Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1505/25
Провадження № 2-а/376/71/2025
10 листопада 2025 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Ловінської С.С.,
за участі секретаря Кропивлянської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188/42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 08.05.2025 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком Олексієм Олександровичем винесено Постанову № 004 по справі про адміністративне правопорушення, яку він отримав через поштове відділення 09.05.2025, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти та копією конверту. Вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.1 ст. 188/42 Кодексу України про адміністративну відповідальність, а саме: за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, тобто за невиконання припису № 4/1 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.11.2024 року; припису № 4 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.11.2024, за невиконання яких його притягнуто до відповідальності постановою № 004 про адміністративне правопорушення від 20 листопада 2024 року, яка на даний час оскаржується в Сквирському районному суді, справа № 376/3619/24 з підстав, що порушення, які вказані працівниками Відділу та зобов'язання їх усунути є незаконними та такими, що суперечать вимогам законодавства, на які вказано посилання у актах, протоколах, приписах та постановах від 06.11.2024 року.
Позивач вказує, що в акті, приписі, постанові від 06.11.2024 року та від 23.04.2025 року зазначаються порушення, за які його притягнуто до відповідальності на підставі постанови № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 20.11.2024 року та постанови № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 року, а саме: будівельні роботи виконуються без документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), (порушено вимогу ч. 7 ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності); будівельні роботи виконуються з відхиленням від будівельного паспорта: збудовано підвальне приміщення (висотою - 2,8 м.) під всією площею житлового будинку та замість несучих стін встановлено несучі колони, про що не зазначено в будівельному паспорті ( порушено вимогу ст.. 27 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності).
Зазначає, що по факту перевірявся об'єкт - реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 на приватній земельній ділянці кадастровим номером 3224010100:01:057:0080, з функціональним призначенням земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (02.01), на будівництво якого 16.09.2021 Сектором архітектури, містобудування та інфраструктури Сквирської міської ради, видано будівельний паспорт № 6/21. Інформація про виданий будівельний паспорт внесена до Реєстру будівельної діяльності, номер ВР01: 6836-9568-2604-3578 посадовими особами Сквирської міської ради, як передбачають нормативно - правові акти по виконанню такої дії.
Вказує, що перед початком виконання будівельних робіт він подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, яким передбачено форму бланку повідомлення та порядок подачі повідомлення, його реєстрація, та порядок проведення будівельних робіт після подачі повідомлення. Але подані на реєстрацію повідомлення повертається йому на доопрацювання з підстав, що зазначені в Реєстрі будівельної діяльності за номером ІУ051211019783, КС051250204359, КС051250506505, КС051240426220. Вказані у реєстрі підстави відмови поданих повідомлень не передбачені вимогами законодавства та суперечать встановленим вимогам законодавства.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт подавались різними способами через адміністраторів ЦНАП, в електронній формі через Портал Дія, по пошті до ЦНАП. Відповідно до вимог Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (заява) подається до Відділу у електронній формі. Під час формування заяви програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, електронна система, проводить аналіз на наявність помилок та повноту відомостей, наведених у заяві (повідомленні про початок виконання будівельних робіт), відповідно до Порядку 681.У разі виявлення помилок або неповноти відомостей у заяві (повідомленні про початок виконання будівельних робіт) програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва формується протокол, в якому зазначаються виявлені помилки електронною системою, які стали підставою для прийняття заяви тобто повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Позивач вказує, що в його випадку помилок та неповноти відомостей в електронній системі не виявлено, тобто інформація, що зазначена у поданих повідомленнях про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, відповідала інформації зазначеній у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Незважаючи на відсутність в повідомленнях про початок виконання будівельних робіт помилок та неповноти відомостей, що встановлено електронною системою, посадовими особами Відділу подані повідомлення не реєструються, а повертаються на доопрацювання із незаконно видуманими підставами відмови. Тобто посадові особи Відділу незаконно відмовляють у реєстрації поданих повідомлень, а потім із підстав відсутності реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт, притягують його до відповідальності.
За фактом перевірки, начальником Відділу Харченко О.О. та головним спеціалістом Відділу Клименко В.О., складено Акт № 1 від 23 квітня 2025 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Припис № 4/1 від 23 квітня 2025 року про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; Протокол № 2304/4 від 23 квітня 2025 року про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , в яких вказані порушення вимог законодавства та вимога їх усунення такі ж як і у актах, протоколах, приписах від 06.11.2024 року, незважаючи на надані ним пояснення та заперечення щодо незаконності встановлених порушень та ще й заставляють усунути встановлені порушення посадовими особами Відділу, за не виконання яких притягують до адміністративної відповідальності.
