Справа № 158/1934/25
Провадження № 1-кп/0158/145/25
14 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
з участю прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12025030000000455 від 26.05.2025 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ромашківка Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , у військовому звані солдат, розлученого, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2025 за ч. 2 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, -
26 травня 2025 року, приблизно о 17 годині 45 хвилин, майором поліції ОСОБА_8 , який знаходився в цивільному одязі без вогнепальної зброї та спеціальних засобів, під час виконання своїх посадових обов'язків відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», поблизу будинку №27 по вулиці Шевченка в селі Ромашківка Луцького району Волинської області, відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» для перевірки документів було зупинено ОСОБА_7 , та у відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським було названо своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явлено службове посвідчення.
Під час цього, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який перебуває при виконанні своїх службових обов'язків та здійснює превентивний поліцейський захід передбачений ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», маючи на меті заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті працівника правоохоронного органу і бажаючи їх настання, висловлюючи при цьому словесні погрози вбивством, кулаком правої руки наніс один удар в область голови майора поліції ОСОБА_8 , після чого взявши до рук сокиру, яку він носив при собі, замахнувся нею для нанесення удару ОСОБА_8 в область голови, однак так, як останній вчасно зреагував, відвернувся в бік та виставив свою праву руку, щоб захиститися, ОСОБА_9 не зміг завдати удару в область голови ОСОБА_8 та завдав удару в область правої руки.
Вищеописаними умисними протиправними діями ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та садна слизової оболонки нижньої губи по центру та дещо справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також рани в ділянці п'ятого пальця правої кисті, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для її загоєння необхідний час більше 6 діб.
Таким чином, ОСОБА_9 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, через активний опір потерпілого ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Дав суду показання про те, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення. Викладені у обвинувальному акті обставини не оспорював. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 відповідно до поданої заяви просить проводити слухання без його участі, зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що ОСОБА_9 в повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, що наведені у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не бажають оспорювати фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, кожного зокрема, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачений ОСОБА_9 правильно розуміє зміст обставин справи і в суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_9 у вчиненні посягання на життя працівника правоохоронного органу, тобто в замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків і кваліфікує його дії за ст. 348 КК України.
Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_9 , суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке класифікується на момент вчинення, за ст. 348 КК України, та відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання; характеристику за місцем проживання, відповідно до якої характеризується негативно; на момент ухвалення вироку обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, однак перебував на стаціонарному лікуванні з 08.08.2024 по 12.08.2024 у центрі терапії залежності КП «ВОПЛ м. Луцька» з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності»; неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був судимий за вироками місцевих судів, востаннє вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2025 за ч. 2 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років; військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , у військовому звані солдат; розлучений; а також позицію обвинуваченого ОСОБА_9 щодо вчиненого ним діяння.
Ураховуючи всі вказані обставини суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання в межах санкції за ст. 348 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців.
На думку суду, виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Призначення інших видів покарання не відповідатиме меті призначення покарання.
Разом з цим, судом встановлено, що після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_9 було засуджено 13.11.2025 вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 2 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Визначаючи порядок та принцип призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 348 КК України, вчинено обвинуваченим ОСОБА_9 до постановлення вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2025, а тому покарання необхідно призначити з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Частиною 4 статті 70 КК України передбачено, що за правилами передбаченими в частинах першій третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Окрім того, суд керується висновком Об'єднаної плати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 (справа № 760/26543/17), відповідно до якого для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів мають значення саме призначені попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття.
Вказаною постановою також зазначено, що призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.
Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2025, шляхом часткового складання призначених покарань, суд призначає ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 6 місяців.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, ОСОБА_9 затримано 26.05.2025. Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.09.2025 було продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.11.2025 включно.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуваню ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в період з 26.05.2025 (фактичне затримання) по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 - тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2025.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів слід вирішити згідно із ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2025, шляхом часткового складання призначених покарань, суд призначає ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання з 26.05.2025.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбуття покарання за даним вироком строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, за період з моменту затримання 26.05.2025 по дату набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мобільний телефон марки «Redmi» імеі НОМЕР_2 ; черевики зеленого кольору; кофту сірого кольору; штани чорного кольору; паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_7 - повернути ОСОБА_7 ;
- недопалок сигарети ТМ "LM" з слідом РБК; пляшку з етикеткою ТМ «Немирівська»; сокиру з дерев'яним руків'ям; змив РБК з леза сокири, змив з руків'я сокири, змив РБК з керма автомобіля «Рено Дастер» - знищити;
- куртку камуфльовану виробництва ТОВ "Мік Україна" з слідом РБК на внутрішній поверхні; бейсболку сіро-зеленого кольору - повернути власнику.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2025 - скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3