Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/592/25
Провадження № 2/670/365/25
20 листопада 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
позивач ОСОБА_1 не з'явився,
представник відповідача Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької областіЛужняк В.О. не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_2 .Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, із права на земельну частку (пай) відповідно до сертифікату серії ХМ № 0185453, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за № 452 від 20 лютого 1997 року, виданого 23.12.1996 на підставі розпорядження Віньковецької райдержадміністрації № 148-р від 16 серпня 1996 року, розміром 2,12 га по бувшому КСП «Калюс» на території Віньковецької (Карачієвецької) селищної ради Хмельницького (Віньковецького) району Хмельницької області.
З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до Віньковецького районного суду для підтвердження їхніх родинних відносин із померлою. 16.04.2025 рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області встановлено родинний зв'язок позивача та померлої ОСОБА_2 .
З вказаним вище рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області позивач знову звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак,йому було відмовлено у цьому через пропуск строку, визначеного законом для вступу у спадщину. Стверджує, що вказаний строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, а саме:в період з 12.01.2005 по 11.07.2005 через важку хворобу його дружини та перебування позивача через операційне втручання на стаціонарному лікуванні. Тому він у встановлений шестимісячний строк не міг звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Надалі позивач та його дружина тяжко хворіли. Дружина потребувала постійного догляду, а пізніше померла. Вказує, що він є спадкоємцем за законом, інших спадкоємців, чиї права та інтереси могли б бути порушені, немає, тому позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25.08.2025 відкрито провадження у справіта витребувано у приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарської Л.А. копіюспадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено проведення підготовчого судового засідання 10.09.2025.
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 02.10.2025 витребувано у приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарської Л.А. (32500, Хмельницька область, с-ще Віньківці, вул. Котляревського, буд. 17) інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) про складені заповіти, укладені спадкові договори ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 у судові засідання10.09.2025, 02.10.2025, 23.10.2025 та 20.11.2025не з'явився, але 28.08.2025 надав на адресу суду заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити.
Представник Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Лужняк В.О. у судові засідання 10.09.2025, 02.10.2025, 23.10.2025 та 20.11.2025 не з'явився, але 03.09.2025 надав на адресу суду заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, проти задовлення позовних вимог не заперечує.
23.10.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті 20.11.2025.
Позивач ОСОБА_1 та представник Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Лужняк В.О. у судове засідання 20.11.2025 не з'явилися.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При здійсненні правосуддя (ст. 5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову відповідачем та вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.03.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років в с. Бистриця Віньковецького району Хмельницької області, актовий запис № 2 (а.п. 9).
Відповідно до довідки, виданої старостою Карачіївецького старостинського округу, № 98 від 11 лютого 2025 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована та проживала одна на погосподарському номері за адресою АДРЕСА_1 (а.п. 18).
Згідно із копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0185453 від 23 грудня 1996 року, зареєстрованого 20 лютого 1997 рокув книзі реєстрації сертифікатів за № 452 , виданого на підставі розпорядження голови Віньковецької райдержадміністрації № 148-р від 16 серпня 1996 року, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 2,12 в умовних кадастрових гектарах по бувшому КСП «Калюс» на території Віньковецької селищної ради Хмельницького (Віньковецького) району Хмельницької області (а.п. 10).
Згідно з рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 16.04.2025 у цивільній справі № 670/121/25 (провадження 2-о/670/9/25) заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення суду набрало законної сили 27.05.2025 (а.п. 14-17).
Зазначаючи причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті тітки, позивач звертає увагу суду на те, що у нього була онкологічна хвора дружина ОСОБА_3 , яка з 1998 року хворіє онкологічною хворобою. Стан її здоров'я постійно коливався, іноді вона себе почувала більш-менш нормально, а іноді їй потрібен був сторонній догляд та допомога. Тому, не маючи можливості залишити хвору дружину ОСОБА_3 , позивач не мав змоги звернутися вчасно з поданням заяви про прийняття спадщини. Також стверджує, що отримав травму (зламав кіску руки у декількох місцях), у зв'язку із чим потребував довготривалого лікування. Згадані вище обставини перешкодили йому вчасно подати заяву про прийняття спадщини.
На підтвердження наведених обставин позивач долучив до матеріалів справи докази, які свідчать про їх реальність.
Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 06.11.2007, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_4 , остання змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 », актовий запис № 71 (а.п. 25).
Відповідно до епікризу із стаціонарної картки хворого № 679/а ОСОБА_1 1964 року народження перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Віньковецької лікарні з 08.06.2005 по 29.06.2005 у зв'язку із консулідуючим багатоуламковим переломом плечової кістки (а.п. 23).
Відповідно до епікризу із стаціонарної картки хворого № 678/б ОСОБА_1 1964 року народження перебував на стаціонарному лікуванні в терапивтичному відділенні Віньковецької лікарні з 04.07.2005 по 18.07.2005 у зв'язку із гіпертонічною хворобою (а.п. 24).
Відповідно до виписки епікризу, виданого відділеням «Ортопедичне» Хмельницькою обласною лікарнею ОСОБА_3 поступила 18.12.2018 та виписана 16.01.2019 у зв'язку із закритим переломом шийки стегнової кістки (а.п. 26).
Відповідно довідки, виданої Віньковецькою районною лікарнею 13.02.2019, ОСОБА_3 1962 року народження перебувала в травматологічному відділені з 16.012019 з закритим переломом шийного лівого стегна, потребує оперативного лікування та протезування лівого кульшового суглоба (а.п. 27).
Згідно із копією витягу із журналу обліку окохворих по с. Калюсик Віньковецької районної поліклініки, де під № 7 зазначена дружина позивача - ОСОБА_3 1962 року народження, остання перебувала на обліку в онкологічному кабінеті з 1998 року (а.п. 22).
Відповідно до консультативного заключення від 27.12.2018 пацієнтка ОСОБА_3 1962 року народження має паталогічний переломом правого стегна (а.п. 28).
Рахунок на оплату № ЛК-2712-004 від 27.12.2018 свідчить про придбання ОСОБА_3 виробу медичного призначення для інтрамедулярного остеосинтезу стегна вартістю 20980 грн 00 коп. (а.п. 29, 30).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 24.12.2019 виконавчим комітетом Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 57 років в смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області, актовий запис № 21 (а.п. 21).
Довідкою про причину смерті № 86 від 19.12.2019 встановлено, що ОСОБА_3 померла у віці 57-ми років ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок ендогенної інтоксикації, злоякісного новоутворення лівої молочної залози (а.п. 19).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 86 від 19.12.2019 померла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та місцем смерті зазначено АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 (а.п. 20).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.09.2025 № 82562411 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.п. 45, 46).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори)від 07.10.2025 № 82800653 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіти/спадкові договори не складала/укладала (а.п. 52, 53).
Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини, що підтверджується листом приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кухарської Л.А. № 145/01-16 від 04 червня 2025 року, що є підставою для звернення позивача за захистом своїх прав до суду (а.п. 8).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України визначено черговість спадкування за законом, зокрема спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду Українивід 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 та інших.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
При цьому головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, а саме: поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 369/6254/19-ц від 17 грудня 2021 року, в якій досліджував питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та зазначив наступне: при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини.
Перший період - період, визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна у першу чергу стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 17 жовтня 2018 у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18), вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Вказана правова позиція підтримана і в постановах Верховного суду від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17 (провадження № 61-35079св18), у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 756/9379/15-ц (провадження № 61-7251св19).
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, враховуючи обставини, що об'єктивно ускладнювали вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на прийняття спадщини, тривала хвороба дружини позивача ОСОБА_3 та травмування самого позивача, яке потягло за собою довготривале лікування та перебування у медичному закладі у більшу частину періоду від відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, а також відсутність інших спадкоємців та визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними. А тому не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визначивши позивачу строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Щодо розподілу судових витрат.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач поніс судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ «ОЩАДБАНК» № 17 від 21.08.2025 (а.п. 32).
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач не заявляє вимог про стягнення суми судового збору з відповідача, суд покладає судові витрати на позивача незалежно від результатів вирішення спору та підстав для їх стягнення з відповідача не вбачає.
На підставі викладеного вище, враховуючи ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 263-265, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволити.
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04403315, місцезнаходження: вул. Соборної України, буд. 15, с-ще Віньківці Хмельницького району Хмельницької області.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО