Справа № 158/2872/25
Провадження № 1-кп/0158/180/25
14 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12025035590000158 від 01.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ківерці, Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,-
01 вересня 2025 року близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні кухні Ківерцівської гімназії №2 розташованої за адресою: Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Тиверців, 6, під час словесного конфлікту з ОСОБА_6 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс не менше 10-ти ударів руками по голові потерпілої, чим завдав їй фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України не визнав та показав суду, що 01 вересня 2025р. близько 08 год. 00 хв. йому зателефонувала його матір та плачучи повідомила, що до неї упереджено ставиться на роботі кухар ОСОБА_6 у зв'язку з чим він приїхав до Ківерцівської гімназії №2 за адресою: Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Тиверців, 6 з метою з'ясування причин зневажливого ставлення ОСОБА_6 до його матері. Зайшовши в приміщення кухні на нього наштовхнулась кухар ОСОБА_6 і у неї з рук випала каструля, яку вона несла, після чого він взяв її за плечі, посадив на стілець біля столу і почав до неї кричати з приводу її поведінки по відношення до його матері. В цей час на кухні була присутня інший працівник - ОСОБА_7 , яка в їхню розмову не втручалась. На даний час вибачення у потерпілої ОСОБА_6 не попросив, так як вона не бажає з ним розмовляти. Щодо міри покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального проступку, висловленої державним обвинувачем, у виді громадських робіт - згідний.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримала позицію свого підзахисного. Крім того зазначила, що на тілі потерпілої ОСОБА_6 жодних ознак нанесення побоїв виявлено не було. Щодо міри покарання обвинуваченому, просить зменшити строк громадських робіт з врахуванням стану здоров'я її підзахисного.
Незважаючи на заперечення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, його винуватість підтверджується показаннями потерпілої, свідка та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Так, допитана в судовому засіданні 29.09.2025р. потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що 31.08.2025р., приблизно між 14 та 15 год. вона знаходилась за місцем свого проживання - в АДРЕСА_2 . До неї зателефонував обвинувачений ОСОБА_5 з претензіями щодо його матері та почав погрожувати. 01 вересня 2025р. о 08 год. 00 хв. матір обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 була на робочому місці та знаходилась біля приміщення їдальні Ківерцівської гімназії №2 за адресою: Волинська область, Луцький район, м. Ківерці, вул. Тиверців, 6 де працює помічником кухара і була в нетверезому стані. Вона їй зробила зауваження, оскільки ОСОБА_9 не прийняла від постачальника хлібо-булочні вироби для шкільної їдальні. Невдовзі в приміщення кухні зайшов обвинувачений ОСОБА_5 , який був у збудженому стані, кричав, виражався нецензурною лайкою, погрожував та наніс їй побої кулаком в ділянку голови, не менше десяти ударів. В цей час на кухню зайшов завгосп та зробив ОСОБА_5 зауваження. Також все, що відбувалось на кухні бачила помічник кухара ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_5 сів на велосипед і поїхав в невідомому їй напрямку, а вона відразу викликала поліцію та швидку медичну допомогу. Також, цього ж дня її оглянув судово-медичний експерт, однак синців ще не було на тілі. Вибачення обвинувачений ОСОБА_5 у неї не просив. Щодо обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_7 показала суду, що 01 вересня 2025р. близько 08 год. 00 хв. вона прийшла на роботу в Ківерцівську гімназію №2 де вона працює кухаром та де на той час вже була ОСОБА_9 , якій потерпіла ОСОБА_6 зробила зауваження пов'язане з виконанням трудових обов'язків. ОСОБА_9 зателефонувала своєму синові - ОСОБА_10 , який приблизно за 10 хв. приїхав велосипедом до приміщення їдальні та вбіг у приміщення кухні, де почав кричати та вдарив кулаком потерпілу ОСОБА_6 в ділянку голови від чого вона впала. В ході даної сутички ОСОБА_5 наносив потерпілій ОСОБА_6 численні побої в ділянку голови. Коли вона зробила обвинуваченому ОСОБА_5 зауваження щодо припинення даних дій, останній висловився в її бік погрозами. На наступний день на шиї потерпілої ОСОБА_6 бачила синці.
