апеляційне провадження №22-ц/824/10665/2025
справа №755/2994/24
19 листопада 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Романюк Христина Петрівна, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Хромової О.О., повне судове рішення складено 22 травня 2024 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання права власності на земельну ділянку, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У лютому 2024 року позивачі звернулись до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позову зазначають, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10 січня 1967 року № 60 постановлено відвести Управлінню громадського харчування міськвиконкому під будівництво об'єкту громадського харчування на Передмостній слобідці в Дарницькому районі земельну ділянку біля 0,4 га для Київресторантресту під будівництво ресторану «Млин».
На підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу при викупі від 16 травня 1997 року № 481, посвідченого Першою Київською нотаріальною конторою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву передало у власність Товариству покупців членів трудового колективу ресторану «Млин» цілісний майновий комплекс - ресторан «Млин», про що 22 травня 1997 року підписано акт приймання-передачі державного підприємства - ресторану «Млин», № 499.
30 вересня 1999 року начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву затверджено Акт підсумкової перевірки виконання умов договору від 07 вересня 1999 року, відповідно до якого умови договору виконанні покупцем повністю.
Також розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 26 грудня 2000 року № 1096 надано згоду на присвоєння поштової адреси ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - АДРЕСА_1 .
Власниками нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:66:149:0200, 8000000000:66:149:0203, 8000000000:66:149:0204, 8000000000:66:149:0205, 8000000000:66:149:0206, є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (раніше ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ОСОБА_4 , які одночасно є постійними користувачами вказаних земельних ділянок.
Отже, позивачі, як власники цілісного майнового комплексу «Млин», набули право власності на земельні ділянки під ним. Ця обставина підтверджена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року у справі №2а-1235/12/2670 та постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/4348/13-а.
Суди встановили, що приміщення ресторану «Млин» були приватизовані у 1997 році, тобто до створення регіонального ландшафтного парку, а право власності на земельні ділянки перейшло до нових власників одночасно з викупом комплексу. При цьому закон дозволяє приватну власність на землі природно-заповідного фонду, якщо вони перебували у власності на момент створення парку.
Регіональне відділення Фонду держмайна України по м. Києву як продавець комплексу системно заперечує за позивачами право на землю, посилаючись на відсутність інформації про ділянку у приватизаційній справі. Водночас за Законом України «Про оренду державного майна» (в редакції 1997 року) цілісний майновий комплекс обов'язково включав земельну ділянку, на якій він розташований.
Таким чином, відповідач, продавши комплекс із земельною ділянкою, необґрунтовано заперечує право позивачів, що суперечить принципам добросовісності та захисту права власності, гарантованого Конституцією України та нормами ЦК України.
Мотивуючи наведеним, просять суд:
· визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на:
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0200, площею 0,0258 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0203, площею 0,0497 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0204, площею 0,0422 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0205, площею 02217 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0206, площею 0,0295 га;
· визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на:
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0200, площею 0,0258 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0203, площею 0,0497 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0204, площею 0,0422 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0205, площею 02217 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0206, площею 0,0295 га;
· визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на:
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0200, площею 0,0258 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0203, площею 0,0497 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0204, площею 0,0422 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0205, площею 02217 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0206, площею 0,0295 га;
· визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на:
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0200, площею 0,0258 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0203, площею 0,0497 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0204, площею 0,0422 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0205, площею 02217 га;
o частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:149:0206, площею 0,0295 га.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що на підставі договору від 16 травня 1997 року Товариством покупців членів трудового колективу ресторану «Млин» у порядку приватизації набуто право власності на цілісний майновий комплекс ресторану «Млин», що перебував у державній власності. Положення договору не містять інформації про перехід до покупця права власності на земельну ділянку, на якій такий майновий комплекс розташовано. Також вказаний договір та акт до нього не містять зауважень покупця про не передачу продавцем відповідної документації, яка б підтверджувала право користування земельною ділянкою, на якій майновий комплекс розташовується, чи право власності на таку.
Суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт передачі у приватну власність земельної ділянки, на якій розміщено цілісний майновий комплекс ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Також суд зазначив, що позов пред'явлено до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, який не є належним відповідачем у справі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із ухваленим рішенням, адвокатом Романюк Х.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у позові, уважаючи Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Києву неналежним відповідачем. Такий висновок суду першої інстанції суперечить положенням статті 392 ЦК України та практиці Верховного Суду.
Стверджує, що саме відповідач є органом приватизації та продавцем цілісного майнового комплексу "Млин", а тому, заперечуючи перехід права власності на земельну ділянку, він виступає належним відповідачем.
Суд не врахував, що позов про визнання права власності подається тоді, коли воно оспорюється іншою особою, а відповідачем може бути будь-який суб'єкт, який не визнає права позивача. Заперечення регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву, наведені у відзиві, підтверджують наявність спору про право. Відтак, суд першої інстанції помилково обмежився позицією самого відповідача, не застосувавши положення статті 392 ЦК України.
Також суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що перехід земельної ділянки не відбувся через її не зазначення в договорі купівлі-продажу 1997 року. Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду державного майна» (у чинній на той час редакції), цілісний майновий комплекс включав земельну ділянку, на якій він розташований.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2023 року (справа №925/1142/18) установив, що земельна ділянка є необхідним елементом цілісного майнового комплексу, без якого він не може функціонувати.
