Провадження № 3/557/733/2025
Справа № 557/1759/25
03 листопада 2025 року
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
08 жовтня 2025 о 20 годині 58 хвилині в с. Тучин, вул. Поштова, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом GEELY MK CROSS д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotese Drager №6820 » та проведення такого огляду у медзакладі відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова Яворівського районного суду Львівської області 944/6026/24 від 03.02.2025, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку. За таких обставин, на підставі ст. 268, 277-2 КУпАП, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя приходить наступного висновку.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час дослідження в судовому засіданні матеріалів справи, вина ОСОБА_1 , підтверджується даними, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 477592 від 08.10.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.10.2025; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 08.10.2025 року до КНП «Гощанська БПЛ»; зобов'язанням про відсторонення від керування транспортним засобом на 24 години (від підпису відмовився); довідкою ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області згідно якої ОСОБА_1 права керування позбавлений, протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП притягався; постановою Яворівського районного суду Львівської області від 03.02.2025 (постанова набрала законної сили 14.02.2025) по справі № 944/6026/24; відеофіксацією правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність наступає, як за повторне вчинення протягом року будь-якого з порушень передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
А тому, відмовляючись від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вказані обставини, суддя приходить висновку, що сукупність досліджених доказів є переконливими і в повній мірі свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» ( рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
При накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч.2 ст.33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає стягнення, передбачене санкцією відповідної статті.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП застосовувати на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 остаточного стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Яворівського районного суду Львівської області від 03.02.2025 (постанова набрала законної сили 14.02.2025) по справі № 944/6026/24, та становить 8 місяців 12 днів позбавлення права керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про оплатне вилучення транспортного засобу, слід враховувати те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б підтверджували той факт, що автомобіль «GEELY MK CROSS», номерний знак НОМЕР_1 , належить саме ОСОБА_1 (в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 477592 вказано належність транспортного засобу ОСОБА_2 ), тому слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі статі 40-1 КУпАП підлягає стягненню з правопорушника на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 221, 280, 283, ст. 130 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) тисячі гривень та підлягає зарахуванню на рахунок № UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частини стягнення відповідно до постанови судді від 03.02.2025 Яворівського районного суду Львівської області (справа № 944/6026/24), про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 (постанова набрала законної сили 14.02.2025) та становить 8 місяців 12 днів позбавлення права керування транспортними засобами та остаточно застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки 8 місяців 12 днів.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Пацко