465/7636/25
3/465/3310/25
Іменем України
19.11.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23.08.2025 о 20:43 у м.Львів, на вул. В.Великого 15, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме з ознаками, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0051, результат 0,47 проміле. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП.
Крім того, 23.08.2025 о 20:43 у м.Львів, на вул. В.Великого 15, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 10 років Пустомитівським районним судом Львівської області, справа №450/2264/25, правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
Судом вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи, однак останній в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України встановлено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Виходячи з наведеного, необхідно об'єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, (справа № 465/7636/25, провадження № 3/465/3310/25), (справа № 465/7623/25, провадження № 3/465/3302/25) - в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи № 465/7636/25, номер провадження № 3/465/3310/25.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.9 А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.1 А Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частини 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною 3 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , містять склад вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, що підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432259 від 23.08.2025;
- долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер за участі водія ОСОБА_1 ;
- результатом тесту Драгер - 0,47 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 27.08.2025 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 13.01.2025 Личаківським районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 29.11.2024 правопорушення за ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн., з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, з конфіскацією транспортного засобу, крім того, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 23.10.2024 Жовківськми районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за скоєння 18.09.2024 правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, з конфіскацією транспортного засобу;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432252 від 23.08.2025;
- довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 27.08.2025 про те, що в підсистемі «Пошук посвідчення водія» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія отримав 31.12.2022, серії НОМЕР_2 , статус «вилучений»;
- довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 27.08.2025 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 13.01.2025 Личаківським районним судом м. Львова до адміністративної відповідальності за скоєння 29.11.2024 правопорушення за ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн., з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, з конфіскацією транспортного засобу.
Як встановлено судом, поліцейськими було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушення п.п. 2.1А, 2.9А Правил дорожнього руху - доведена повністю, ОСОБА_1 не надав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки останній в судове засідання не з'явився.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд, -
справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП (справа № 465/7636/25, провадження № 3/465/3310/25), (справа № 465/7623/25, провадження № 3/465/3302/25)- об'єднати в одне провадження та присвоїти єдиний унікальний номер справи № 465/7636/25, номер провадження № 3/465/3310/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний