Справа № 444/4420/25
Провадження № 3/444/2238/2025
14 листопада 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , Рава-Руської об'єднаної територіальної громади Львівського району Львівської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження та проживання: АДРЕСА_1 , зі слів тимчасово не працює, загальногромадянський паспорт НОМЕР_1 , виданий 4626, 10.01.2019 року, ІПН НОМЕР_2 ,-
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 20.10.2025 року приблизно о 21 год. 15 хв. на виїзд з України на паспортний контроль пред?явила паспорт гр. України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 виданий 21.05.2019 року на ім?я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . В процесі прикордонного контролю в прикордонного наряду «Перевірка документів» виникли сумніви щодо належності паспортного документа особі пред?явнику. В ході проведення контролю першої лінії встановлено, що документ не належить пред?явнику та дана особа є гр. України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджує паспорт гр. України № НОМЕР_1 вид. 10.01.2019 року. Своїми діями вищевказана громадянка порушила вимоги ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України», п.2. Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених ПКМУ від 27.01.1995р. №57, чим здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судому засідання надала пояснення, що випадково переплутала паспорти, а саме взяла паспорт куми, а свій паспорт залишила в своєї куми. Перед поїздкою на кордон не перевіряла паспорт. Свою провину визнає, просила суд не накладати суворого стягнення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, стверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №011123Е від 20.10.2025 року;
- копією паспорта ОСОБА_2 (стр.3);
- копією паспорта ОСОБА_1 (стр.4);
- рапортами інспекторів державної прикордонної служби України від 20.10.2025 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП правильно, так як вона вчинила незаконну спробу перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України з використанням документу, що містить недостовірні відомості про особу.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушника, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, яка до адміністративної відповідальності притягається вперше, її майновий стан.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є її щире розкаяння.
Обставини, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Санкція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу або адміністративний арешт з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Згідно з ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
З матеріалів справи встановлено , що знарядь чи засобів вчинення правопорушення немає, а тому питання про конфіскацію знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення не вирішується.
З врахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника належить застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою вона притягається до адміністративної відповідальності, а саме, у виді штрафу без конфіскації знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, ч.1 ст.204-1, 283, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження та проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) - 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Олещук М. М.