11.11.2025 Справа № 756/17393/25
Справа пр. № 3/756/5624/25
ун. № 756/17393/25
11 листопада 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Андрейчука Т.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Дейнегіна С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за ч. 1
ст. 184 КУпАП, матеріали якої надійшли з Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, щодо ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Стаханова Луганської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , -
27 жовтня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633924, складений 20 жовтня 2025 року старшим інспектором СЮП ВП Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Царапкіним Я.П. стосовно ОСОБА_1 за
ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не у повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній близько
16 год 30 хв 11 серпня 2025 року за адресою: місто Київ, вулиця Оболонська Набережна, будинок 3, рухаючись на електросамокаті Kukirin G4, зіткнувся з автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , порушивши п. 12.3 Правил дорожнього руху.
Захисник Тихорука Д.В. в судовому засіданні у судовому засіданні зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме батьківські обов'язки не виконувались ОСОБА_1 , у чому саме полягало ухилення останнього від виконання його батьківських обов'язків щодо його малолітнього сина ОСОБА_2 . З цих підстав адвоката Дейнегіна С.М. просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку.
Суд, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх/неповнолітніх дітей.
Невиконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ст. 150 СК України закріплено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Так, нормами ч. ч. 1-3 наведеної статті визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Наведені статті закріплюють мінімальні вимоги до належної поведінки батьків щодо виховання дитини. Вона містить перелік тих дій, які батьки зобов'язані вчиняти щодо дитини з метою забезпечення її права на належне виховання та розвиток. До них закон відносить: піклування про здоров'я дитини; створення умов для безпеки дитини; піклування про фізичний розвиток дитини; піклування про духовний розвиток дитини; забезпечення здобуття дитиною повної середньої освіти; підготовка дитини до самостійного життя; повага до дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються; дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Фабула адміністративного правопорушення, тобто опис фактичних дій особи, повинна точно відповідати ознакам правопорушення, зазначеним у диспозиції норми закону.
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 633924, складеному
20 жовтня 2025 року старшим інспектором СЮП ВП Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Царапкіним Я.П., не зазначено у чому саме полягає ухилення ОСОБА_2 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання його малолітнього сина ОСОБА_2 , не виконання якого зі спектру батьківських обов'язків перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з зіткненням електросамоката Kukirin G4, яким кермував малолітній ОСОБА_2 , та автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 .
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена ст. 62 Конституції України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
У рішеннях у справах “Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia,) та “Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Системний аналіз положень КУпАП та практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоклі про адміністраитвне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що інкримінується особі особі; кваліфікувати її дії та самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У п. 39 постанови від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд вказав на те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про необхідність закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК