20.11.2025
ЄУН 337/5034/25
Провадження № 2-др/337/42/2025
20 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Сидорової М.В., розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача Мохир Ярослава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 04.11.2025 у справі ЄУН 337/5034/25 задоволено позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.07.2023-100002789 від 25.07.2023 в загальному розмірі 20795,50 грн. та витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн.
11.11.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» - адвоката Мохир Я.В. про ухвалення додаткового рішення у даній справі, яку мотивує тим, що разом із позовною заявою позивач зазначив про те, що орієнтовний розмір витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи становить 8422,40, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. У зв'язку з тим, що під час ухвалення рішення у справі судом не вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до ч.3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 12.11.2025 заяву представника позивача - адвоката Мохир Я.В. про ухвалення додаткового рішення призначено до судового розгляду без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суд виходить з такого.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, в т.ч. питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3).
Згідно з ч.1, п.1, п.4 ч. 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено судом, заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2025 задоволено позов ТОВ «Споживчий центр» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.07.2023-100002789 від 25.07.2023 в загальному розмірі 20795,50 грн. та витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн.
При ухваленні рішення судом не вирішувалось питання про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу.
Також судом встановлено, що позовна заява ТОВ «Споживчий центр» надійшла до суду 25.09.2025 та в ній зазначено, зокрема про те, що орієнтовний розмір витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи становить 8422,40, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., а також міститься повідомлення про те, що докази понесення судових витрату відповідності до ч.8 ст.141, ч.1 ст.126 ЦПК України будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.
Копія рішення від 04.11.2025 доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 06.11.2025 о 22:44 годин, що відповідає ч. 5 ст. 272 ЦПК України, тому рішення вважається врученим 07.11.2025.
Заява про ухвалення додаткового рішення разом надійшла до суду 11.11.2025, що відповідно до вимог ст.123, 124 ЦПК України свідчить про дотримання п'ятиденного строку, встановленого ч.8 ст.141 ЦПК України.
Враховуючи, що рішенням суду позов задоволено повністю, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу понесених судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено копіями договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС», звіту від 07.11.2025 про виконану роботу відповідно до договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, платіжної інструкції №СЦ00051830 від 10.11.2025 про оплату за надання правничої допомоги на суму 6000,00 грн., перераховану адвокатському об'єднанню «ЛЕКС ВЕРІТАС».
Від відповідача ОСОБА_1 заперечень проти розміру витрат позивача на правову допомогу, клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не надходило.
При цьому суд враховує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, виходячи з предмету спору, ціни позову, складності справи та значення справи для сторін, критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням часу здійснення представництва, розумності їх розміру, відсутності заперечень відповідача, суд, відповідно до вимог ст.137 ЦПК України,вважає, що доведеним розміром витрат на послуги адвоката у даному випадку є сума 6000,00 грн.
У зв'язку з цим, виходячи з вимог ст.270 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити із зазначеного питання додаткове рішення, яким заяву представника позивача Мохир Я.В. задовольнити.
Керуючись ст. 12, 13, 133, 134, 137, 141, 246, 264, 270 ЦПК України,
Заяву представника позивача Мохир Ярослава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.133А) понесені витрати на правову допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В.Сидорова