При винесені оскаржуваної постанови відповідачем не було встановлено чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є порушенням ст. 280 КУпАП України.
Зазначає, що надавав пояснення (усні та письмові) на свій захист, але посадові особи відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради не взяли їх до уваги, посадові особи відділу не тільки ігнорують вказані вимоги законодавства, а відмовляють в реєстрації документа, що дає право на виконання будівельних робіт, вимагаючи у приписах його реєстрації.
Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 04.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
30.10.2025 позивач надав до суду додаткові пояснення у справі. Вказав, що підставою винесення оскаржуваної постанови № 004 від 08.05.2025 року є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Вважає, що вимоги посадових осіб Відділу державного архітектурно будівельного контролю Сквирської міської ради викладені у приписах та у постанові про адміністративне правопорушення № 004 від 20.11.2024 року є незаконними. Керівником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченко О.О. не було перевірено законність встановлених порушень, що були визначені попередніми керівниками Відділу (Титаренко О.В. та Пижевською Н.В.) з порушення вимог законодавства. Порушення, які встановлені працівниками Відділу - це будівництво підвального приміщення, про яке не зазначено у будівельному паспорті, виданому у 2021 році, та встановлення колон для капітальних стін будинку, про що не зазначено в будівельному паспорті. Щодо підвального приміщення, інформація є вигаданою, оскільки позивач надав пояснення, що це збудовано погріб, а не підвальне приміщення.
Щодо встановлення колон для капітальних стін будинку зазначив, що ні стаття 27 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», а ні вимоги Порядку видачі будівельного паспорта, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 не передбачають визначення будівельним паспортом матеріалу та конструкції стін житлового будинку - забудовник самостійно вирішує як йому влаштувати конструкцію стін, та з якого матеріалу. Відповідно до вимог Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 “Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», передбачено обов'язкова реєстрація виданого будівельного паспорта в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (по тексту ЄДЕССБ), в якій також не передбачено вказувати конструкцію та матеріал стін будинку площею до 500 кв. м. Будівельний паспорт №6/21 який виданий 16.09.2021 р., ОСОБА_1 , на реконструкцію житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 , зареєстрований в ЄДЕССБ за реєстраційним номером ВР01:6836 9568-2604-3578.
08.10.2025 позивачем долучено до матеріалів справи копію рішення Сквирського районного суду Київської області від 08.04.2025 по справі № 376/3619/24, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Сквирської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю, визнано протиправною та скасовано постанову в.о.начальника відділу архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Пижевської Надії Володимирівни по справі про адміністративне правопорушення №004 від 20.11.2024 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250,00 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги не підтримує.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази, які були надані сторонами, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Встановлено, що оскаржувана постанова була отримана позивачем 11.05.2025 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти та копією конверту (а.с.11-12). З адміністративним позовом позивач звернувся до Сквирського районного суду Київської області 21.05.2025 року.
Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом не порушив, передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025, винесеною начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком О.О., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.188/42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн (а.с. 9-10).
Так, у постанові зазначено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0080. Громадянину ОСОБА_1 належить 2/3 часток житлового будинку відповідно до договору дарування від 16.12.1997, посвідченого Климчук Л.П., державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3741. Земельна ділянка площею 0,0126 га з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 належить громадянину ОСОБА_1 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу:226761451, дата формування 05.10.2020, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2185049932240, номер запису про право власності 38501920. ОСОБА_1 збудовано підвальне приміщення (висотою 2,8 м) під всією площею житлового будинку, яке не зазначено в будівельному паспорті №6/21 від 16.09.2024, виданому сектором архітектури, містобудування та інфраструктури Сквирської міської ради та замість несучих стін встановлено несучі колони, які також незазначені вищезазначеному будівельному паспорті, що є відхиленням від нього.
26.04.2024, номер вихідного документа: ПД-260424-92119 (реєстраційний номер: КС051240426220) ОСОБА_1 було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта: «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 » за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080 та вищезазначене повідомлення відділом державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради повернуто на доопрацювання. Будівельні роботи виконуються без реєстрації в ЄДЕССБ документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт). Умови припису №4/1 від 06.11.2024 не виконано, чим порушив ст.41, ч.1, абз.6 п.4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188/42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Постанова № 004 по справі про адміністративне правопорушення від 08.05.2025 винесена на підставі акту №1 від 23.04.2025, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №4/1 від 23.04.2025, протоколу про адміністративне правопорушення № 2304/4 від 23.04.2025, матеріали фотофіксації.
