Справа №760/5627/24
2/760/1721/25
12 листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, скасування рішень, визнання свідоцтва недійсним,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення, скасування рішень, визнання свідоцтва недійсним.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 на праві користування за договором найму належала квартира АДРЕСА_1 . Разом із ним в квартирі проживали як члени сім'ї його дружина ОСОБА_2 , його донька ОСОБА_4 та онук ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до Відділу приватизації державного житла Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації з заявою про приватизацію цієї квартири.
02 грудня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на квартиру та прийнято рішення про передачу квартири.
ОСОБА_3 помер, внаслідок чого його частку квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24 червня 2020 року успадкувала ОСОБА_2 .
Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 11 березня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишено без змін.
Враховуючи, що він не втрачав право користування квартирою, то процедура приватизації квартири відбулась з порушенням порядку проведення такої процедури.
На момент приватизації квартири (02 грудня 2015 року) йому було 19 років, а тому його згода та участь у процедурі приватизації була обов'язковою.
Просить суд ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане 02 грудня 2015 року на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 від 14 грудня 2015 року № 27047932 та від 24 червня 2020 року № 52815094.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року виправлено описку в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року закрито провадження в справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв'язку з її смертю.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 30-33). Зазначено, що з архівних матеріалів щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 вбачається, що 12 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації із заявою для отримання адміністративної послуги «Видача свідоцтва про право власності на житло» та подав усі необхідні документи. Відповідно до поданої довідки про склад сім'ї наймача квартири та займані ними приміщення від 11 листопада 2015 року № 2933, виданої ЖЕД № 902 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», у спірній квартирі було зареєстровано 2 особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які брали участь у приватизації. Таким чином, орган приватизації здійснив передачу квартири у приватну власність громадян відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та в установленому в Положенні про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян порядку. Тобто, відділ приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації при видачі розпорядження від 02 грудня 2015 року № 46508 та оформленні свідоцтва про право власності на квартиру на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 діяв законно.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був користувачем квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру на жиле приміщення № 028944 від 10 січня 1995 року (а.с. 39).
З ордеру вбачається, що разом із ОСОБА_3 в квартирі проживали як члени сім'ї його дружина ОСОБА_2 та його доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Позивач зазначає, що він як онук ОСОБА_3 також проживав у квартирі АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року за позовом ОСОБА_3 визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 (а.с. 58-59).
12 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації із заявою для отримання адміністративної послуги «Видача свідоцтва про право власності на житло» та подав усі необхідні документи (а.с. 35, 36).
Відповідно до поданої ОСОБА_3 довідки про склад сім'ї наймача квартири та займані ними приміщення від 11 листопада 2015 року № 2933, виданої ЖЕД № 902 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», у спірній квартирі було зареєстровано 2 особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 38).
Розпорядженням Відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації від 02 грудня 2015 року № 46508 прийнято рішення оформити свідоцтво про право власності на житло (а.с. 50).
02 грудня 2015 року на підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 136).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 97).
Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом КМНО Кошевою В.О. була відкрита спадкова справа № 2/2019 (а.с. 96-188).
24 червня 2020 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 181).
Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с. 60-64).
Постановою Верховного Суду від 11 березня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишено без змін (а.с. 65-67).
З позову вбачається, що оскільки ОСОБА_1 не втрачав право користування спірною квартирою, то процедура приватизації квартири АДРЕСА_1 відбулась з порушенням порядку проведення такої процедури. На момент приватизації квартири (02 грудня 2015 року) йому було 19 років, а тому його згода та участь у процедурі приватизації була обов'язковою.
Відповідачами у справі ОСОБА_1 зазначив ОСОБА_2 та Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної м. Києві державної адміністрації.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 27066 від 27 листопада 2021 року (а.с. 89).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2025 року закрито провадження в справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв'язку з її смертю.
У матеріалах справи міститься спадкова справа № 2/2019 після смерті ОСОБА_3 , з якої вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с. 96, 101, 113).
ОСОБА_7 подала приватному нотаріусу заяву від 11 вересня 2019 року, якою вона відмовилась від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (а.с. 118).
24 червня 2020 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . З цього свідоцтва вбачається, що свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку квартири ще не видано (а.с. 181).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах 1, 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст. 51 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.
Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 760/18179/23.
Вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які прийняли спадщину. Позивач звернувся в суд з позовом лише до ОСОБА_2 .
Встановлено, що ОСОБА_4 повинна бути залучена до участі у справі в якості співвідповідача, проте позивач її не залучив.
Суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про приватизацію квартири, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, безпосередньо впливає на спадкові права ОСОБА_4 , як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину.
Крім того, відповідно до статей 5, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Вбачається, що у разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 51 ЦПК України суд якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Позивачем до суду не подавалось клопотання про залучення співвідповідачами інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , чи Київської міської ради у разі відсутності спадкоємців.
З огляду на наведене, враховуючи пред'явлення позову ОСОБА_1 до неналежного складу відповідачів, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 1216, 1268 ЦК України, статтями 5, 10, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» статтями 3, 4, 10, 12, 13, 48, 51, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41) про визнання протиправним рішення, скасування рішень, визнання свідоцтва недійсним.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: