справа №755/6775/23 Головуючий у І інстанції - Марфіна Н.В.
апеляційне провадження №22-з/824/1243/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
20 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про стягнення сплаченого страхового відшкодування,-
установив:
У травні 2023 року ПрАТ «СК «УСГ» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «АСК «ОМЕГА» про стягнення сплаченого страхового відшкодування.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року зазначений вище позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «УСГ» витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 78624,37 грн. та судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «АСК «ОМЕГА» про стягнення сплаченого страхового відшкодування відмовлено.
Стягнуто з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн.
17 вересня 2025 року представник ОСОБА_2 - Нейрановський А.О. подав через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що 12 вересня 2023 року по даній справі судом першої інстанції було ухвалено заочне рішення. Внаслідок низки порушень допущених судом першої інстанції за заявою відповідача про перегляд заочного рішення суду від 16 жовтня 2023 року його було скасовано, що підтверджується ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на відшкодування за рахунок ПрАТ «СК «УСГ» судового збору в розмірі 536,80 грн., сплата якого стала наслідком незаконного звернення позивача до суду.
Крім того, вказує, що відповідач була вимушена замовити рецензію на Звіт від 06 липня 2021 року №18871 на суму 4000 грн., яка також підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_2 , оскільки така сплата стала наслідком незаконного звернення позивача до суду.
Звертає увагу, що відповідачем було зроблено відповідну заяву про витрати на правничу допомогу та надання доказів, щодо їх розміру протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду в апеляційній скарзі від 19 серпня 2024 року, тобто до судових дебатів.
Так, станом на дату подачі цієї заяви, в матеріалах справи знаходиться: Договір про надання правової допомоги №0210 від 02 жовтня 2023 року та ордер на надання правничої (правової допомоги) серія АН №1156681 від 19 серпня 2024 року.
Також, відповідач надає Додаткову угоду №1 від 01 серпня 2024 року (Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №0210 від 02 жовтня 2023 року) та Акт-рахунок прийому-передачі правової допомоги від 16 вересня 2025 року (Додаток №2 до Договору про надання правової допомоги № 0210 від 02 жовтня 2023 року).
Із поданих доказів витрат на професійну правничу допомогу адвоката убачається, що такі витрати в загальному розмірі становлять 40000 грн., які підлягають оплати протягом 30 календарних днів з моменту укладення та підписання Сторонами Акту-рахунку.
Отже, у разі відсутності клопотання позивача про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача, заявлені відповідачем витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Просив суд, ухвалити додаткове рішення про стягнення з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 44536,80 грн., а саме: - судовий збір в розмірі 536,80 грн., сплачений за подачу заяви про перегляд заочного рішення; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 4000 грн., сплачені за рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06 липня 2021 року № НОМЕР_1 , виконаного СОД ОСОБА_4 ; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн., які підлягають сплаті на виконання Договору про надання правової допомоги №0210 від 02 жовтня 2023 року.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року було призначено до розгляду в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та повідомлення осіб, то заява представника ОСОБА_2 - Нейрановського А.О. також підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи вищевикладене, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При ухваленні постанови від 12 вересня 2025 року апеляційний суд не вирішив питання стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, судового збору за подачу заяви про перегляд заочного рішення та витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1)у разі задоволення позову - на відповідача;
2)у разі відмови в позові - на позивача;
3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині 13 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц (провадження №14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19)).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2023 року судом першої інстанції було ухвалено заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення суду, та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року його було скасовано.
Відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу заяви про перегляд заочного рішення відповідач сплатила судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату подачі заяви становило 536,80 грн., що підтверджується оригіналом квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №85-118К від 13 жовтня 2023 року.
Крім того, відповідно до пп. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З метою доведення заявлених позовних вимог позивачем був наданий Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06 липня 2021 року №18871, виконаним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 .
На виконання свого процесуального обов'язку відповідач замовила рецензію на Звіт від 06 липня 2021 року №18871, що підтверджується документами, доданими до відзиву від 04 березня 2024 року та в матеріалах справи містяться: Договір про рецензування Звіту про оцінку майна (майнових прав) №17/01-2024 від 17 січня 2024 року; Докази оплати за Договором про рецензування Звіту про оцінку майна (майнових прав) №17/01-2024 від 17 січня 2024 року у вигляді платіжної інструкції №121 від 24 січня 2024 року на суму 4000 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Таким чином, з урахуванням задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ПрАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «АСК «ОМЕГА» про стягнення сплаченого страхового відшкодування, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач обґрунтовано вважає, що має право на відшкодування за рахунок ПрАТ «СК «УСГ» витрат на рецензування Звіту від 06 липня 2021 року №18871 в розмірі 4000 грн. та судового збору за подачу заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 536,80 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 536,80 грн., сплачений за подачу заяви про перегляд заочного рішення та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 4000 грн., що були сплачені відповідачем за рецензування Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06 липня 2021 року №18871, виконаного СОД ОСОБА_4.
Щодо вимоги представника ОСОБА_2 - Нейрановського А.О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 40000 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією.
Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При перегляді справи в апеляційному порядку, першою заявою по суті спору, була апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року, яка містила розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_2 - Нейрановським А.О. подані копії наступних документів: копія договору про надання правової допомоги №0210 від 02 жовтня 2023 року; копія додаткової угоди №1 від 01 серпня 2024 року; копія акту-рахунку прийому-передачі правової допомоги від 16 вересня 2025 року.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник ОСОБА_2 - Нейрановський А.О. просив стягнути із ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_2 40000 грн. витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів вважає, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі40000 грн., понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, є завищеним, з огляду на наступне.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15 вересня 2021 року у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і в п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.
Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), а також застосувавши правові висновки Верховного Суду, щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 40000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні з виконаною роботою під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року було призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України (в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги).
Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 40000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, представником ОСОБА_2 - адвокатом Нейрановським А.О. було подано лише апеляційну скаргу та заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, будь-яких інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції адвокатом підготовлено та подано не було, особистої участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції адвокат не приймав.
Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року №640/16093/21).
За вказаних обставин та з огляду на фактичний об'єм послуг, наданих адвокатом, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі - 10000 грн., оскільки цей розмір судових витрат доведений та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137, 141, 268, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити по справі додаткове судове рішення.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 14 536 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба