18 листопада 2025 року місто Київ
Справа № 761/42187/24
Провадження № 33/824/4313/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №118847 що згідно із приміткою до ст. 17213 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Основні завдання, функції та права уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції визначено Типовим положенням про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженому наказом НАЗК від 27.05.2021 № 277/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2021 за № 914/36536 (далі - Типове положення).
Відповідно до вимог пункту 1 розділу I Типового положення, уповноважена особа може визначатися шляхом покладення на одного з працівників відповідного органу функцій уповноваженої особи.
На підставі наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2023 № 420 з метою організації роботи, виконання завдань і заходів Антикорупційної стратегії на 2021 - 2025 роки та Антикорупційної програми Міністерства оборони України на 2021 - 2024 роки у Командуванні Сил логістики Збройних Сил України головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю полковника ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції.
ОСОБА_1 , маючи військове звання «полковник», обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю Командування Сил логістики та будучи уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції відповідно до своїх функціональних обов'язків, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто є військовою службовою особою.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначений обов'язок кожного військовослужбовця щодо непорушного додержання вимог Конституції України та законів України, військової дисциплін, знання та виконання своїх обов'язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України. Аналогічні вимоги закріплено в статтях 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Крім того, згідно зі статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
З метою визначення комплексу узгоджених між собою превентивних правових, інформаційних, навчально-методичних та інших антикорупційних заходів, а також правил щодо усунення наслідків корупційних правопорушень та управління корупційними ризиками, зокрема, в Збройних Силах України, наказом Міністра оборони України від 05.02.2024 № 81 затверджене Положення про організацію системи роботи з питань запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту (далі - Положення).
Згідно з пунктами 1.5, 2.2 Положення робота щодо запобігання та виявлення корупції в Збройних Силах України, серед іншого, спрямована на запобігання порушенням, пов'язаним з невиконанням вимог, обмежень, заборон, встановлених Законом; забезпечення невідворотності покарання.
Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції уповноважені підрозділи (уповноважені особи) утворюються (визначаються) в Апараті Головнокомандувача Збройних Сил, Генеральному штабі Збройних Сил, Адміністрації ДССТ, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил, установах, організаціях та державних підприємствах, які належать до сфери управління Міноборони, військових частинах, установах, організаціях ДССТ (далі - уповноважений підрозділ (уповноважена особа) органу).
Уповноважена особа органу призначається на окрему посаду, утворену у штатному розписі відповідного органу, на яку покладено повноваження з виконання функцій уповноваженої особи. Згідно з пунктами 2.7, 3.2 Положення, уповноважена особа органу в своїй роботі керується Конституцією України, Законом та іншими нормативно-правовими актами, наказами командирів (начальників) та цим Положенням.
Одним з завдань уповноваженої особи в управлінні корупційними ризиками є забезпечення взаємодії органу з уповноваженим підрозділом Міноборони та з Національним агентством у визначеному порядку.
Відповідно до своїх функціональних обов'язків підполковник ОСОБА_1 , окрім наведених вище нормативно-правових актів, також зобов'язаний дотримуватися вимог Статутів ЗСУ, Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу ЗСУ, Кодексу честі офіцера та чинного законодавства України з питань запобігання корупції.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, кадрові служби органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, посадові особи яких є суб'єктами відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом п'яти робочих днів з дня підписання розпорядчого документа про накладення на особу дисциплінарного стягнення або скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення зобов'язані надати Реєстратору електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідного розпорядчого документа разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
Так, Чернігівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони 30.01.2024 скеровано до Командування Сил логістики Збройних Сил України подання в порядку ч. 3 ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції».
З наданої начальником Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення відповіді (№2459/1059 від 22.03.2024) на подання вбачається, що за результатами проведеного службового розслідування командувачем Сил логістики Збройних Сил України видано наказ № 77 від 21.03.2024. Цим наказом на заступника начальника відділу - головного інженера КЕВ м. Чернігів майора ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення, у тому числі за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, до цього часу відсутні відомості щодо накладення на майора ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Згідно з інформацією, наведеною Національним агентством з питань запобігання корупції у листі від 24.09.2024 49-04/70529-24, до Національного агентства листом від 01.05.2024 №370/1/2/3073 надходив наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2024 № 77 про результати проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 .
Разом із тим до вказаного листа не було долучено інформаційну картку, що є порушенням вимог п. 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166.
У зв'язку із цим Національним агентством відомості відносно заступника начальника відділу - головного інженера Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова майора ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення внесені не були.
Пунктом 12.2 Положення передбачено, що уповноважені особи органів на своїх рівнях зобов'язані організувати та підтримувати взаємодію з кадровими органами щодо направлення в установленому порядку кадровими органами до Національного агентства засвідченої паперової копії розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та інформаційної картки до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення або надання уповноваженим підрозділом (уповноваженою особою) відповідної інформації до Національного агентства в разі не направлення службою персоналу відповідного органу таких документів.
Відповідно до пункту 15.1 Положення, уповноважена особа зобов'язана організувати та підтримувати взаємодію з Національним агентством за всіма напрямами діяльності щодо запобігання та виявлення корупції, зокрема щодо інформування Національного агентства у разі не направлення службою управління персоналом відповідного органу засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та інформаційної картки до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення; забезпечення в установленому порядку проведення спеціальної перевірки відомостей стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком; аналізу відомостей про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики.
Отже ненадання достовірної інформації держателям Реєстру щодо осіб, яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення спричиняє викривлення обліку, унеможливлює проведення спеціальних перевірок стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та як наслідок не забезпечує ефективного застосування антикорупційних заходів уповноваженими органами.
ОСОБА_1 , будучи уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зобов'язана впроваджувати та реалізовувати антикорупційну політику у ввіреному підрозділі, в порушення пункту 15.1 Положення в період з 01.05.2024 і по цей час не поінформував НАЗК про ненаправлення відділом персоналу відповідного органу засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та інформаційної картки до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2024 № 77 про результати проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 та накладення за вчинення ним корупційного правопорушення дисциплінарного стягнення для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Тобто, на момент складення адміністративного протоколу на всій території України діє особливий період.
Таким чином полковник ОСОБА_1 неналежно виконав посадові обов'язки уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у Командуванні сил логістики Збройних Сил України, чим порушив вимоги статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 12.2, 15.1 Положення про організацію системи роботи з питань запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.02.2024 № 81, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року скасувати та справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що постанова суду не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та такою, що підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Необґрунтованість та невідповідність нормам процесуального та матеріального права полягає в наступному.
Вказує, що ОСОБА_1 як уповноважена особою з питань, запобігання та виявлення корупції ІНФОРМАЦІЯ_1 не є уповноваженим підрозділом Міністерства оборони України та не наділений повноваженнями чи обов'язками інформування НАЗК про не направлення відділом персоналу відповідних документів.
Також, ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись нате, що постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року він отримав 18 липня 2025 року.
Відповідно до матеріалів справи Шевченківський районний суд м. Києва направив копію постанови на адресу ОСОБА_1 , проте доказів отримання або інші поштові відправлення в матеріалах справи відсутні.
Також, від прокурора відділу організації діяльності прокурора у провадженні в справах про адміністративні правопорушення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Альона Гриненко надійшло клопотання про відмову у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи встановлено, що копію постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 не отримував.
Також, від прокурора відділу організації діяльності прокурора у провадженні в справах про адміністративні правопорушення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Альона Гриненко надійшли додаткові пояснення в яких просили відмовити в задоволені апеляційної скарги а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Мамась М.О. підтримали доводи апеляційної скарги.
Прокурор Гриненко А.Є. проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст.172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду - тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Суб'єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких дій, як недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.
Встановлено, що наказом Командувача сил логістики Збройних сил України від 25 грудня 2023 року № 420 полковника ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції, головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю.
ОСОБА_1 маючи військове звання «полковника», обіймаючи посаду уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції, головного спеціаліста відділу внутрішнього контролю, відповідно до своїх функціональних обов'язків, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обов'язками, тобто є військовою службовою особою.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначений обов'язок кожного військовослужбовця щодо непорушного додержання вимог Конституції України та законів України, військової дисципліни, знання і виконання своїх обов'язків та додержання вимог Статутів Збройних Сил України. Аналогічні вимоги закріплено в статтях 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства з питань запобігання корупції від кадрової служби державного органу завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно із вимогами п. 4 розд. II Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (далі - Положення про ЄДРО), кадрові служби органів державної влади, посадові особи яких є суб'єктами відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом п'яти робочих днів з дня підписання розпорядчого документа про накладення на особу дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення зобов'язані надати Реєстратору (НАЗК) Електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідного розпорядчого документа разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
Основні завдання, функції та права уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції визначено Типовим положенням про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженим наказом НАЗК від 27.05.2021 № 277/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2021 за № 914/36536.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу І Типового положення, уповноважена особа може визначатися шляхом покладення на одного з працівників відповідного органу функцій уповноваженої особи.
Згідно із вимогами підпункту 25 пункту 2 розділу II Типового положення уповноважена особа відповідно до покладених на неї завдань інформує НАЗК у разі ненаправлення службою управління персоналом відповідного органу засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та інформаційної картки до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
З наданої начальником Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення відповіді (№2459/1059 від 22.03.2024) на подання вбачається, що за результатами проведеного службового розслідування командувачем Сил логістики Збройних Сил України видано наказ № 77 від 21.03.2024. Цим наказом на заступника начальника відділу - головного інженера КЕВ м. Чернігів майора ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення, у тому числі за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, до цього часу відсутні відомості щодо накладення на майора ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.
Згідно з інформацією, наведеною Національним агентством з питань запобігання корупції у листі від 24.09.2024 49-04/70529-24, до Національного агентства листом від 01.05.2024 №370/1/2/3073 надходив наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2024 № 77 про результати проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 .
Разом із тим до вказаного листа не було долучено інформаційну картку, що є порушенням вимог п. 4 Розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166.
У зв'язку із цим Національним агентством відомості відносно заступника начальника відділу - головного інженера Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова майора ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення внесені не були.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до підпункту 25 пункту 2 розділу ІІ Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції не встановлено протягом якого строку уповноважена особа інформує НАЗК, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого Рішенням НАЗК від 09.02.2018 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 року за № 345/31797 посадові особи протягом п'яти робочих днів з дня підписання розпорядчого документа про накладення на особу дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення зобов'язані надати Реєстратору (НАЗК) електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідного розпорядчого документа разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
На полковника ОСОБА_1 , відповідними наказами начальника було покладено виконання обов'язків уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції, у зв'язку з чи на нього покладено виконання організаційно-розпорядчих обов'язків уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
Проте полковник ОСОБА_1 покладені на нього обов'язки не виконав, а саме фактично не інформував НАЗК про ненаправлення вказаних документів для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Також доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 як уповноважена особою з питань, запобігання та виявлення корупції ІНФОРМАЦІЯ_1 не є уповноваженим підрозділом Міністерства оборони України та не наділений повноваженнями чи обов'язками інформування НАЗК про не направлення відділом персоналу відповідних документів, є необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи на нього було покладено вказані обов'язки разом з тим, він виконав їх неналежним чином.
Інші обставини, на які посилається апелянт свого підтвердження не знайшли, а тому його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року задовольнити та поновити його.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Стрижеус