Справа № 559/4287/25
Провадження № 1-кп/559/319/2025
14 листопада 2025 року м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дубно, Рівненської області, громадянина України, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,
ОСОБА_5 08 вересня 2025 року, перебуваючи поблизу магазину «Torba», що за адресою: вул. Грушевського, 174, м. Дубно, Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на викрадення офіційного документу та скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, заволодів банківською карткою АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 видану на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 , не вживаючи будь-яких заходів для повернення виявленої ним картки, а також достовірно розуміючи, що вказана картка являється офіційним документом та належить сторонній особі і є персоніфікованою пластиковою карткою, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів та послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах, і відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом.
Після чого ОСОБА_5 викрав вказану банківську картку та почав розпоряджатися нею на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч.1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційного документа, а саме банківської картки АТ КБ «Приватбанк» номер № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 .
Крім того, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, ОСОБА_5 , 08.09.2025 в період часу з 15 год. 24 хв. по 15 год. 26 хв., в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», (з наступними змінами та продовженнями), перебуваючи за адресою вул. Львівська, 73, м. Дубно, Рівненської області реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, умисно, таємно викрав грошові кошти, шляхом здійснення зняття готівки з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , заволодів грошовими коштами з банківської картки АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_6 в сумі 20 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 перевівши викрадене майно у своє протиправне володіння, заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 20 000 гривень.
Отже, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
13.11.2025 між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з другого боку, у присутності захисниці ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений визнав свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень повністю. Сторонами визначена міра покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначена остаточна міра покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
Також сторони погоджуються на звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк ОСОБА_5 в порядку ст. 75, ст. 76 КК України.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд справи без участі потерпілої та її представника, а також заяву про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості. Попердньо також подаши заяву про те, що збитки потерпілій відшкодовано, цивільний позов пред'являти не будуть.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.
Захисниця ОСОБА_4 просила затвердити угоду.
Під час судового розгляду суд з'ясував, що обвинувачений цілком розуміє: наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні провини ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненої в умовах воєнного стану та у привласненні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції законів, за якими останній притягується до відповідальності, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим та із застосуванням ст.75 КК України мінімальним терміном, оскільки саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення. При цьому, на ОСОБА_5 необхідно покласти обов'язки згідно ст.76 КК України, виконуючи які він буде під контролем органу пробації.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 374, 475, 615 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.11.2025 року, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з другого боку.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі;
- за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази в справі:
- грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень купюрами в кількості 45 купюр по 200 гривень, 10 купюр по 500 гривень, 6 купюр по 1 000 гривень - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_6 .
- банківську картку АТ"Приват Банк" № НОМЕР_1 - повернути потерпілій ОСОБА_6 , скасувавши арешт накладений ухвалою слідчої судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 11.09.2025.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного судучерез Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1