Справа № 164/2147/25 Провадження №33/802/763/25 Головуючий у 1 інстанції:Невар О. В.
Доповідач: Подолюк В. А.
14 листопада 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Берзіня С.Л. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Берзіня Сергія Людвиговича на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Так, ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 20 вересня 2025 року, біля 19 години 56 хвилин, на 71 км автодороги Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ (Р-14), керував автомобілем «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із таким рішення суду захисник Берзінь С.Л. подав апеляційну скаргу, в якій вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з'ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на його думку незаконного рішення. Вказує, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки про розгляд справи, який відбувся 01 жовтня 2025 року, останній не знав та про її розгляд належним чином повідомлений не був. Більше того, вказує, про те, що ОСОБА_1 20.09.2025 року о 19.56 год. на 71 км автодороги Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ (Р-14) не керував автомобілем «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а будь - яких належних та допустимих доказів, які б вказували протилежне матеріали справи не містять.
З огляду на викладене простить оскаржуване рішення в даній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Більше того, просить визнати неналежними і недопустимими доказами відеозаписи долучені до матеріалів справи.
Водночас, в поданій апеляційній скарзі сторона захисту просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як вважає його пропущеним з поважних на те причин.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника Берзіня С.Л., який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, доходжу до наступного висновку.
Перш за все, враховуючи доводи сторони захисту та матеріали справи, вважаю, що захиснику особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвокату Берзіню С.Л. слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 01.10.2025 року, оскільки він пропущений з поважних на те причин.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459996 від 20.09.2025 року, складеним поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області сержантом поліції Рябчуном В.І., відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З яким ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтвердив своїми підписами (а.с. 1);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5767362 від 20.09.2025 року, за ч.1 ст. 122 КУпАП, яка на день розгляду даної справи судом не скасована і є чинною (а.с.2);
- роздруківкою із спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», з якої вбачається, що особою, яку тестують є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , прилад № ARHJ - 0254, тест № 4990 від 20.09.2025 року, 20:26 год.; результат огляду 1.83 %о, дані результату були стверджені його особистим підписом (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого: огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками, результат огляду на стан сп'яніння - 1.83 %о; з яким ОСОБА_1 був ознайомлений та в графі з результатом згоден поставив свій підпис (а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився і від проходження такого огляду останній відмовився (а.с.5);
- зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 був відсторонений від керування транспортним засобом марки «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 протягом 24 годин, що підтвердив своїм підписом (а.с.6);
- рапортом поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержанта поліції Бурмича М. від 20.09.2025 року, у якому останній виклав обставини виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його документування, які узгоджуються із вище наведеними доказами (а.с.7);
- довідкою інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержанта поліції Капітули К., з якої вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до бази даних ІКС ІПНП не має повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 04.11.2014 року і не являється позбавленим права керування т/з (а.с.9).
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться відеозаписами наданими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що він керував транспортним засобом марки «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. В ході спілкування з водієм поліцейськими виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння та про дану обставину ОСОБА_1 було оголошено. У зв'язку з цим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. На таку пропозицію інспектора ОСОБА_1 погодився та за наслідками продуву спеціального технічного приладу «Драгер» його цифровий покажчик становив 1,83 %о. З таким результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив своїм підписом в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В подальшому на ОСОБА_1 було винесено постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП та складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Щодо твердження сторони захисту, що судом першої інстанції було порушено права на захист ОСОБА_1 , оскільки справу розглянуто у його відсутність, то суд знаходить останні безпідставними, і в даному випадку погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо можливості розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , який завчасно у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце його проведення, що засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№459996 від 20.09.2025 року, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку з неявкою з поважних причин до суду не подавав.
Апеляційний суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Таким чином, жодних порушень права на захист, судом допущено не було.
Разом з тим, доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції було незаконно зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , оскільки останній будь яких правил дорожнього руху не порушував, а тому і зупинка була безпідставною, є необґрунтованими та повністю спростовуються доданою до матеріалів копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5767362 від 20.09.2025 року, за ч.1 ст. 122 КУпАП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 20.09.2025 року о 19 год. 56 хв. на 71 км автодороги Луцьк-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ (Р-14), керуючи транспортним засобом «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу д.з. 2.2 Проїзд без зупинки заборонено та здійснив проїзд перехрестя без зупинки, чим порушив п. 8.4.б. ПДР - Порушення вимог знаків пріоритету, за що його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Вищевказана постанова на день розгляду даної справи судом не скасована і є чинною.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , тобто не був водієм, у зв'язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459996 від 20.09.2025 року, відеозаписами з бодікамер та відео реєстратора службового автомобіля працівників поліції на яких, окрім іншого зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений за порушення ПДР. Більше того, з моменту його зупинки не заперечував, що саме він керував вищевказаним автомобілем, а також копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5767362 від 20.09.2025 року, за ч.1 ст. 122 КУпАП, яка на день розгляду даної справи судом не скасована і є чинною.
Що стосується доводів сторони захисту про визнання неналежними і недопустимими доказами відеозаписи, долучені до матеріалів справи, то вони є неспроможними, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи від 20.09.2025 року надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отримані у встановленому законом порядку, тому є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликають.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та були наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить захисник, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Маневицького районного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КУпАП,
Поновити захиснику особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвокату Берзіню Сергію Людвиговичу строк апеляційного оскарження постанови судді Маневицького районного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року в даній справі.
Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Берзіня Сергія Людвиговича залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк