Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Рівне
Справа № 570/1671/24
Провадження № 11-кп/4815/610/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024181180000049 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року стосовно
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Вітебськ Республіка Білорусь, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено: за ч.2 ст. 162 КК на 2 роки обмеження волі, за ч.4 ст. 186 КК на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з дня його затримання - 17 січня 2024 року та продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судом вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та скасовано арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду, 17 січня 2024 року в нічну пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи на території огородженого господарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення конституційного права на недоторканність житла та іншого володіння особи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом відкриття дверей, не маючи на те визначених законом підстав та всупереч володільця ОСОБА_8 , проник до автомобіля марки «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , звідки таємно викрав речі на загальну суму 1 453 грн 03 коп (дрібна крадіжка), а саме цифровий пристрій (радіоприймач) «SENZ» моделі «SCADBT214», вартістю 539 грн 70 коп, іграшку - модель автомобіля Mersedes-Benz, вартістю 273 грн 33 коп, павербанк марки «SBS» ємністю 10000 mAh, вартістю 640 грн. Такими діями ОСОБА_5 порушив право ОСОБА_8 на недоторканність іншого володіння особи.
Також 17 січня 2024 року близько 03 год 30 хв ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, незаконно проник через паркан на територію огородженого господарства, що за адресою: АДРЕСА_3 , де згодом, шляхом відкриття дверей, проник до автомобіля марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_2 , звідки таємно викрав, належні ОСОБА_9 кошти в сумі 5000 грн та відеореєстратор «ASPRING EXPERT 6», вартістю 930 грн, чим завдав потерпілому майнову шкоду в загальному розмірі 5 930 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить цей вирок скасувати в частині призначеного покарання та призначити йому покарання - 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
На обґрунтування цих вимог апелянт зазначив, що відповідно до висновку судової трасологічної експертизи, слід взуття, який було виявлено 17.01.2024 під час огляду місця події, ідентифікувати не виявилось можливим, а відповідно до висновку судової фототехнічної експертизи не вдалося встановити загальні чи індивідуальні ознаки щодо штанів та куртки, а тому вважає, що ці обставини ставлять під сумнів обвинувачення в цілому.
Також вказав на те, що місцевим судом не було належним чином досліджено обставини застосування положень ст.ст. 69, 75 КК при призначенні йому покарання, проігноровано наявність у нього дружини, постійного місця проживання, характеристику за місцем проживання, характеризуючі дані щодо нього, а також те, що матеріали справи не містять доказів наявності у нього прямого умислу на вчинення цього злочину.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить цей вирок скасувати і закрити кримінальне провадження.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що у цьому проваджені не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_5 , а обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах.
Так зазначила, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не бачили ОСОБА_5 поблизу або на місці вчинення злочину, або з викраденими речами, а висновок експерта від 13.03.2024 (відеозапису) є неналежним доказом.
Також захисник вважає недопустимим доказом протокол обшуку від 17.01.2024 та похідні від нього докази, оскільки слідчим не було зазначено обставин, які б свідчили про невідкладність проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді. Окрім того, в ухвалі слідчого судді від 25.01.2024, якою надано дозвіл на проведення цього обшуку у квартирі ОСОБА_12 , зазначено, що проникнення до її житла без ухвали слідчого судді було зумовлене невідкладним випадком - переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, ОСОБА_5 , хоча у клопотанні слідчого про це нічого не вказано. Також у цій ухвалі зазначено строк її дії - один місяць, хоча обшук вже був проведений і тому вона не мала містити строку виконання.
Вказала, що протокол обшуку містить зауваження ОСОБА_5 про те, що вилучені речі належать іншій особі, але ця заява не перевірялась.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання своїх апеляційних скарг, думку прокурора ОСОБА_4 , який просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту, вказавши на законність оскаржуваного вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 3 ст. 404 КПК визначено, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Як убачається зі змісту апеляційних скарг, обвинуваченим та захисником висловлено прохання надати іншу оцінку встановленим місцевим судом доказам, при цьому не заявлено відповідного клопотання з належним обґрунтуванням про повторне дослідження таких доказів.
