Справа № 373/3324/25
14 листопада 2025 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12025111240000380 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого,
встановив:
В провадженні Переяславського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12025111240000380 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді 17 серпня 2025 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 15 листопада 2025 року включно ухвалою від 09 жовтня 2025року.
31 жовтня 2025 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду.
06листопада 2025 року прокурором ОСОБА_2 подано до суду письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що обгрунтованість підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджуються зібраними органом досудового розслідування доказами та тим фактом, що обвинувальний акт відносно нього направлено до суду. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 15 років, усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує. Він сім'ї не має, не працює, що в сукупності свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та можливість переховування від суду. ОСОБА_3 відомі особисті дані свідків в даному кримінальному провадженні, тому може незаконно впливати на них. А все в сукупності свідчить про неможливість застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів.
У ході підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_2 підтримала клопотання, просить задовольнити. Доповнила, що ті ризики, на які посилався слідчий та слідчий суддя при ініціюванні та обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, свідки ще не допитувалися.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 просять клопотання не задовольняти, оскільки воно є необгрунтованим. Доказів наявності зазначених в клопотанні ризиків немає. ОСОБА_3 проживає зі своєю матір'ю, якій потрібно допомагати по господарству. Тому просять застосувати до нього домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього законних підстав, передбачених цим Кодексом.
Обвинувальний акт подано до суду, підстав для його повернення прокурору стороною захисту не зазначено, клопотань з цього приводу не заявлено, що може свідчити про обгрунтованість обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Також доведені обставини, передбачені п. 1, 3 та п. 5 ч. 1 статті 177 КПК України, та обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Санкція частини 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 15 років. Доводи прокурора дають підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування від суду, а співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений особливо тяжкий злочин, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду.
Щодо ризику впливу на свідків слід зазначити наступне.
ЄСПЛ в своєму Рішенні в справі «Летельє проти Франції» зазначив, що «Суд визнає, що реальна небезпека вчинення тиску на свідків могла таки бути на початку цієї справи, але вважає, що з часом вона значно зменшилася і в решті зникла зовсім». В даному кримінальному провадженні судове провадження лише розпочато, а з врахуванням необхідності безпосередності дослідження доказів під час судового провадження, в тому числі й допиту свідків, суд вважає, що ризик впливу на них наявний. Крім того, у даній справі ЄСПЛ також вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Такий запобіжний захід, з урахуванням його тривалості на даний час, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, незважаючи на запроваджений воєнний стан, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від слідства чи суду.
ОСОБА_3 сім'ї чи будь-яких осіб на утриманні не має, не працює. Викладені обставини в повному обсязі свідчать про те, що у даному кримінальному провадженні застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даному етапі буде недостатнім для запобігання заявленим ризикам, що виключає собою можливість обрання відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не можу бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 5 років.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що законодавчо визначені підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявні та актуальні, а обрання саме такого виду запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду є доцільним.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194, 315 КПК України, суд
ухвалив:
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 14 листопада 2025 року по 12 січня 2026 року включно, утримуючи його в Державній установі «Київське СІЗО» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1