Справа № 587/3446/25
2/950/871/25
20 листопада 2025 року м.Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.
а участю секретаря - Гладкової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
12 серпня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в особі належно уповноваженого представника за довіреністю Лисенко О.С. звернувся у суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь заборгованість у розмірі 27000 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 6 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір № 06.11.2024-100001998, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 10000 грн. строком на 124 дні. Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, в результаті чого станом на час подання позову має прострочену заборгованість у розмірі 27000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, у позові просив розгляд справи проводити без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання повторно не з'явився. Причин неявки не повідомила, відзиву не подала.
Водночас, у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України,не здійснюється.
За таких обставин, враховуючи згоду позивача на слухання справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 06 листопада 2024 року ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір № 06.11.2024-100001998. Позичальник підписав документи, що складають Кредитний договір, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було надіслано у смс-повідомленні.
Правова позиція Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладена у його постанові від 12.01.2021 р. у цивільній справі № 524/5556/19, підтверджує, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є комбінацією, яку заявник отримує за допомогою смс-коду, надісланого на телефон, і оспорюваний договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора Е793, вважається укладеним.
Кредитні кошти у розмірі 10000 грн 00 коп були перераховані на картковий рахунок відповідача 06.11.2024 р. за допомогою інтернет-еквайрингу. Позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі.
ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала у зв'язку з чим утворилися заборгованість у розмірі 27000 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентам в розмірі 9300 грн., по комісії 900 грн., додаткова комісія 1800 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 5000 грн.
Заборгованість, заявлена позивачем, становить 27000 грн.
Спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язань у частині повернення кредитних коштів. Ці правовідносини врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України (ЦК). Відповідно до статті 1054 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 610 ЦК, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Суд вважає, що матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Враховуючи обставини та підтверджуючі документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості за основним боргом та відсотками.
Суд вважає доведеною заборгованість за: основний борг (тіло кредиту) - 10000 грн.; проценти - 9300 грн.. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить - 19300 грн.
У той же час щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії у розмірі 900 грн. та додаткової комісії 1800 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином ЗУ «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління НБУ постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості або надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.
За обставин цієї справи сплата позичальником комісії за надання кредиту передбачена умовами договору. Однак у договорі не зазначено які саме послуги, пов'язані з обслуговуванням чи наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Іншими словами незрозуміло за що саме позичальник має сплатити комісію за надання йому кредитних коштів, адже відповідних дій на користь позичальника кредитор, отримавши комісію, вчиняти не зобов'язаний.
Так у даному випадку сторонами встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». При цьому інших дій окрім надання безоплатної, за вимогами законодавства, інформації по кредиту на користь позичальника кредитор за сплачену комісію вчиняти не повинен. Окрім того матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості по комісії з описом наданих послуг та часом їх надання.
Відтак, вважати те, що вимоги про сплату позичальником комісії є справедливими та обґрунтованими підстав не має, а тому у цій частині слід відмовити.
Стосовно вимоги про стягнення неустойки у розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану (який введено з 24 лютого 2022 року і триває донині) та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем.
З огляду на вказані норми, позичальник звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафів) у період дії воєнного стану. Хоча позивач посилався на зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які, на його думку, дозволяють стягнення неустойки за договорами, укладеними після 24.01.2024, суд застосовує імперативні положення Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 5000 грн 00 коп до задоволення не підлягають.
Позов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в сумі 19300 грн.: основний борг (тіло кредиту) - 10000 грн.; проценти - 9300 грн..
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (стаття 141 ЦПК).
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. Розмір задоволених вимог: 19300 грн. Розмір заявлених вимог: 27000 грн.
Судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: (19300 грн. /27000 грн) * 2 422.40 грн = 1731 грн 57 коп.
Керуючись ст.ст. 7, 141, 191, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 06.11.2024-100001998 від 06.11.2024 у розмірі 19300 (дев'ятнадцять тисяч триста) гривень, що складається з основного боргу та процентів.
У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 5000 грн 00 коп., комісії 2700 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ: 37356833) в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 1731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) грн. 57 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» код за ЄДРПОУ:37356833, місце знаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 11032, Україна;
представник позивача: Лисенко Олена Сергіївна, ДОВІРЕНІСТЬ № 2705/25-07 від 27 травня 2025 року; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 11032, Україна.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; встановлене місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Роман БАКЛАНОВ