Справа № 459/2883/25
Провадження № 2/459/881/2025
(заочне)
19 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Середницької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощено позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25.08.2025 представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами про надання споживчого кредиту у розмірі 31871,94 грн, понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 20.05.2021 укладено договір № 101537297, згідно якого відповідач отримав в кредит 3200 грн., зі сплатою відсотків відповідно до умов договору. 17.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №17/12-2021-62 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №101537297. 10.03.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №101537297. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №101537297 від 20.05.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13482.93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 2292.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11190.93 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; заборгованість за комісіями - 0.00 грн; інфляційні збитки - 0.00 грн; нараховані 3% річних -0.00 грн. Вищевказаний борг виник в результаті невиконання ОСОБА_1 обумовлених договором своїх боргових зобов'язань.
Окрім того, ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 26.05.2021 укладено договір № 3552901, згідно якого відповідач отримав в кредит 2200 грн., зі сплатою відсотків відповідно до умов договору. 28.12.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №28-12/2021-72 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №3552901. 10.03.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №3552901. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3552901 від 26.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 7631.71 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1485.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6146.71 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; заборгованість за комісіями - 0.00 грн; інфляційні збитки - 0.00 грн; нараховані 3% річних -0.00 грн. Вищевказаний борг виник в результаті невиконання ОСОБА_1 обумовлених договором своїх боргових зобов'язань.
Окрім цього, 16.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №75245585, відповідно до якого відповідач отримав позику у розмірі 5000,00 грн., з процентною ставкою 1,99%, яка нараховується за кожен день користування. 30.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір №30-12/2021 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №75245585. 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором №75245585. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №75245585 від 16.06.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10757.30 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 5588.25 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн; заборгованість за комісіями - 0.00 грн; інфляційні збитки - 146.04 грн. Вищевказаний борг виник в результаті невиконання ОСОБА_1 обумовлених договором своїх боргових зобов'язань.
Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 03.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 08.10.2025 з повідомленням сторін, який відкладено на 19.11.2025.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач у судові засідання не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останнього до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.
На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 20.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір №101537297, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 3200 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №101537297 від 20.05.2021 встановлено, що станом на дату подачі позову відповідач має загальну заборгованість перед ТОВ «Мілоан» за кредитом № 101537297 в розмірі 13482,93 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2292,00 грн., заборгованість по процентам 11190,93грн.
17.12.2021 було укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101537297.
З копії договору факторингу №17/12-2021-62, укладеного 17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», реєстру боржників до цього договору, платіжного доручення від 20.12.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101537297 від 20.05.2021, на загальну суму заборгованості 5575,53 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2292 грн., заборгованість по процентам 3283,53грн.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №101537297.
Згідно договору про відступлення права вимоги №10-03/2023 від 10.03.2023 укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», реєстру боржників до цього договору, акту прийому-передачі такого реєстру, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_2 за договором споживчого кредиту №101537297 від 20.05.2021 в розмірі 13482,93 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2292,00 грн., заборгованість по процентам 11190,93грн.
Згідно розрахунку заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кр.дог.№ 101537297), станом на 10.03.2023 встановлено, що розмір заборгованості відповідача визначений в сумі 13482,93грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 2292,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 3283,53грн; нараховані відсотки згідно кредитного договору 7907,40грн. В період з 15.12.2021 по 23.02.2022 (включно) нараховані відсотки згідно кредитного договору за відсотковою ставкою 5.0% денних в розмірі 7907,40грн.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №101537297.
Також 26.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір №3552901, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 2200 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3552901 від 26.05.2021 встановлено, що станом на дату подачі позову відповідач має загальну заборгованість перед ТОВ «Мілоан» за кредитом № 3552901 в розмірі 7631,71 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 1485,00 грн., заборгованість по процентам 6146,71грн.
28.12.2021 було укладено договір №28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3552901.
З копії договору факторингу №№28-12/2021-72, укладеного 28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», реєстру боржників до цього договору, платіжного доручення від 30.12.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3552901 від 26.05.2021, на загальну суму заборгованості 3325,21 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 1485,00 грн., заборгованість по процентам 1840,21грн.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3552901.
Згідно договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», реєстру боржників до цього договору, акту прийому-передачі такого реєстру, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_2 за договором споживчого кредиту №3552901 від 26.05.2021 в розмірі 7631,71 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 1485,00 грн., заборгованість по процентам 6146,71грн.
