КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №644/11725/21
Провадження № 2-п/552/59/25
14.11.2025 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що 02.11.2023 року Київським районним судом м. Полтави ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Відповідач зазначає, що до початку 2025 року в під'їзді будинку, де мешкає відповідач відсутні поштові скриньки, а тому відповідач не був обізнаний про наявність судової справи та був позбавлений можливості надати докази та відзив по справі. Відповідач ОСОБА_3 фактично не мешкає в зазначеній квартирі з вересня 2009 року та в серпні 2025 року знята з місця реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, судом не враховано строки позовної давності. Просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, від представника відповідача та відповідача надійшла заява про розгляд заяви у їх відсутність, заяву про перегляд заочного рішення підтримують, заяву просять задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.
Відповідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 листопада 2023 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.08.2013 по 31.10.2021 року в сумі 97 610 грн. 64 коп., інфляційні втрати в сумі 4722 грн. 07 коп., 3 % річних в сумі 1910 грн. 10 коп., а всього 104 242 грн. 81 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» понесені судові витрати в розмірі по 756 грн. 70 коп. з кожного.
Згідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Статтею 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Представник відповідача в поданій до суду заяві вказує на ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки не отримував ні судові повістки, ні заочне рішення, хоча звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення, відповідач ОСОБА_1 не вказує іншої адреси відмінної від місця проживання чи реєстрації.
Відповідач викликався в судові засідання шляхом направлення рекомендованими листами судових повісток по місцю реєстрації.
Згідно з п. 99 Правил Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Пунктом 101 Правил визначено, що у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до п. 116 вказаних Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Судова повістка призначена на судове засідання на 18.07.2023 року за направлена за місцем проживання відповідачів за адресою АДРЕСА_1 , яка була отримана та повернулась до суду з відміткою про отримання «07.06.2023 року ОСОБА_5 ».
Судова повістка про виклик в судове засідання на 02.11.2023 року направлялась за місцем проживання відповідачів за адресою АДРЕСА_1 та повернулась до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Отже, відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Посилання відповідача щодо позбавлення можливості заявити суду клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності носить не конкретний характер, а свідчить лише щодо наявності такого права.
За нормами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачі повідомлялися судом про розгляд справи, до ухвалення судового рішення заяв про застосування позовної давності не подавали.
Будь-які інші істотні обставини відповідач не зазначає, не оспорює отримання послуг від позивача та наявність заборгованості.
Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Пунктом 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України визначено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не надав жодного доказу, в розумінні ст 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення рішення.
Таким чином, заява не містить посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково або до його зміни.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Частиною 3 ст. 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 287- 288 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.11.2023 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий Ж.В.Кузіна