Справа № 308/15036/25
1-кс/308/6599/25
17 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025070000000404 від 29.08.2025, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому просять накласти арешт на вилучені 03.11.2025 року у ході обшуку затриманої особи (речей, які він добровільно видав) гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було проведено за адресою: Берегівський район, м. Виноградів, вул. Мала Польова, навпроти будинку 88, речі та предмети:
1) 3740 Євро;
2) 8800 доларів США;
3) 22280 гривень;
4) мобільний телефон марки Iphone X з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_1 , 2 - НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ;
5) мобільний телефон марки Iphone 15 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_4 , 2 - НОМЕР_5 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 ;
6) мобільний телефон марки Iphone 12 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_7 , 2 - НОМЕР_8 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 ;
7) мобільний телефон марки NOKIA, чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_10 , з двома сім картками.
Клопотання обґрунтовано наступним.
У провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000404 від 29.08.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6 ) за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ОСОБА_8 ) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ОСОБА_9 ), користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, усвідомлюючи протиправність своїх дій, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом перетинання державного кордону України поза межами пунктів пропуску.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, проте не пізніше початку вересня 2025 року, шляхом використання мобільного додатку «Viber», підшукав громадян України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та повідомив останніх, що може посприяти у незаконному перетині державного кордону України, обумовивши попередню дату, механізм незаконного переплавлення їх через державний кордон України та розмір оплати, а саме грошові кошти в сумі 7 500 доларів США шляхом переведення таких на вказаний ним крипто гаманець після вдалого їхнього переправлення через державний кордон України, на що останні надали свою згоду.
В подальшому, 26.09.2025 в невстановлений точний час ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом використання мобільного додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_9 провів переписку з ОСОБА_11 під час чого повідомив останнього, що з метою його подальшого переправлення через державний кордон України, йому необхідно до 02.10.2025 прибути до готельно-ресторанного комплексу «Корал» неподалік м. Мукачево, а саме який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та посилитись там, а вже 02.10.2025 року за попередньою домовленістю за ним хтось приїде та відвезе у потрібне місце.
Також, 01.10.2025 в невстановлений точний час ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом використання мобільного додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_9 провів переписку з ОСОБА_12 під час чого повідомив останнього, що з метою його подальшого переправлення через державний кордон України, йому необхідно до 02.10.2025 прибути до готельно-ресторанного комплексу «Корал» неподалік м. Мукачево, а саме який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та посилитись там, а вже 02.10.2025 року за попередньою домовленістю за ним хтось приїде та відвезе у потрібне місце.
Після чого, 01.10.2025 ОСОБА_11 виконуючи попередню вказівку ОСОБА_6 , за допомогою автомобіля служби «Таксі» приблизно о «15» год. «00» хв. прибув до готельно-ресторанного комплексу «Корал», розташованого за адресою: а саме який розташований за адресою: Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 38А, після чого поселився у вказаний готель. Також ОСОБА_13 01.10.2025 у невстановлений точний час, виконуючи попередню вказівку ОСОБА_6 , за допомогою автомобіля служби «Таксі» приблизно о «15» год. «00» хв. прибув до готельно-ресторанного комплексу «Корал», розташованого за адресою: а саме який розташований за адресою: Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 38А, після чого поселився у вказаний готель.
02.10.2025 приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_6 продовжуючи свій злочинний намір спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 та ОСОБА_13 через державний кордон України та отримання незаконного прибутку, шляхом використання мобільного додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_9 написав смс повідомлення останнім, в яких вказав, що за ними ніхто не приїде, щоб вони за допомогою послуг таксі приїхали до мотелю «Дубки», розташованого на околиці м. Виноградів, Берегівського району, а саме за адресою: Берегівський район, за межами населеного пункту Онок, урочище «Палгить», автодорога Т-07-19. Після чого ОСОБА_11 виконуючи вказівку ОСОБА_6 викликав собі автомобіль служби таксі та за допомогою вказаної послуги прибув до вказаного місця, після чого повідомив за допомогою додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_9 про те, що він вже на вказаному місці. ОСОБА_13 також виконуючи вказівку ОСОБА_6 викликав собі автомобіль служби таксі та за допомогою вказаної послуги прибув до вказаного місця та після чого повідомив за допомогою додатку «Viber» за номером мобільного телефону НОМЕР_9 про те, що він також вже на вказаному місці.