За цих обставин, апеляційний суд приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені місцевим судом, не надаючи їм іншої оцінки, ніж надав суд.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, ухвалюючи вказаний вирок, повною мірою дотримався зазначених вимог закону, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК, ґрунтується на належних, допустимих та достовірних доказах.
Зокрема, при допиті у місцевому суді потерпілий ОСОБА_9 пояснював, що 16.01.2024 ввечері, повернувшись додому, поставив автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на подвір'ї власного будинку, не закриваючи центральний замок автомобіля. Вказав, що в автомобілі знаходився відео реєстратор, сумочка з грошима різними купюрами близько 6 000 грн, але не менше 5 000 грн, а вранці наступного дня він виявив відсутність в автомобілі цих коштів та відео реєстратора. Сліди взуття на снігу, які вели із сусіднього домогосподарства на його територію, виявили працівники поліції.
Потерпіла ОСОБА_8 при допиті пояснювала місцевому суду, що ввечері 16.01.2024 її чоловік ОСОБА_10 приїхав з роботи та поставив автомобіль марки «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на подвір'ї власного будинку та не закривав центральний замок автомобіля. Вранці наступного дня біля свого автомобіля вони виявили сліди взуття, з яких згодом поліцейські робили зліпки, а з транспортного засобу зникли павербанк, радіоприймач та іграшкова металева машинка.
Надані суду свідком ОСОБА_10 показання щодо обставин події узгоджуються з показаннями потерпілої.
Окрім того, відповідно до дослідженого місцевим судом протоколу огляду місця події від 17.01.2024 із фототаблицею, убачається, що у ході цієї першочергової слідчої дії оглянуто подвір'я на АДРЕСА_2 , де виявлено автомобіль марки «Mitsubishi ASX», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під парканом наявний витоптаний сніг, а перед автомобілем - слід взуття на сніговому покритті, який вилучено шляхом залиття гіпсовою масою.
Також згідно даних, зафіксованих у протоколі огляду місця події від 17.01.2024 із долученої до нього фототаблицею, при проведенні цієї слідчої - огляду подвір'я за адресою: АДРЕСА_3 , на верхній частині паркану справа виявлено частково прим'ятий сніг від механічної дії, а під парканом на подвір'ї виявлено слід протектору низу взуття, який вилучено способом залиття гіпсовою масою та зафіксовано за допомогою фотознімку.
З протоколу обшуку від 17.01.2024 із доданим відеозаписом убачається, що 17.01.2024 з 14 год 21 хв до 16 год 34 хв за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , було проведено невідкладний обшук в порядку ч. 3 ст. 233 КПК, під час якого, серед іншого, було виявлено та вилучено:відеореєстратор з маркуванням «Aspring» та кабель живлення до нього, відеореєстратор з маркуванням «SENZ» моделі SCADBT214, іграшкову модель автомобіля «Mersedes» синього кольору, рюкзак чорно-сірого кольорів, з вмістом чорно-сірих спортивних штанів з маркуванням «McKINLEY» та парою взуття - кросівок «ADIDAS», чорну куртку з маркуванням «Adidas», шапку з маркуванням «NASA», рюкзак рожево-чорного-сірого кольорів із вмістом 2 пар матерчатих рукавиць, 15 матерчатих рукавиць та 6 гумових рукавиць, ліхтарики, тощо.
