікуном над її недієздатним племінником ОСОБА_3 саме ОСОБА_1 , що свідчить про її довіру та впевненість у відповідальному виконанні ним таких обов'язків.
На переконання заявника, постійне тривале перебування недієздатного у спеціалізованих закладах та відсутність покращення стану його здоров'я унеможливлюють висновок про наявність або відсутність у нього позитивного ставлення до особи заявленого опікуна.
Крім того, ОСОБА_3 має у приватній власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Місце знаходження цього нерухомого майна належить до територій можливих бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. ОСОБА_1 постійно проживає та фактично перебуває у м. Краматорськ, а тому має можливість дбати про збереження майна недієздатного. Отже, призначення його опікуном є одним із пріоритетних заходів для збереження майна підопічного, здійснення поточного ремонту за потреби, вирішення питань у житлово-комунальних організаціях тощо.
Заявник не погоджувалася з тим, що саме орган опіки та піклування, отримавши звернення особи чоловічої статі призовного віку щодо призначення її опікуном недієздатної особи в умовах воєнного стану, повинен з'ясовувати дійсний статус потенційного опікуна та його ставлення до військової служби.
Покликається на те, що такого обов'язку законодавством не передбачено, проте з метою усунення відповідних сумнівів третьою особою у справі було залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак його представник у судове засідання не з'являвся та не надав заперечень проти заяви, хоча саме на цей орган покладені обов'язки з ведення військового обліку та мобілізації населення.
Тому висновок суду про необґрунтованість подання заявник вважав формальним та упередженим. Незважаючи на це, заявник вказувала, що ОСОБА_1 не порушував своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а його намір виконувати обов'язки опікуна не пов'язаний з ухиленням від мобілізації. Навпаки, ОСОБА_1 має сина - ОСОБА_4 , 2015 року народження, який хворіє на діабет I типу важкої форми, що є підставою для оформлення інвалідності та подальшого оформлення батьком відстрочки від призову.
З наведених підстав просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення - про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Правом подання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися, хоча їм про це роз'яснювалось ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Статтею 367 ЦПК України встановлено для суду апеляційної інстанції певні межі розгляду справи.
Так, суд апеляційної інстанції: 1) переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; 2) досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; 3) докази, які не були подані до суду першої інстанції, суд приймає лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Водночас суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Також, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом попередньої інстанції з'ясовано, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 червня 2015 року ОСОБА_3 було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_2 .
З довідки до акта огляду МСЕК серії ДОН-05 № 046590 від 19 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності загального захворювання безстроково.
Відповідно до путівки №80/31 від 18 листопада 2016 року ОСОБА_3 було зараховано на державне забезпечення до Покровського психоневрологічного інтернату.
З путівки Департаменту соціальної політики Рівненської облдержадміністрації №234 від 01 червня 2022 року видно, що ОСОБА_3 направлено на державне утримання до інтернатної установи КЗ "ОПНІ" як такого, що потребує обслуговування та отримання соціальних послуг.
На підставі путівки № 234 на влаштування до інтернатного закладу від 01 червня 2022 року наказом КЗ "ОПНІ" № 49/пл від 01 червня 2022 року ОСОБА_3 з 01 червня 2022 року було зараховано на повне державне матеріальне забезпечення.
Довідкою КЗ "ОПНІ" від 18 березня 2025 року №21 стверджується, що ОСОБА_3 проживає в інтернаті з 01 червня 2022 року по даний час і знаходиться на повному державному матеріальному забезпеченні.
В довідці від 18 березня 2025 року КЗ "ОПНІ" вказується про те, що за результатами огляду ЛКК складено заключення №473 від 10 грудня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_3 за психічним станом потребує подальшого перебування в психоневрологічному інтернаті в зв'язку з діагнозом "параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, виражений змішаний дефект і потребує догляду та лікувальних заходів".
10 березня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Органу опіки та піклування Краматорського міськвиконкому із заявою про звільнення її від обов'язків опікуна у зв'язку з похилим віком та неспроможністю в подальшому здійснювати опіку за недієздатним ОСОБА_3 і виконувати обов'язки опікуна, які покладені на неї рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 12 червня 2015 року.
Згідно з випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спостерігається на "Д" обліку у сімейного лікаря з діагнозом "атеросклеротичний к/з, недостатність мітрального клапана ІІ ст., недостатність трикуспідального клапана І ст., гіпертонічна хвороба ІІІ ст., КВРЗ зі зниженою ФК лівого шлуночка, гострий циркулярний інфаркт міокарда" від 29 березня 2023 року.