Приблизно о 10 год. 30 хв. 02.10.2025 ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного збагачення та переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, на транспортному засобі марки AUDI Q7, днз НОМЕР_11 приїхав до вказаного мотелю «Дубки» та наказав ОСОБА_13 і ОСОБА_11 сісти в автомобіль. Після чого ОСОБА_13 і ОСОБА_11 сіли до вказаного автомобіля, а ОСОБА_6 розпочав рух в сторону державного кордону України. Через невеликий проміжок часу вони заїхали у невстановлену органом досудового розслідування на даний час лісову місцевість, де знаходилась металева конструкція. Приїхавши туди, ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_13 і ОСОБА_11 вийти із автомобіля та почекати там деякий час, допоки до них не підійде інша особа.
Приблизно через годину після цього ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому роль підійшов до ОСОБА_13 і ОСОБА_11 у вищевказаному місці, після чого надав вказівку показати йому наявні у них речі, по видаляти переписку із мобільних телефонів та вимкнути їх. Після чого ОСОБА_13 і ОСОБА_11 виконуючи вказівку ОСОБА_8 надали наявні при собі речі йому для огляду (перевірки), які він оглянув, також після цього вони повидаляли переписку наявну на мобільних телефонах та вимкнули їх. Пробувши там приблизно 1 годину 30 хвилин до них під'їхав транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_12 , під керуванням ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_8 поспілкувавшись з ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії спрямованні на незаконне збагачення та доведення свого злочинного плану до кінця надав вказівку ОСОБА_13 і ОСОБА_11 залазити до багажного відділення автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_12 та сидіти там тихо не спілкуватись між собою. Тоді ОСОБА_13 і ОСОБА_11 виконуючи вказівку ОСОБА_8 погрузились в багажне відділення вказаного автомобіля, а ОСОБА_8 зачинив за ними двері. Після чого вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_9 розпочав рух. Через невеликий проміжок часу автомобіль зупинився у невстановленому на даний час місці та після чого до багажного відділення вказаного автомобіля була поміщена ще одна невстановлена на даний час особа чоловічої статті, після чого знову продовжився рух автомобіля під керуванням ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 прибувши до невстановленої на даний час лісової місцевості зупинився, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановленій на даний час особі виходити з автомобіля. Після чого ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановлена на даний час особа вийшли з автомобіля та повторно на вимогу ОСОБА_8 надали йому особисті речі разом із мобільними телефонами для перевірки. А ОСОБА_9 залишивши їх у невстановленій на даний час лісовій місцевості поїхав у невідомому напрямку.
ОСОБА_8 в свою чергу, продовжуючи злочинні дії спрямованні на досягнення злочинної мети наказав ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановленій на даний час особі іти за ним. Після чого вони рухались приблизно 30 хвилин лісовою місцевістю та вийшли до берегу річки Тиса, де в той час на них чекав ОСОБА_14 .
Після чого ОСОБА_15 усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, з метою уникнення перевірки нарядами прикордонної служби, надав вказівку ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановленій на даний час особі сідати до надувного човна наявного там та заздалегідь приготовленого ОСОБА_16 . Виконавши вказівку останнього ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановлена на даний час особа сіли до наявного там надувного човна. А ОСОБА_15 разом із ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії також помістились до нього та разом із ними перепливли на другий бік річки Тиса.
В подальшому ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановлена на даний час особа за вказівкою ОСОБА_8 вийшли із надувного човна та пройшли за ним, а ОСОБА_15 повернувся знову на інший берег річки. Пройшовши невелику відстань ОСОБА_8 разом із ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановленою на даний час особою вийшли на невстановлене на даний час місце, галявину де прочекали приблизно 30 хвилин, після чого до них під'їхав автомобіль марки ВАЗ 21099 днз НОМЕР_13 під керуванням ОСОБА_9 .
В свою чергу, ОСОБА_9 , усвідомлюючи свої протиправні дії та їх караність спільно з ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановленій на даний час особі сідати до автомобіля на задні пасажирські сидіння. Після чого ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановлена на даний час особа за вказівкою ОСОБА_9 сіли до вказаного автомобіля після чого автомобіль розпочав рух під керуванням ОСОБА_9 в бік державного кордону України. Приїхавши на місце, а саме в напрямку 91 прикордонного знаку на відстані приблизно 350 метрів від державного кордону, на околиці с. Вилок, Берегівського району, Закарпатської області, ОСОБА_9 зупинив автомобіль, а ОСОБА_8 надав вказівку швидко виходити з автомобіля та бігти за ним, після чого ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та невстановлена на даний час особа виконали вказівку ОСОБА_8 , а саме вийшли з автомобіля та розпочали рух в бік державного кордону України.
