Справа № 373/3400/25
Провадження № 3-зв/373/3/25
19 листопада 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В. розглянув заяву про самовідвід судді Переяславського міськрайонного суду Київської області Залеської А.О. у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
У провадженні судді Переяславського міськрайонного суду Київської області Залеської А.О. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (справа № 373/3400/25, провадження № 3/307/906/25).
Суддя Залеська А.О. подала до канцелярії суду заяву про самовідвід у даній справі для усунення будь яких сумнівів у її неупередженості, з'ясувавши, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є присяжною у цивільній справі № 373/1451/25 під головуванням судді Залеської А.О., розгляд якої не закінчено.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді або самовідвід, та, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід). Однак згідно з частиною 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 55 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005 з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції, та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід), порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід) та визначення підсудності.
Поряд з цим, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає відповідні статті, а тому, при розгляді заяви про відвід (самовідвід), слід застосувати аналогію права.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною першою статті 75 КПК України встановлено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у розгляді справи, зокрема:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є присяжною у цивільній справі № 373/1451/25 про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, що перебуває в провадженні судді Залеської А.О.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, враховуючи положення ст. 245 КУпАП, одним із завдань якої є об'єктивне з'ясування обставин справи та відповідно до ст. 248 КУпАП, з метою уникнення обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності та неупередженості судді, вважаю за необхідне задовольнити самовідвід судді Залеської А.О.
Керуючись ст. 1, 2, 7, 283 КУпАП,
Заяву самовідвід судді Переяславського міськрайонного суду Київської області Залеської А.О. у справі № 373/3400/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - задовольнити.
Справу № 373/3400/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передати до канцелярії суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