За даними протоколу огляду предметів та відеофайлів від 17.01.2024, при перегляді відеофайлу з камери відеоспостереження, що розташована за адресою: с. Обарів, вул. Липова, Рівненського району Рівненської області, встановлено, що на цьому записі о 03:30:06 год 17.01.2024 зафіксовано вказану вулицю та господарство по вул. Липова, 77, с. Обарів, Рівненського району. Так, о 03:35:14 год (час на відео) до автомобіля із-зі будинку підходить особа в темному одязі. В подальшому вказана особа підходить до правих водійських дверей автомобіля. Після чого спостерігається світіння ліхтарика в салоні автомобіля. О 03:36:37 год вказана особа покидає транспортний засіб та покидає господарство через паркан, далі рухається в напрямку об'єктиву відеокамери та видно предмети одягу, а саме штани чорного з сірим кольорів, чорну куртку з капюшоном. Після чого вказана особа підходить до іншого господарства та вмикає ліхтарик, у неї на спині спостерігається рюкзак.
Місцевим судом також було досліджено протокол огляду предметів та відеофайлів від 24.01.2024, в якому зафіксовано відео з камер відеоспостереження на АЗК № 107 UPG за адресою: вул. Комплекс будівель і споруд № 8, Шпанівської ОТГ Рівненського району Рівненської області, де на відеозаписі о 04:44:44 год 17.01.2024 на вказаній АЗС з'являється особа чоловічої статі, в чорній куртці, чорній шапці, штанах сірого з чорним кольорів, та рюкзаком, яка йде в сторону входу до торгової зали з вулиці. Вказана особа о 04:45:01 год заходить до приміщення торгової зали АЗС. Усередині приміщення АЗС, о 04:45:09 год на відеозаписі фіксується особа, зовні схожа на особу, в попередньому відеозаписі. Вказаний чоловік прямує до каси, до нього підходить касир. Цей чоловік одягнений в чорну куртку, чорну шапку з синьою емблемою та білими буквами зовні схожа на «NASA», чорна куртка з чорним капюшоном, рюкзаком чорного-сірого кольорів, з візерунком кубиків чорного сірого кольору, має чорну бороду з вусами. Відмічається наявність ознак зовнішньої схожості вказаної особи із обвинуваченим ОСОБА_5 . Вказаний чоловік спілкується з касиром та показує пальцем на вітрину з продуктами.
Згідно висновку судової фототехнічної експертизи №СЕ-19/118-24/1666-ФП від 13.03.2024 у відеозаписі «Video 2024-02-08 at 14.02.58 (1).mp4» з вул. Липова, с. Обарів Рівненського району Рівненської області, у період часу з 03:35:46 по 03:37:03 год 17.01.2024 відображено особу, виділяються наступні ознаки щодо штанів та куртки, які співпадають з ознаками штанів та куртки, що надані на дослідження, а саме: 1) по кольору та формі, наявності капюшона куртка відображена у відеозаписі відповідає куртці, яка надана на дослідження; 2) по кольору та формі, наявності та розміщенню елементів сірого та чорного кольорів на лицевій стороні штани, які відображені у відеозаписі відповідають штанам, які надані на дослідження.
Встановити інші загальні чи індивідуальні ознаки та вирішити питання в категоричній формі щодо штанів та куртки не представилось можливим, в зв'язку з тим що зображення не чітке і неповне, наявна пікселізація та розмилення.
Вказані докази щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_5 вночі 17.01.2024 на АЗК № 107 UPG за адресою: вул. Комплекс будівель і споруд № 8, Шпанівської ОТГ Рівненського району Рівненської області, а також стосовно одягу, який був на ньому у цю ніч, об'єктивно узгоджуються з показаннями допитаного місцевим судом свідка ОСОБА_11 , яка в ніч події, 17.01.2024, працювала на касі зазначеної автозаправлювальбної станції, куди близько 04 год ранку зайшов чоловік, в якому вона впізнала обвинуваченого. Свідок зазначала, що ОСОБА_5 замовив 3 хот-доги, за які розрахувався готівкою, а поки вони готувались, здійснював поповнення готівкою через термінал іВох. Одягнений він був у куртку, сірі штани та тримав темний рюкзак.
Допитаний місцевим судом як свідок ОСОБА_13 - товариш обвинуваченого, з яким вони мешкали разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , показав, що напередодні цих злочинів, ОСОБА_5 був відсутній за місцем проживання.
