Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2001/25
Провадження № 2-о/376/124/2025
17 листопада 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Батовріної І.Г.,
присяжних: Колесник Н.В., Поспєлова Л.М.,
за участю секретаря судового засідання: Гіптенко Є.О.,
представника заявника - адвоката Капустіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквири Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою,-
Заявник ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Капустін В.В., звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить оголосити померлим свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В обґрунтування заяви зазначила, що вона має ряд невиліковних захворювань, є особою з інвалідністю ІІ групи та внаслідок цього потребує постійного стороннього догляду, що здійснює онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із заявником та доглядає на непрофесійній основі.
Інших близьких родичів, які б могли догляди не має, оскільки чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а син - ОСОБА_2 більше 10 років тому виїхав з України і відтоді від нього не було жодної звістки, спілкування він не підтримував та не допомагав.
Зазначає, що онука можуть мобілізувати до лав ЗСУ і тоді вона залишиться без догляду. Вказує, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 онуку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки у ОСОБА_1 є син ОСОБА_2 ..
На прохання заявниці ОСОБА_3 звернувся до відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київські області, щоб розшукати ОСОБА_2 , однак встановити місце перебування сина не вдалося.
Встановлення даного факту необхідно заявнику з метою отримання постійного догляду зі сторони ОСОБА_3 та для отримання ОСОБА_3 відстрочки від призову на підставі здійснення догляду за членом сім?ї з інвалідністю ІІ групи.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 14.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснювати розгляд у порядку окремого провадження.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року клопотання заявниці про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати інформацію у Державної прикордонної служби України.
18.08.2025 року на адресу суду надійшла інформація від Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2025 р..
У судовому засіданні представник заявниці, адвокат Капустін В.В., просив задовольнити заяву з підстав викладених у ній, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві. Окрім того вказав, що ОСОБА_2 більше 10 років назад виїхав з Україну у Республіку Білорусь до дружини та сина, у подальшому жодної інформації про себе не надав і з матір?ю та сестрою не спілкувався. Зазначає, що ОСОБА_2 вів асоціальний спосіб життя, а саме зловживав спиртними напоями. Підставою для звернення із заявою саме про оголошення фізичної особи померлим є те, що у заявниці відсутня будь - яка інформація про перебування ОСОБА_2 протягом 10 років.
У судове засідання представник Сквирського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) не з?явилася, про дату, час, місце судового засідання повідомлена належним чином, жодних заяв чи клопотань не подавала.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , вказала, що вона є сусідкою заявниці і про існування у неї сина не знала, ОСОБА_2 вона ніколи не бачила. Зазначила, що їй відомо про доньку та онука ОСОБА_7 , який проживає разом із ОСОБА_1 ..
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , вказала, що вона є сусідкою заявниці. Зазначає, що ОСОБА_2 вона бачила коли заявник, ОСОБА_1 купила житловий будинок, у подальшому він зник. Вказує, що про існування сім?є у ОСОБА_2 вона не знає. ОСОБА_1 постійно допомагала донька, яка померла, а зараз онук.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , вказав, що він є онуком заявниці. Зазначає, що по АДРЕСА_1 заявниця проживає з 2004 року, разом з нею жив син ОСОБА_2 , який у подальшому виїхав. Вказує, що виїхав у Республіку Білорусь разом із сім?єю, дружина та син ОСОБА_2 тільки одного разу приїздили до бабусі, а потім зв?язок обірвався, при цьому про взагалі дядька нічого не повідомляли. Через соціальні мережі не розшукував. Від бабусі відомо, що зловживав алкогольними напоями.
Заслухавши учасників процесу, свідків, вивчивши заяву ОСОБА_1 та матеріали справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір?ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , актовий запис № 84 (а.с.18) та ОСОБА_9 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис № 75 (а.с. 14).
ОСОБА_9 24.07.1998 року одружилася з ОСОБА_10 , та змінила прізвище на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 , актовий запис № 79 (а.с. 15).
У подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , актовий запис № 134 (а.с. 20).
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , актовий запис № 110 (а.с. 16).
ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 , актовий запис № 183 (а.с 17).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_3 від 25.03.2025 року було порушено кримінальну справу № 12025111260000107 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 (а.с. 29).
Разом з тим, відповідно до листа ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області №219103-2025 від 27.09.2025, вказане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, шляхом допиту сусідів встановлено, що місцезнаходження та місце можливого перебування ОСОБА_2 не відомо, факту перетину державного кордону ОСОБА_2 не виявлено.
Відповідно до відповіді із Державної прикордонної служби України №19/66413-25 від 15.08.2025 р. відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_13 , 1971 р.н. в період з 08.11.2017 по 15.08.2025 в Базі даних не виявлено.(а.с.49,50)
Відповідно до ч. 1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Статтею 47ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Згідно з ч. 1 ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №226/3053/18.
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №461/424/15-ц та від 07 липня 2021 року №390/1443/19-ц.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, заявникцею не надано належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо було б зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , так як у заяві до суду і у поясненнях заявниця лише констатувала факт відсутності з сином будь-якого зв'язку, відсутність відомостей про місце його перебування, але жодним чином не довела можливі припущення про його смерть. Допитані в судовому засіданні свідки також повідомили про відсутність відомостей про місце його перебування, припущень чи відомих їм обставин які б вказували на загрозу життя ОСОБА_2 , нещасного випадку тощо не повідомляли. Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання, реєстрації, саме по собі не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.
Отже, вказуючи на вірогідність смерті ОСОБА_2 , як на підставу для оголошення його померлим, заявником не надано належних доказів на підтвердження факту смерті останнього, або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. (Постанова Верховного суду № 148/1207/22 від 08.02.2024).
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення заявлених вимог.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 З У «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: заявники - особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77-81, 265-268, 293, 294, 300, 308 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19.11.2025.
Суддя І.Г.Батовріна
Присяжні Н.В. Колесник
Л.М. Поспєлов