17 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міськвиконкому із заявою про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_3 . Відповідно до довідок Комунального некомерційного підприємства "Психіатрична лікарня м. Краматорська" від 25 лютого 2025 року та від 26 лютого 2025 року, висновку про стан здоров'я від 03 березня 2025 року ОСОБА_1 під спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за станом здоров'я протипоказань для здійснення повноважень опікуна не має.
Актом обстеження житлових умов від 26 лютого 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та має задовільні умови проживання, а з пояснень самого ОСОБА_1 з'ясовано, що на даний час він фактично проживає за цією ж адресою.
З виписки з військового квитка № НОМЕР_1 від 12 травня 2006 року видно, що у ньому міститься відмітка про зняття ОСОБА_1 30 березня 2002 року з військового обліку військовозобов'язаних.
Згідно зі ст.ст. 55, 60, 63, 67, 58, 75 ЦК України опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.
Відповідно до ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування) передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 зазначалося, що при призначенні опікуна важливі і повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
В постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та застосувавши при вирішенні справи норми права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 .
При цьому враховується, що подання органу опіки та піклування носить лише рекомендаційний характер і при ухваленні судом свого рішення у справі не має пріоритетного значення та може бути враховане на розсуд суду.
Тому суд дійшов правильного переконання про те, що подання є таким, яке винесено передчасно, без повного і всебічного дослідження всіх обставин щодо заявленої вимоги та ґрунтується виключно на інформації, отриманій від заявника.
Тобто аргументам заявника суд першої інстанції уже дав детальну та вичерпну оцінку в оскаржуваній ухвалі.
Колегія суддів відхиляє як необґрунтовану таку підставу для призначення заявленої особи опікуном як потреба в збереженні майна підопічного через те, що вона є заявленою безпосередньо в апеляційній скарзі, а, отже, не була предметом розгляду в суді першої інстанції.
Глава 2 "Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи" розділу IV "Окрема провадження" Цивільного процесуального кодексу України не регулює питань про призначення для вирішення справ, матеріально-правовою підставою яких є призначення опіки над майном недієздатної особи.
Натомість відповідно до п.1.7. Правил опіки та піклування органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації, у тому числі: установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми.
Згідно зі ст. 74 ЦК України якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом.
Поготів, частиною четвертою ст. 72 ЦК України передбачено, що якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.
Тобто для вирішення питання щодо управління майном недієздатного існує інший порядок.
Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду попередньої інстанції в оскаржуваній частині, позаяк зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, переоцінки доказів та викривлення фактів у зручний спосіб.
Між тим, наявні в матеріалах справи докази та з'ясовані у судовому засіданні обставини спонукають до висновку про необґрунтованість подання і дають підстави вважати, що воно очевидно спрямоване на упереджене та небезстороннє призначення опікуном особи всупереч меті покликаного судового інституту призначення опіки.
Береться до уваги і така істотна обставина, що незважаючи на наявність в нього опікуна, недієздатний близько 9 років перебував виключно в психоневрологічних інтернатах на державному забезпеченні і потребує такого догляду та лікувальних заходів в подальшому.
Тому одним із ключових питань у справі було те, чим зумовлена потреба після такого тривалого перебування у відповідних спеціалізованих закладах на повному державному забезпеченні у призначенні опікуном особи, яка не мала жодних стосунків із недієздатним, і об'єктивної відповіді на це питання за результатами розгляду справи судами двох інстанцій не встановлено.
Ризик того, що подання спрямоване на подальше оформлення ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не спростовано, а подана до суду апеляційної інстанції довідка закладу охорони здоров'я щодо стану здоров'я його дитини є неналежним доказом для цього.
На переконання колегії суддів, для виключення сумнівів у можливих зловживаннях у відповідному питанні факт наявності відстрочки від призову в особи, на яку слід покласти обов'язки опікуна, має бути підтверджений фактично, а не ґрунтуватися на припущеннях про те, що за відповідних обставин вона може бути оформлена в майбутньому і що подання органу опіки та піклування з цим не пов'язане.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, колегія суддів враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", пункт 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Підставою для залишення оскаржуваної ухвали без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при її постановленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області - Чумаченко Вікторії Олександрівни залишити без задоволення, а ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 27 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2025 року
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С. Шимків