Окрім цього, ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, проте не пізніше початку листопада 2025 року, шляхом використання мобільного додатку «Viber», підшукав громадян України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі ОСОБА_17 ), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі ОСОБА_18 ), ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі ОСОБА_19 ), ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі ОСОБА_20 ), ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі ОСОБА_21 ) та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ( ОСОБА_22 ), яким під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та повідомив останніх, що може посприяти у незаконному перетині державного кордону України, обумовивши попередню дату, механізм незаконного переплавлення їх через державний кордон України та розмір оплати, а саме грошові кошти шляхом переведення таких на вказаний ним крипто гаманець після вдалого їхнього переправлення через державний кордон України, на що останні надали свою згоду.
Після чого 03.11.2025 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_9 виконуючи відведену йому роль, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, використовуючи автомобіль марки MERCEDES-BENZ днз НОМЕР_14 приїхав до готельно-ресторанного комплексу «Корал» неподалік м. Мукачево, а саме який розташований за адресою: Мукачівський район, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 38А, де на нього вже чекали ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , яким ОСОБА_9 надав вказівку сідати до автомобіля. Після чого ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 виконавши вказівку ОСОБА_9 сіли на заднє пасажирське сидіння автомобіля та після чого розпочали рух в бік смт. Вілок, Берегівського району. Приїхавши до невстановленого на даний час місця, а саме лісистої місцевості десь на околицях смт. Вілок, Берегівського району, ОСОБА_9 наказав ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 вийти з автомобіля та зачекати там, що до них підійдуть зараз. Після чого ОСОБА_9 поїхав у невідомому напрямку. Через невеликий проміжок часу до них під'їхав автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_15 , за кермом якого перебував ОСОБА_9 , зупинившись біля них останній вийшов із автомобіля, відчинив багажний відсік автомобіля та наказав їм сідати до автомобіля. Після чого ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 виконали вказівку ОСОБА_9 та сіли до автомобіля, після чого останній зачинив за ними двері та розпочав рух у невстановленому на даний час напрямку. Проїхавши приблизно 25-30 хвилин ОСОБА_9 зупинився у невстановленій на даний час лісовій місцевості, відчинив двері автомобіля та наказав їм виходити на вулицю.
В цей час на них вже там чекав гр. ОСОБА_8 , який усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, перевірив особисті речі ОСОБА_21 , ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , та наказав повимикати мобільні телефони. Після чого він наказав всім йти за ним. Приблизно через 15-20 хвилин вони прийшли до русла річки Тиса, неподалік села Тисабиконь, Берегівського району, де в той час на них чекали ОСОБА_7 разом із ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 .
В свою чергу ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, підготував надувний човен для переміщення ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 через русло річки Тиса в напрямку державного кордону України в обхід контрольно-пропускних пунктів. Після чого використавши вказаний човен здійснив переправлення вказаних осіб на інший берег річки, де їх залишив разом із ОСОБА_8 , а саме поплив на зад.
Після цього ОСОБА_8 усвідомлюючи протиправність своїх дій, наказав ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 йти за ним, пройшовши приблизно 5 хвилин вони вийшли до польової дороги, де ОСОБА_8 наказав призупинитись та почекати.
В той час до них під'їхав ОСОБА_9 на автомобілі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_15 , який усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність наказав ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 сідати до багажного відсіку автомобіля. Вказані особи, виконавши вказівку ОСОБА_9 погрузились до автомобіля, а останній зачинив за ними двері та розпочав рух у бік державного кордону України. Після чого автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER днз НОМЕР_15 під керуванням ОСОБА_9 та разом із ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_20 о 21 год. 25 хвилин було зупинено працівниками правоохоронних органів за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого було викрито і припинено злочинну діяльність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Таким чином, слідчий стверджує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
В подальшому в проміжок часу з 21 години 35 хвилини по 22 годину 30 хвилини 03.11.2025 старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_5 під час затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України було проведено обшук затриманої особи (огляд речей, які він видав добровільно) за адресою: АДРЕСА_3 , в ході чого було виявлено та вилучено наступні речі:
1) 3740 Євро;
2) 8800 доларів США;
3) 22280 гривень;
4) мобільний телефон марки Iphone X з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_1 , 2 - НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ;
5) мобільний телефон марки Iphone 15 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_4 , 2 - НОМЕР_5 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 ;
6) мобільний телефон марки Iphone 12 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_7 , 2 - НОМЕР_8 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 ;
7) мобільний телефон марки NOKIA, чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_10 , з двома сім картками.
