Справа № 454/3431/25
29 жовтня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Белзької міської ради про визнання права власності,
Позивач звернувся в суд з позовом та просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення (гараж) реєстраційний номер 01.2380788.5039419.20250819.26.0000.89, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 812,3кв.м., кількістю поверхів 1 та об'ємом 5458м.
Свої вимоги мотивує наступним.
З середини 2011р. він володіє будівлею (позн. 34 на схемі Акту передачі), що знаходиться в АДРЕСА_1 .
За час володіння вказаною будівлею гаражу ним було зроблено ремонт, повністю замінено дах.
В серпні 2025 року було виготовлено технічний паспорт та проведено реєстрацію даної будівлі з присвоєнням реєстраційного номера 01.2380788.5039419.20250819.26.0000.89, загальною площею 812,3кв.м., кількістю поверхів 1 та об'ємом 5458м.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача Белзької міської ради надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит наданої КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» встановлено, що станом на 31.12.2012р.відсутня інвентаризаційна справа на нежитлову будівлю позн.34 по АДРЕСА_2 .
З акту обстеження нежитлового приміщення позн.34 (гаражі) по АДРЕСА_2 на території цілісного майнового комплексу (колишнього тваринного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлено, що ОСОБА_1 користується даним приміщенням протягом 10 років з 01.0.2015р.
З довідки виданої виконавчим комітетом Белзької міської ради встановлено, що земельна ділянка під нежитловою будівлею, яка розташована в АДРЕСА_1 (позн.34) Шептицького району не виділена в натурі.
З витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕС у сфері будівництва встановлено, що нежитловій будівлі, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 812,3кв.м., кількістю поверхів 1 та об'ємом 5458м. присвоєно реєстраційний номер 01.2380788.5039419.20250819.26.0000.89,
Також, з технічного паспорта встановлено, що площа нежитлової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_3 , становить 812,3кв.м., кількістю поверхів 1 та об'ємом 5458м.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
Як роз'яснено в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статтей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Разом з цим в п.п.9, 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 2011 року відкрито користується та є одноособовим володільцем нежитлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_3 по даний час.
З врахуванням зазначеного, суд визнає позов підставним.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю нежитлове приміщення (гараж) реєстраційний номер 01.2380788.5039419.20250819.26.0000.89, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 812,3кв.м., кількістю поверхів 1 та об'ємом 5458м.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: с.Корчів Шептицький район, Львівська область.
Відповідач: Белзька міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 36739391, місце знаходження: м.Белз, вул.Домініканська, 1 Шептицький район, Львівська область.
Головуючий: О. А. Веремчук