Крім показань потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України також стверджується письмовими доказами наданими стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025035590000158 від 01.09.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України (а.с. 20);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.09.2025р., у якій потерпіла ОСОБА_6 зазначила про обставини події, що мала місце 01.09.2025р. в приміщенні кухні Ківерцівської гімназії №2 де ОСОБА_5 наніс їй численні побої (а.с. 23);
- протоколом огляду місця події від 01.09.2025р. з фототаблицями до нього (а.с. 24-27);
- висновком судово-медичної експертизи №606 від 01.09.2025р. з якого вбачається, що на момент огляду потерпілої ОСОБА_6 , будь-яких ушкоджень у вигляді синців, саден, ран та ін. не виявлено. Однак, з описової частини вказаного висновку судово-медичного експерта вбачається, що при огляді потерпіла ОСОБА_6 детально розповіла про обставини події, що мали місце 01.09.2025р. близько 08 год. в приміщенні їдальні Ківерцівської гімназії №2, де ОСОБА_5 наніс їй численні удари кулаками по голові, з приводу чого через швидку медичну допомогу вона звернулась в Ківерцівську лікарню. Скарги на головний біль, нудоту, болі в місцях ударів. Пальпаторно відмічається болючість м'яких тканин в лівій тім'яній ділянці голови (а.с. 28-29);
- постановами ст. дізнавача СД ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 від 01.09.2025р. та 18.09.2025р. про визнання CD-R дисків марки «Alerus» об'ємом 700 МВ/80min (аудіо-запис розмови обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 та інформація з системи запису та прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надходять до ГУНП у Волинській області за телефонним номером екстреної служби «102» засобами програмного забезпечення Call Way Contact, яка надійшла від ОСОБА_6 ) речовими доказами у кримінальному провадженні №12025035590000158 (а.с. 30, 46);
- протоколами огляду вказаних речових доказів від 01.09.2025р. та від 18.09.2025р. - CD-R дисків марки «Alerus» об'ємом 700 МВ/80min (а.с. 31-34, 47-49);
- протоколами проведення слідчих експериментів від 08.09.2025р. з фототаблицями до них з участю потерпілої ОСОБА_6 та свідка - ОСОБА_7 , де потерпіла ОСОБА_6 , а також свідок ОСОБА_7 в присутності понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації - фотографування фотоапаратом марки «Canon» показали де саме та механізм нанесення побоїв потерпілій ОСОБА_6 ОСОБА_5 (а.с. 35-44);
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт Державної спеціалізованої установи «Волинське обласне бюро судово - медичної експертизи» ОСОБА_12 підтвердив складений ним висновок судово-медичної експертизи №606 від 01.09.2025р. та пояснив суду, що потерпіла ОСОБА_6 звернулася до їхньої експертної установи через дуже короткий проміжок часу після заподіяння їй побоїв (кілька годин), а тому з врахуванням індивідуальних особливостей організму людини, стану кровоносної системи, судин, синці, садна можуть з'явитися на тілі людини через день - два.
Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , суд вважає, що їх показання, які приймаються судом до уваги, за своїм змістом істинні, узгоджуються між собою та з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні і відповідають фактичним обставинам справи, є належними та допустимими. Підстав у потерпілої та свідка у даному кримінальному провадженні обмовляти обвинуваченого, судом не встановлено.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Аналізуючи вищезазначені докази відповідно до ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що вказані докази є належними, допустимими, достовірними такими, що перебувають між собою у взаємозв'язку, доповнюють один одного, не є суперечливими, а тому суд приймає їх до уваги та вважає такими, що повністю доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному завданні побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2004 року «Про практику призначеннями судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, характеризуючі дані на особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України рахується раніше несудимим, згідно довідки КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради №9419/2-06.25 від 09.09.2025р. обвинувачений ОСОБА_5 звертався до лікаря -психіатра у 2012-2022рр. (востаннє 08.07.2022р.) амбулаторно з діагнозом «Органічний емоційно-лабільний розлад. Епілепсія в стадії тривалої ремісії». Допитаний в судовому засіданні судово-психіатричний експерт ОСОБА_13 пояснив суду, що ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла (позбавляє) можливості обвинуваченого ОСОБА_5 усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, а тому він не потребує за своїм психічним станом проведення судово - психіатричної експертизи.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, а також обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який не є особою з інвалідністю, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання, з врахуванням стану його здоров'я, що підтверджується дослідженими доказами, в межах санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у вигляді громадських робіт.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Процесуальні витрати по справі - відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370-371, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
Речові докази: 2 (два) оптичні диски CD-R марки «Alerus» об'ємом 700 МВ/80min - аудіо запис розмови обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 та аудіо-запис розмови та інформація з системи запису та прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, які надходять до ГУНП у Волинській області за телефонним номером екстреної служби «102» засобами програмного забезпечення Call Way Contact - залишити при матеріалах кримінального провадження (судова справа №158/2872/25, провадження 1-кп/0158/180/25).
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1