іменем України
(заочне)
Справа №377/932/25
Провадження №2/377/534/25
18 листопада 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Смірнова Анастасія Олегівна, через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 05 березня 2005 року, актовий запис за №343.
Позов обґрунтований тим, що 05 березня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №343. Від шлюбу подружжя має спільних дітей: повнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом тривалого життя відносини між позивачем та відповідачем погіршились та станом на дату звернення до суду фактично припинені. Зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Позивач та відповідач тривалий час проживають окремо та не ведуть спільне господарство, мають різне бачення ролі чоловіка та дружини в сім'ї, а тому, на думку позивача, не має сенсу підтримувати сімейні відносини, існування зареєстрованого шлюбу недоцільне. Позивач вважає, що примирення з відповідачем неможливе. Подальше спільне життя позивача і відповідача як подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дитини. Сторони домовились, що після розірвання шлюбу неповнолітня дитина залишається проживати разом із матір'ю. Майновий спір між подружжям на час подання позовної заяви відсутній.
Ухвалою судді від 08 жовтня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 05 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України судовий розгляд справи відкладено на 18 листопада 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлена в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Відповідно до трекінгу поштових відправлень, рекомендований лист з повідомленням про вручення за трек-номером R067032776210, яким їй направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 05 листопада 2025 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку позивач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.
Представник позивача адвокат Смірнова А.О. у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 05 листопада 2025 року до її зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. Через підсистему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності сторони позивача, щодо ухвалення судом заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким йому направлялась судова повістка з копією ухвали суду від 05 листопада 2025 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідач ОСОБА_2 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280 - 282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 18 листопада 2025 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи, що узгоджується з приписами частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
З матеріалів справи суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим 31 березня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, копія якого приєднана до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 05 березня 2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 343. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_7 ( а.с. 9).
ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01.11.2005 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, копія якого знаходиться в матеріалах справи ( а.с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син ОСОБА_5 , батьком якого є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 , матір'ю- позивачка, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 19 липня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 111 ( а.с. 13).
Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12.06.2025, про що свідчить витяг з реєстру Чернігівської територіальної громади № 2025/007808532 від 12.06.2025 ( а.с. 8).
Неповнолітній син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з липня 2011 року, що підтверджено витягом з реєстру Славутицької територіальної громади № 2025/010916706 від 05.08.2025 ( а.с. 14).
Відповідач ОСОБА_2 також зареєстрований за вказаною адресою з 11 жовтня 2003 року по теперішній час, що підтверджується інформацією №15-08/1560 від 11 вересня 2025 року Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1869342 від 08 жовтня 2025 року ( а.с. 21-22).
Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що протягом тривалого життя відносини між позивачем та відповідачем погіршились та станом на дату звернення до суду фактично припинені. Між ними зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Позивач та відповідач тривалий час проживають окремо та не ведуть спільне господарство, мають різне бачення ролі чоловіка та дружини в сім'ї, а тому, на думку позивача, не має сенсу підтримувати сімейні відносини та існування зареєстрованого шлюбу недоцільне. Позивач вважає, що примирення з відповідачем неможливе. Подальше спільне життя позивача і відповідача як подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дитини.
Відповіднодо статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
За змістом частини другої статті 18, статті 51, частини третьої статті 56, частини першої статті 110 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 СК України).
Встановлені судом обставини свідчать, що за час сімейного життя у сторін склалась обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливе.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалась остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
У позовній заяві зазначено про домовленість сторін, що після розірвання шлюбу їх неповнолітній син буде проживати разом з позивачем, та про відсутність між ними майнового спору на час подання позову.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У позовній заяві позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_7 . Тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_7 .
Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Позивач за подання позовної заяви в електронній формі сплатила судовий збір у сумі 968 гривень 96 копійок, що підтверджується роздруківкою електронної квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» №6900-8131-6161-1363 від 03 вересня 2025 року (а.с. 2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с. 1).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволенню позову, то за правилами частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 968 гривень 96 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 березня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 343.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_7
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 968 гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено 18 листопада 2025 року.
Суддя Н. С. Бабич