Справа № 487/9922/24
14 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Левицької Я.К.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,
позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онучки та усунення перешкод у спілкуванні з нею,
12.11.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Службу у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онучки та усунення перешкод у спілкуванні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є бабою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її син проживав з відповідачкою, ОСОБА_3 у цивільному шлюбі з листопада 2019 року по 06.05.2022 року. У позивача завжди були гарні стосунки з онукою, легко знаходили спільну мову, незважаючи на різницю у віці. Однак, згодом у відповідачки ОСОБА_3 з'явився новий чоловік, почались непорозуміння щодо спілкування баби з онукою. Відповідач почала відмовляти у спілкування баби з онукою та чинити перешкоди, тому позивач вимушена звернутись до суду щодо вирішення даного питання. Просить зобов'язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити такі способи її участі у вихованні онуки як безперешкодне спілкування по телефону та іншими засобами зв'язку, систематичні побачення раз на два тижня в суботу з 08 до 18 години, спільний відпочинок влітку - 7 днів безперервно у літній період дитина проводить із бабою.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.11.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Крім того, залучено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
30.12.2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Посилається на те, що дані, зазначені у позові не відповідають фактичним обставинам, оскільки позивач упродовж 2023-2024 років не вчиняла жодних дій щодо спілкування з онукою. Позивач, будучи обізнаною про фактичне місце проживання відповідача разом з дітьми у м. Києві, жодного разу не приїхала щоб відвідати онуку, жодного разу не зателефонувала, щоб поспілкуватись з останньою, при цьому ігнорувала подарунки та привітання з боку онуки та її матері. Так, 15.12.2023 позивачу від відповідача надіслано привітання з Днем Народження з відеозаписом від онуки та подарунком, який відправлено сервісом «Нова пошта» 12.12.2023. Вказані повідомлення позивачем проігноровані. Також, 31.05.2024 на адресу позивача надіслано повідомлення з відеозаписом про побут та дозвілля онуки, на що позивачем висловлено претензії щодо переховування онуки та позбавлення права на спілкування. При цьому жодного телефонного дзвінка або пропозиції зустрітись з онукою від позивача не надходило. У червні 2024 року на адресу позивача надсилались повідомлення про проведення літніх канікул онуки, відпочинку на дачі з прикріпленням фотографій останньої. Вказані повідомлення також проігноровані, пропозицій від позивача щодо спілкування з онукою не надходило. 25.07.2024 на адресу позивача направлено повідомлення про відправку від онуки подарунка та квітів, які має доставити кур'єр, при цьому наголошено, що онука бажає спілкуватись з бабусею і що відповідач всіляко заохочує таку ініціативу та просить у позивача такого спілкування. У відповідь отримано повідомлення, що позивач не бачить приводу для отримання квітів та подарунків, але не проти спілкування з онукою, запитавши про бачення у відповідача про спілкування з онукою. При цьому, жодних телефонних дзвінків для спілкування з останньою не йшла. Також, з метою спілкування онуки з бабусею відповідачем запропоновано приїзд до м. Миколаєва з відвідуванням зоопарку. З цією метою відповідачем придбано квитки на потяг Київ-Миколаїв для себе та доньки на 05.08.2024, про що повідомлено позивача 31.07.2024. Відповідач намагалась отримати відповідь щодо зустрічі позивача з онукою, але усі повідомлення були проігноровані, у зв'язку з чим 05.08.2024 позивачем повідомлено про відміну поїздки у м. Миколаїв. Усі подальші повідомлення щодо відпочинку та дозвілля онуки, які надсилались позивачу у месенджері, були проігноровані. Таким чином, відповідач вважає, що позивач жодним чином не намагалась реалізувати своє право на спілкування з онукою, ігнорувала спілкування з останньою, при цьому, звинувачуючи відповідача у забороні такого спілкування і створенні перешкод, що не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами. Також, відповідач звертає увагу на те, що позивач не зверталась до органу опіки та піклування з метою повідомлення про порушення своїх прав на спілкування з онукою чи встановлення порядку побачень з останньою, що свідчить про надуманість та безпідставність доводів, указаних у позовній заяві. Звернуто увагу на те, що позивачем при визначення способу спілкування з онукою не визначено часу спілкування телефоном та іншими засобами зв'язку, не зазначено місця побачень та участі матері дитини, не зазначено місця літнього відпочинку та участі матері, що не відповідає інтересам дитини, оскільки проігноровано вік останньої, можливість її самостійного користування телефоном та іншими засобами зв'язку, не враховано стан її здоров'я, тісні зв'язки з матір'ю, що вказує на безвідповідальне відношення позивача до даного питання.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онучки та усунення перешкод у спілкуванні передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.03.2025 року цивільну справу № 487/9922/24 за позовом ОСОБА_1 прийнято до провадження, призначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.04.2025 року замінено третіх осіб у даній справі - Службу у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації. Зобов'язано третю особу надати письмовий висновок про розв'язання спору про усунення перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з її онукою ОСОБА_4 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, зазначила, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні баби з онукою. Просить врахувати її вік та наявність захворювань, а відтак неможливість приїзду до дитини до м. Києва. У зв'язку з цим, пропонує відповідачу приїхати із дочкою до м. Миколаєва для спілкування баби з онукою, при цьому вона повністю оплатить усі необхідні витрати.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив, що висновком Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2025 про визначення порядку та способів участі баби у вихованні онучки підтверджено відсутність перешкод зі сторони відповідача у спілкування позивача з онукою. В частині визначеного Органом опіки та піклування порядку та способу спілкування позивача з онукою
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, просив здійснювати розгляд справи без його участі, надавши висновок Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2025 про визначення порядку та способів участі баби у вихованні онучки.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Заводським районним у місті Миколаєві відділом міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 17.06.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_5 - батько та ОСОБА_6 - мати.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 та бабою ОСОБА_4 .
