про повернення апеляційної скарги
17 листопада 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/3353/25
Провадження № 22-ц/4815/1592/25
Рівненський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого Боймиструка С.В,
суддів: Гордійчук С.О.,
Шимківа С.С.
перевіривши апеляційну скаргу органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 вересня 2025 року у справі за позовом органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,
Рішенням Рівненської області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції орган опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області подав апеляційну скаргу.
Однак скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 3 статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво юридичної особи) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво юридичної особи».
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) вказано, що:
«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Відповідно до частини 3 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником цієї особи.
Всупереч зазначеним вимогам законодавства апеляційна скарга органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області, додані до неї матеріали не містять документів, які можуть підтвердити повноваження Похилюка Б.Ю. в порядку самопредставництва.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 вересня 2025 року у справі за позовом органу опіки та піклування Мізоцької селищної ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника можливості подати апеляційну скаргу повторно, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її складення.
Головуючий Боймиструк С. В.
Судді: Гордійчук С.О.
Шимків С.С.