Слідчий стверджує, що враховуючи відомості, отримані у ході досудового розслідування, є підстави вважати, що вищевказані грошові кошти були здобуті злочинним шляхом та зважаючи на причетність ОСОБА_6 , до незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України до країн Європейського союзу використовуючи безпосередньо вказані мобільні телефони, а відтак містять відомості, що можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідно до положень ст.ст. 98, 99 КПК України, є речовими доказами.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, зокрема, допускається з метою: забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
17.11.2025 захисником підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 подано письмові заперечення на клопотання слідчого про накладення арешту, в якому просила відмовити у накладенні арешту на грошові кошти у розмірі 3740 Євро, 8800 Доларів США, 22280 гривень. В обґрунтування зазначила, що у клопотанні не доведено зв'язок майна, яке слідчий просить арештувати, із кримінальним правопорушенням. Окрім того, вказала, що ОСОБА_6 з 2012 року здійснює підприємницьку діяльність, що підтверджується податковими деклараціями та підтверджує законність походження вилучених коштів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого з підстав наведених у письмовому запереченні.
Дослідивши подане клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як встановлено слідчим суддею, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025070000000404, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підставами внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:
- «із Управління міграційної поліції ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали про те, що громадяни ОСОБА_23 за грошову винагороду організовують незаконне переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску»;
- «в ході проведння у кримінальному провадженні №12025070000000404 від 29.08.2025 невідкладного обшуку за адресою АДРЕСА_4 ,виявлено громадян ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_5 , ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_13 , мешканця АДРЕСА_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_7 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_8 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешканця АДРЕСА_9 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яких за грошову винагороду в сумі 6000-8000 тис.дол.США, намагалися переправити через державний кордон України, поза пунктами пропуску ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 »
03.11.2025 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_6 затримано на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.
04.11.2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене повторно з корисливих мотивів, за попередньою змовоою групою осіб.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_6 від 03.11.2025 під час затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України було проведено обшук затриманої особи (огляд речей, які він видав добровільно) за адресою: АДРЕСА_3 , в ході чого було виявлено та вилучено наступні речі:
1) 3740 Євро;
2) 8800 доларів США;
3) 22280 гривень;
4) мобільний телефон марки Iphone X з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_1 , 2 - НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ;
5) мобільний телефон марки Iphone 15 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_4 , 2 - НОМЕР_5 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 ;
6) мобільний телефон марки Iphone 12 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_7 , 2 - НОМЕР_8 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 ;
7) мобільний телефон марки NOKIA, чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_10 , з двома сім картками.
У межах розслідування даного провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, якими є вилучені під час затримання ОСОБА_6 речі, а також з метою конфіскації майна підозрюваного
Постановою старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 від 04.11.2025 року вищевказані речі, які вилучені під час затримання ОСОБА_6 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025070000000404.
Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частиною 2 ст. 167 КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів, а також те, що вилучені грошові кошти та мобільні телефони є предметами злочинної діяльності, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Окрім того, під час встановлення правових підстав, що зумовлює арешт майна, яке належить підозрюваному, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Тому арешт майна, належного підозрюваному, також обумовлюється можливим застосуванням до останнього, у випадку визнання його винним, покарання у виді конфіскації майна.
Так, у ході судового розгляду представником власника майна не було надано жодних даних, які б свідчили про відсутність у вилученого майна, а саме грошових коштів, ознак речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, та поза розумним сумнівом свідчили про те, що накладення арешту на таке майно буде невиправданим втручанням у мирне право власності. Інші доводи представника власника майна слідчий суддя вважає такими, що не надають підстав, передбачених ст.ст. 170-173 КПК для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025070000000404 від 29.08.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 03.11.2025 року у ході обшуку затриманої особи (речей, які він добровільно видав) гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було проведено за адресою: Берегівський район, м. Виноградів, вул. Мала Польова, навпроти будинку 88, речі та предмети:
1) 3740 Євро;
2) 8800 доларів США;
3) 22280 гривень;
4) мобільний телефон марки Iphone X з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_1 , 2 - НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ;
5) мобільний телефон марки Iphone 15 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_4 , 2 - НОМЕР_5 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_6 ;
6) мобільний телефон марки Iphone 12 Pro з наступними ІМЕІ, 1 - НОМЕР_7 , 2 - НОМЕР_8 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_9 ;
7) мобільний телефон марки NOKIA, чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_10 , з двома сім картками.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 19.11.2025 року о 16 год. 40 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1