Справа № 761/41200/25
Провадження № 1-кс/761/26364/2025
03 листопада 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Як зазначає ОСОБА_5 у клопотанні, вона не є підозрюваною, обвинуваченою чи будь-яким іншим фігурантом кримінальних проваджень №12021152310000264 та №12022000000001240 і не має жодного відношення до обставин, які розслідуються. Її майно незаконно перебуває під арештом понад півтора року, незважаючи на існування неодноразових судових рішень про його скасування та повернення.
01.03.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук транспортного засобу. Автомобіль вилучено як речовий доказ у кримінальному провадженні №12021152310000264 (ст. 233 КПК).
17.05.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зобов'язано повернути тимчасово вилучене майно власниці. Ухвала не була виконана, що є прямим порушенням ст. 129 Конституції України (обов'язковість судового рішення) та ст. 534 КПК.
14.07.2023 накладено повторний арешт на автомобіль у тому ж провадженні №12021152310000264.
26.12.2023 ухвалою суду арешт скасовано, автомобіль належало негайно повернути власниці. Виконання ухвали знову було проігнороване.
05.02.2024 накладено новий арешт на те саме майно, попри чинні рішення суду про його скасування. Згодом автомобіль було передано до іншого кримінального провадження №12022000000001240, досудове розслідування якого здійснює СУ ГУНП у м. Києві.
ОСОБА_5 у клопотанні просить скасувати арешт, накладений ухвалами Печерського районного суду м. Києва у межах провадження №12021152310000264 та/або інших проваджень на автомобіль INFINITI Q60, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , разом із ключами та свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 ; зобов'язати орган досудового розслідування негайно повернути автомобіль власниці разом із усіма документами та ключами; визнати бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягала у невиконанні ухвал суду від 17.05.2023 та 26.12.2023, такою, що порушує права ОСОБА_5 .
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити та скасувати накладений арешт, зауважив, що ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що арешт накладено в первісному провадженні, ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді про арешт майна залишено без змін, вказав, що майно отримано внаслідок здійснення шахрайський дій, просив клопотання про скасування арешту залишити без задоволення, а також долучив додаткові документи.
Слідча суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи, документи, що долучено в судовому засіданні, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на встановленні обставини.
Слідчою суддею у судовому засіданні встановлено, Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12022000000001240.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, справа №757/4689/24-к, накладено арешт у кримінальному провадженні №12021152310000264 на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді заборони користування, відчуження та розпорядження, а саме: на автомобіль марки INFINITI Q60 VIN: НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОСОБА_5 , разом із ключами запалювання та свідоцтвом про реєстрацію на транспортний засіб INFINITI Q60 д.н.з. НОМЕР_5 .
Як встановлено в судовому засіданні з кримінального провадження №12021152310000264, виділено матеріали в кримінальне провадження №12022000000001240, в якому досудове розслідування триває.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на майно.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Ініціатором клопотання не надано доказів на підтвердження своїх доводів, ці обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність достатніх підстав для задоволення вказаного клопотання про скасування арешту на майно.
За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Слідчою суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001240 триває.
При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, з огляду на мету його застосування, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, ініціатором клопотання не надано переконливих даних, що скасування арешту майна не перешкоджатиме кримінальному провадженню, з огляду на мету застосування заходу забезпечення, крім того слідчою суддею враховуються доводи прокурора про те, що майно отримано внаслідок здійснення шахрайських дій.
За таких обставин не встановлено підстав для скасування накладеного арешту на даному етапі, а відтак слідча суддя прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст оголосити 06 листопада 2025 року о 14 годині 00 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1