Згідно розрахунку заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кр.дог.№ 3552901), станом на 10.01.2023 встановлено, що розмір заборгованості відповідача визначений в сумі 7631,71грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 1485,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 1840,21грн; нараховані відсотки згідно кредитного договору 4306,50грн. В період з 28.12.2021 по 23.02.2022 (включно) нараховані відсотки згідно кредитного договору за відсотковою ставкою 5.0% денних в розмірі 4306,50грн.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3552901.
16.06.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено Договір позики №75245585, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит в розмірі 5000,00грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.
З відомостей про розрахунок заборгованості за Договором позики №75245585 від 16.06.2021 встановлено, що в період з 16.06.2021 по 30.12.2021 відповідач ОСОБА_1 має загальну заборгованість перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за кредитом в розмірі 10588,25грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5000 грн., заборгованість по процентам 5588,25грн.
30.12.2021 було укладено договір №30-12/2021 відповідно до ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75245585.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75245585.
Згідно договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», реєстру боржників до цього договору, акту прийому-передачі такого реєстру, ТОВ «Вердикт Капітал»» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_1 за Договором Позики №75245585 від 16.06.2021, загальна сума заборгованості 10757,30 грн., з них: 5000,00 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 5588,25 грн, відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625ЦК України 169,05грн.
Згідно розрахунку заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кр.дог.№ 75245585), станом на 10.01.2023 встановлено, що розмір заборгованості відповідача визначений в сумі 10757,30 грн., з них: 5000,00 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 5588,25 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 146,04 грн. інфляційні збитки та 23,01грн нараховані 3% річних.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75245585.
За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 статті 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений Договір позики № 75245585 від 16.06.2021 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 та договори про надання споживчого кредиту №101537297 від 20.05.2021 та № 3552901 від 26.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в електронній формі, на підставі яких між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не спростував належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довів факту виконання зобов'язань за кредитними договорами, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.
Щодо стягнення процентів за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 за договором про споживчий кредит № 101537297 від 20.05.2021 в розмірі 7907,40 грн., та стягнення процентів за період з 28.12.2021 по 23.02.2022 за договором про споживчий кредит № 3552901 від 26.05.2021 в розмірі 7631,71 грн., суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Суд вважає, що відповідно до п.п. 1.1 - 1.4, 2.2 - 2.4 договору про споживчий кредит № 101537297 від 20.05.2021 термін повернення кредиту (з урахуванням пролонгації) визначено з 20.05.2021, а тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 15.12.2021 по 23.02.2022 (включно) відповідно до п. 1.6, 2.3 договору відсутні, після цих дат права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також, що відповідно до п.п. 1.1 - 1.4, 2.2 - 2.4 договору про споживчий кредит № 3552901 від 26.05.2021 термін повернення кредиту (з урахуванням пролонгації) визначено з 26.05.2021, а тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 28.12.2021 по 23.02.2022 (включно) відповідно до п. 1.6, 2.3 договору відсутні, після цих дат права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пункт 4.2 Договору передбачає у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача, заборгованість за Договором про споживчий кредит 101537297 від 20.05.2021 у розмірі 5575,53грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 2292,00 грн., заборгованості за відсотками 3283,53грн. та за Договором про споживчий кредит 3552901 від 26.05.2021 у розмірі 3325,21грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 1485,00 грн., заборгованості за відсотками 1840,21грн.
Окрім цього, з відповідача слід стягнути на користь позивача, заборгованість за Договором позики №75245585 від 16.06.2021 у розмірі 10588,25грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованості за відсотками 5588,25грн.
Щодо вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних збитків за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 суд зазначає наступне.
Так, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, заявляючи зазначену вимогу, позивачем не враховано положення пункту 15Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 29.11.2021 по 23.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25.03.2020 № 338, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928).
Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов'язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно по 12.03.2020 і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних збитків за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 є необґрунтованими та не відповідають приписам пункту 15Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому задоволенню не підлягають.
Відтак, з відповідача слід стягнути на користь позивача, загальну суму заборгованості за кредитними договорами 19488,99 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 8777,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10711,99грн.
Доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так, представником відповідача у відзиві заявлено про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу.
На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги ТОВ «Коллект Центр» надано: договір №02-09/2024-8 про надання правової допомоги, укладений 02.09.2024 із адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №13 від 01.07.2025, витяг з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 13000 грн, копію платіжної інструкції від 12.08.2025.
Суд погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу в сумі 13000 грн підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 4000 грн 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1481,24 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договорами № 101537297 від 20.05.2021, № 3552901 від 26.05.2021 та № 75245585 від 16.06.2021 у розмірі - 19488,99 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 1481,24 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 19 листопада 2025 р.
Суддя: Н. Я. Отчак