Справа № 557/1899/25
Провадження № 2-н/557/226/2025
про відмову у видачі судового наказу
13 листопада 2025 року селище Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Тишкун П.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,
ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2354,48 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до інформації, наданої на запит суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Рівненській області, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, заявником на підставі ч. 1 ст. 27 ЦПК України подано заяву про видачу судового наказу до суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місце проживання боржника.
Однак, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Цивільно-процесуальне законодавство за деякими категоріями справ на підставі специфіки предмету спору встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Виключна підсудність має пріоритет перед загальною та альтернативною підсудністю.
З урахуванням наведеного, заява про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З урахуванням наведеного, заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_2 , за якою виникла заборгованість по оплаті за вказані послуги, знаходиться в межах територіальної юрисдикції Березнівського районного суду Рівненської області.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 638/1988/17.
Крім того, за нормами ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Підстави для передачі справи за підсудністю до належного суду на підставі ч. 8 ст. 165 ЦПК України відсутні, оскільки непідсудність її Гощанському районному суду не було встановлено за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - фізичної особи, а заяву відразу було подано з порушеннями правил підсутності.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 164, 165, ч. 1 ст. 166, 259, 260, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати заявнику разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ «Наказне провадження» ЦПК України, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя П.В.Тишкун