За висновком судової трасологічної експертизи № СЕ-19/118-24-ТР від 27.02.2024, слід низу взуття найбільшими розмірами 80x290 мм, який був виявлений та вилучений 17.01.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , залишений таким же типом підошви взуття, що і у кросівки на праву ногу, вилученої 17.01.2024 у ОСОБА_5 . Слід низу взуття найбільшими розмірами 100x300 мм, який був виявлений та вилучений 17.01.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , залишений таким же типом підошви взуття, що і у кросівки на праву ногу, вилученої 17.01.2024 у ОСОБА_5 .
Цей висновок було підтримано експертом ОСОБА_14 , яка місцевому суду пояснила, що було однозначно встановлено відповідність між наданими слідами та підошвами взуття загальних їх ознак (розмір, малюнок підошви, його елементи, розмір, форма та їх взаєморозташування) та неспівпадінь таких загальних ознак не виявлено.
Вказані докази, у своїй сукупності, доводять поза розумним сумнівом, що вказані злочини були вчинені саме ОСОБА_5 .
Стосовно апеляційних доводів про визнання недопустимим доказом протоколу обшуку від 17.01.2024, то колегія суддів зауважує, що обставини, на які покликається сторона захисту, були ретельно перевірені судом першої інстанції та ним не було встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону при проведенні цієї слідчої дії та її подальшої легалізації ухвалою слідчого судді.
Так, ч. 3 ст. 233 КПК встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Зокрема, як було встановлено місцевим судом і знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, ухвалою слідчого судді від 25.01.2024, задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 з метою відшукання та вилучення переліку речей.
Зі змісту цієї ухвали вбачається, що слідча суддя, врахувавши, що огляд місця події, допит потерпілого, допит свідка, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та обшук квартири, де проживає ОСОБА_5 , відбулися безпосередньо після отримання інформації про вчинення кримінального правопорушення, проводились у стислий проміжок часу один від одного, а також те, що ОСОБА_5 було фактично затримано за тією ж адресою, за якою відбувався обшук, дійшла обґрунтованого висновку про підтвердження наявності невідкладного випадку, пов'язаного із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчинені кримінального правопорушення.
Вказані обставини не були спростовані стороною захисту під час судового розгляду.
Водночас, зазначення у цій ухвалі про строк її дії, жодним чином не впливає на законність цього процесуального рішення.
Враховуючи встановлені обставини цього кримінального провадження, твердження обвинуваченого про свою непричетність до вилучених у ході обшуку його житла речей, колегія суддів розцінює як намагання уникнути ним кримінальної відповідальності
Щодо обраного виду та міри покарання обвинуваченому, то колегія суддів вважає, що воно ґрунтується на вимогах закону про кримінальну відповідальність.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.1 Постанови від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Ухвалюючи цей вирок, суд першої інстанції повною мірою дотримався вказаних вимог закону, призначивши обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, яке за своїм видом та розміром відповідає як особі винного, так і встановленим обставинам кримінального провадження.
Так, судом було враховано відсутність обставин, які пом'якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів. Крім того, суд взяв до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а також дані про особу винного, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі, за вчинення тяжких корисливих злочинів проти власності, інкриміновані йому злочини були вчинені через не надто тривалий час після його звільнення за відбуттям попереднього покарання та під час застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави в межах іншого кримінального провадження, те, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Вказані обставини, у своїй сукупності, стали підставами для призначення обвинуваченому покарання ближче до мінімальної межі санкцій, інкримінованих йому частин статей КК, однак вони є недостатніми для застосування до нього положень ст. 69, 75 КК, що належним чином вмотивовано місцевим судом в оскаржуваному вироку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а також закону про кримінальну відповідальність, а тому підстав для його зміни чи скасування та задоволення апеляційних вимог сторони захисту не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2025 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - у той самий строк з дня отримання копії оскаржуваного вироку.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3