Згідно з актом №1 від 23.04.2025, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 » за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 3224010100:01:057:0080. Виявлено порушення вимог законодавства: ч.7 с.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - будівельні роботи виконуються без реєстрації в ЄДЕССБ документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок виконання будівельних робіт); ст.27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - будівельні роботи виконуються з відхиленням від будівельного паспорта: збудовано підвальне приміщення (висотою -2,8 м) під всією площею житлового будинку, що будується, та замість несучих стін встановлено несучі колони, про що не зазначено в будівельному паспорті; ст.188-42 КУпАП - невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляд. Вказані порушення не були усунуті (а.с. 13-22).
З долученого до матеріалів справи протоколу про адміністративне правопорушення № 2304/4 від 23.04.2025, складеного начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком О.О., вбачається, що виявлено порушення будівельних робіт, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, ст.188/42 КУпАП. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у протоколі відсутні. (а.с. 23-24).
Також встановлено, що за результатами вищезгаданої позапланової перевірки начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради Харченком О.О. видано припис №4/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 23.04.2025. Про виконання припису необхідно повідомити відділ державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради до 23.05.2025. (а.с. 25-26).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону №3038-VI.
Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038-VI).
За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).
Права та обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені в пунктах 13, 14 Порядку № 553.
Зокрема, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті(вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
У відповідності до ч.2. ст.27 цього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника; ч.2 ст.27 Закону надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; ч.4 ст.27 Закону Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
У відповідності до ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Частиною 7 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 № 466 затверджено «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок №466), яким визначено механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п.13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю») згідно з цим Порядком та Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681; реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об'єкта, на який поширюється дія Закону України “Про державну таємницю», у журналі реєстрації повідомлень; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні). У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет або особисто замовником відповідно до пункту 4-1 цього Порядку, внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система). У випадках, встановлених абзацом шостим цього пункту, програмними засобами електронної системи забезпечується автоматичне проведення аналізу відомостей, зазначених у поданих документах, щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв проведення аналізу та визначення рівня ризику і обрання відповідного типу процедури розгляду відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681. Інформація, зазначена замовником у повідомленні, у тому числі автоматично сформована інформація про реєстраційний номер, дату видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, вноситься до Реєстру будівельної діяльності відповідно до пункту 62 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.
Судом встановлено, що позивачу належить 2/3 часток житлового будинку відповідно до договору дарування від 16.12.1997, посвідченого Климчук Л.П., державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 3741. Однак Будівельний паспорт № 6/21 від 16.09.2021 виготовлений на об'єкт будівництва: «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по вул. Червона, №3 в м.Сквира Київської області, виданий Сквирською міською радою(а.с.27-30), що не відповідає правовстановлюючим документам. І відповідно всі повідомлення про початок виконання будівельних робіт Позивачем подавалися на реконструкцію житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху, а не на фактично 2/3 частини житлового будинку, яка належить позивачу :
-Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІУ051211019783 від 19.10.2021, яке повернуто без розгляду, підстава - орган не має повноважень на розгляд (а.с.30-31);
-№ КС 051240426220 від 03.05.2024, яке повернуто на доопрацювання, підстава - найменування об'єкта будівництва не узгоджується з місцем розташування об'єкта будівництва та містить розбіжності між даними, розміщеними на порталі ЄДЕССБ, подана форма повідомлення стосується не багатоквартирних житлових будинків, а тільки індивідуальних житлових будинків (а.с.44-49);
-№ КС051250204359 від 25.03.2025, яке повернуто на доопрацювання, підстава -виявлено розбіжності між даними, зазначеними у повідомленні та поданих документах (а.с.32-35);
- № КС051250506505 від 15.05.2025, яке повернуто на доопрацювання, підстава - при позаплановій перевірці було виявлено, що будівництво ведеться з відхиленням від будівельного паспорта. (а.с.40-43).
Таким чином, позивачем проводилися будівельні роботи без документу, що дає право на виконання будівельних робіт (повідомлення про початок будівельних робіт), а також будівельний паспорт виготовлений із зазначенням права власності на нерухоме майно, відомості про яке не відповідають дійсності.
Отже, матеріалами справи доведено, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, позивачем у справі не доведено обставин в обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності постанови відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 004 від 08.05.2025.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання постанови протиправною та її скасування є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 78, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд, -
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №004 по справі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2025 року, винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сквирської міської ради - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач - Сквирська міська рада, код ЄДРПОУ 04054961, Київська область, м. Сквира, вул. Болсуновського Карла, буд.28.
Повний текст рішення виготовлено 17.11.2025.
Суддя С.С.Ловінська