Справа № 159/8283/25
Провадження № 1-кс/159/2185/25
про арешт майна
14 листопада 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025030550001330 від 11.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, про арешт майна, -
Слідчим ОСОБА_3 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_4 , внесено до суду клопотання про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження.
Клопотання мотивовано тим, що 11.11.2025 року, близько 17 год. 10 хв., в сел. Турійськ Ковельського району Волинської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись за кермом автомобіля марки «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Ковельській, допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги в межах пішохідного переходу, рухаючись зліва на право відносно напрямку руху автомобіля, при цьому остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому гілки правої сідничної кістки без зміщення, підшкірна гематома правої сідниці, забій волосистої частини голови, розтягнення зв'язок правого ліктьового суглоба.
Відомості про вищевказане кримінальне правопорушення, внесено до ЄРДР 11.11.2025 року за № 12025030550001330, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
В ході проведення огляду місця події 11.11.2025 року на автодорозі Р-15 сполученням «Ковель-Володимир» в межах сел. Турійськ Ковельського району Волинської області по вул. Володимирська, було вилучено автомобіль марки «Audi 100», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами « НОМЕР_2 », який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить ОСОБА_7 .
Враховуючи, що вилученийтранспортний засіб визнано речовим доказом по кримінальному провадженню, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, слідчий просить накласти арешт на вилучений транспортний засіб, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий та прокурор в клопотанні просять розглянути дане клопотання без їх участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по вказаних матеріалах, дійшов таких висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Так, з витягу з ЄРДР вбачається, що СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025030550001330 від 11.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до постанови слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про визнання і приєднання до матеріалів речових доказів від 12.11.2025 року, зазначений автомобіль марки «Audi 100», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучений 11.11.2025 року в ході проведення огляду місця події, визнано речовим доказом у даному кримінальному проваджені.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна, згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку, згідно із ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Враховуючи, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом по кримінальному провадженню, вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, а тому, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна, на нього слід накласти арешт з забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаними майном до вирішення провадження по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Audi 100», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами « НОМЕР_2 », який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , виявлений та вилучений 11.11.2025 року в ході проведення огляду місця події на автодорозі Р-15 сполученням «Ковель-Володимир» в межах сел. Турійськ Ковельського району Волинської області по вул. Володимирська, заборонивши відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним транспортним засобом до вирішення провадження по суті.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим ОСОБА_3 , на якого покласти обов'язок інформувати про неї заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника чи володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1