Сім'я проживала в квартирі батька дитини ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , однак у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України змушена була змінити місце проживання та переїхати до м. Одеса. В Одесі між батьками дитини виник конфлікт, після чого з травня 2022 року батьки разом не проживають. Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 повернулись до м. Миколаєва, а відповідач переїхала з дітьми до міста Києва.
У листопаді 2023 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , видане Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 07.11.2023.
Малолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та сестрою ОСОБА_8 , 2013 року народження, та вітчимом за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2025 про визначення порядку та способів участі баби у вихованні онучки з урахуванням поданих ОСОБА_3 доказів, відсутні підстави вважати, що мати чинить бабі ОСОБА_1 будь-які перешкоди у спілкуванні з онукою ОСОБА_9 . Для забезпечення повноцінного та гармонійного розвитку ОСОБА_10 бабусі необхідно налагодити комунікацію з малолітньою ОСОБА_9 , враховуючи її особливості та потреби, а також беручи до уваги, що дитина проживає з матір'ю в Києві та тривалий час не спілкувалася з бабусею, бажано поступово налагодження контакту ОСОБА_4 з бабусю. Крім того, Органом опіки та піклування вирішено за доцільне визначити ОСОБА_1 порядок та спосіб спілкування з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: щосуботи спілкування по відеозв'язку в будь-яких зручних месенджерах за попередньою домовленістю з матір'ю, ОСОБА_3 про години спілкування з урахуванням розпорядку дня та відпочинку дитини, за згодою та бажанням дитини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід, мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, інші члени сім'ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов'язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.
Згідно ст. 263 СК України спір щодо участі баби діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.
Зокрема, статтею 159 СК України визначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Судом встановлено, що позивач, посилаючись на створення перешкод відповідачем у спілкуванні з онукою, не надає жодних доказів того, що вона пропонувала спілкування з онукою (зверталась по телефону, у месенджерах, поштовим зв'язком, особисто чи іншим чином), цікавилась станом здоров'я онуки, її умовами проживання у новому місті, уподобаннями, заняттями тощо, однак відповідачем було відмовлено або проігноровано такі пропозиції. При цьому, позивачем лише констатовано про наявність таких перешкод зі сторони відповідача.
Позивач не зверталась до Органу опіки та піклування з повідомленням про порушення її права на спілкування з онукою та визначення способу її участі у вихованні малолітньої ОСОБА_4 .
Медичні документи, надані позивачем до позову, а також посилання позивача на вік та стан здоров'я, можуть свідчити про неможливість її приїзду до міста Києва для особистого спілкування з онукою, однак не є доказами створення відповідачем перешкод у такому спілкуванні.
Також позивачем не надано доказів неможливості реалізації встановленого порядку та способу спілкування з онукою відповідно до висновку Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.09.2025.
Отже, позивачем не надано суду доказів порушення відповідачем її права на спілкування з онукою та участі у її вихованні.
Натомість стороною відповідача представлено суду належні та допустимі докази того, що відповідачем неодноразово ініціювалось питання щодо спілкування баби з онукою, однак конкретних відповідей щодо такого спілкування від позивача отримано не було. Відповідачем надавалась позивачу інформація про стан здоров'я, уподобання, заняття малолітньої ОСОБА_4 . Позивачем також проігноровані подарунки та привітання з боку онуки та її матері.
При цьому, суд враховує те, що відповідач не заперечує необхідності спілкування ОСОБА_1 з онукою і що таке спілкування суперечить інтересам дитини, однак посилається на відсутність ініціативи зі сторони позивача щодо налагодження такого спілкування.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 265 ЦПК України в мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передумов вважати, що відповідач чинить позивачу будь-які перешкоди у спілкуванні з її онукою, і що відсутність спілкування позивача з онукою пов'язана виключно з позицією відповідача як матері щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з її дитиною.
Натомість, із матеріалів справи не вбачається, що позивач взагалі будь-яким чином виявляла ініціативу зустрічей з малолітньою онукою як особисто, так і у дистанційному спілкуванні з нею, підтримуючи родинний зв'язок в телефонному режимі, засобами соціальних мереж та в месенджерах, і що в підтримці цієї ініціативи відповідачем їй було відмовлено.
Відтак, безпідставними є доводи позивача ОСОБА_1 про наявність перешкод зі сторони відповідача ОСОБА_3 у спілкуванні та вихованні малолітньої ОСОБА_4 .
Щодо позовної вимоги про визначення способу участі баби у вихованні онуки, то суд враховує те, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.03.2024 року у справі № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23) виснував, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками. Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України - визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Отже, визначення способу участі баби у вихованні дитини, місця та часу спілкування є окремим способом захисту порушеного права. При цьому, об'єктом судового захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
У даному випадку, з матеріалів справи та з пояснень позивача і представника відповідача, наданих у судового засіданні, не вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні онуки ОСОБА_4 , позивачем не доведено порушення відповідачем такого права та необхідності його судового захисту, натомість відповідачем визнається необхідність спілкування баби з онукою та створення передумов для такого спілкування.
Суд враховує те, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності. Такий правовий висновок наведений зокрема, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Виходячи із наведеного, судом не встановлено порушення прав ОСОБА_1 на спілкування з онукою та участі у її вихованні, а отже воно не підлягає захисту, позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
В силу положень ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онучки та усунення перешкод у спілкуванні з нею - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ;
третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37393756, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Борисоглібська, 14.
Суддя Я.К. Левицька