Посилання суду на статтю 116 ЗК України є безпідставним, оскільки у даному випадку не йдеться про первинне набуття земельної ділянки, а лише про переоформлення прав на неї. Це прямо випливає з пункту 6.1 договору купівлі-продажу, який покладав на продавця обов'язок сприяти у переоформленні документів на землю.
Крім того, суд першої інстанції не врахував преюдиційні висновки, встановлені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року у справі №2а-1235/12/2670 та постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/4348/13-а, якими підтверджено, що з приватизацією комплексу «Млин» до позивачів перейшло і право власності на земельну ділянку.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Романюк Х.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та адвокат Чабан Д.Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримали подану апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити.
Представник відповідача Павленко А.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів адвоката Романюк Х.П., адвоката Чабана Д.Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , представника відповідача - Павленка А.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 10 січня 1967 року № 60 «Про відвід земельних ділянок Управлінню громадського харчування міськвиконкому під будівництво об'єктів громадського харчування», з метою поліпшення роботи ресторанів Київресторантресту виконавчий комітет Київської міської Ради депутатів трудящих постановив відвести Управлінню громадського харчування міськвиконкому земельні ділянки під будівництво об'єктів громадського харчування, в тому числі, на Передмостній слобідці в Дарницькому районі земельну ділянку, площею біля 0,4 га для Київресторантресту, під будівництво ресторану «Млин» (том 1 а.с. 10-11).
16 травня 1997 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по місту Києву (продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу ресторану «Млин» (покупець) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу при викупі. Договір посвідчено державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О.І., зареєстровано у реєстрі за № 17-580.
Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов'язувався продати у власність покупцю державне майно цілісного майнового комплексу ресторан «Млин», який знаходиться за адресою: 252160, м. Київ, Гідропарк, а покупець зобов'язувався придбати майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно, а також нерухоме майно, нежитлові будівлі площею 510,1 кв. м та 90,8 кв. м згідно свідоцтва від 20 березня 1997 року серії НОМЕР_1 , виданого Київською державною адміністрацією, та протоколу інвентаризації.
Право власності на майно переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору (пункт 2.1 Договору).
Згідно пункту 3.2 Договору передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем посвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
Згідно пункту 6.1 продавець зобов'язаний у разі необхідності, сприяти покупцю в переоформленні документів на земельну ділянку (том 1 а.с. 12-15).
22 травня 1997 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по місту Києву (продавець) та товариством покупців членів трудового колективу ресторану «Млин» (покупець) підписано Акт передачі-приймання державного підприємства ресторан «Млин» № 499, згідно даних якого продавець передав, а покупець прийняв продане 16 травня 1997 року, шляхом викупу, майно на суму 105 778 тис грн, згідно з експертним висновком (том 1 а.с. 17).
Згідно даних акту підсумкової перевірки виконання умов Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ресторан «Млин» від 07 вересня 1999 року, затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву 30 вересня 1999 року, сторони підтвердили, що умови договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ресторан «Млин» від 16 травня 1997 року № 481 виконано у повному обсязі, акт є підставою для зняття державним органом приватизації договору купівлі-продажу від 16 травня 1997 року № 481 з контролю (том 1 а.с. 18-21).
Розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації №1096 від 26 грудня 2000 року надано згоду на присвоєння поштової адреси ресторану "Млин" 089, м. Київ, Броварський проспект 9-В (том 1 а.с. 22).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року у справі №2а-1235/12/2670 визнано протиправною бездіяльність Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київміськради (КМДА) щодо не підготовки проекту рішення Київської міської ради про безоплатну передачу у власність та видачу Державного акту на право власності на землю: по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0008 ОСОБА_1 -276.4 м2, ОСОБА_2 - 276.4м2; по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0093 ОСОБА_1 -154.93 м2, ОСОБА_2 - 154.93 м2; по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0007 ОСОБА_1 -568.97 м2, ОСОБА_2 - 568.97 м2, ОСОБА_5 - 999.03 м 2 , ОСОБА_4 - 999.03 м2.
Визнано незаконною бездіяльність Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київміськради (КМДА) щодо не підготовки проекту рішення Київської міської ради про безоплатну передачу у власність та видачу Державного акту на право власності на землю: по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0094 ОСОБА_7 - 966.92 м 2 , ОСОБА_12 - 966.92 м2, ОСОБА_9 - 966.92 м2, ОСОБА_10 - 966.92 м 2 .
Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київміськради (КМДА) розглянути заяви та підготувати проект відповідного рішення Київської міської ради щодо питання безоплатної передачі у власність та видачі Державного акту на право власності на землю: по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0008, ОСОБА_1 - 276.4 м2, ОСОБА_2 - 276.4 м2; по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0093 ОСОБА_1 -154.93 м2, ОСОБА_2 - 154.93 м2; по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0007 ОСОБА_1 - 568.97 м2, ОСОБА_2 - 568.97 м2, ОСОБА_5 - 999.03 м2, ОСОБА_4 - 999.03 м2; по земельній ділянці обліковий номер 66:149:0094 ОСОБА_7 - 966.92 м2, ОСОБА_12 - 966.92 м2, ОСОБА_9 - 966.92 м2, ОСОБА_10 - 966.92 м2.
Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надати суду звіт про виконання постанови суду у місячний строк з часу набрання нею чинності.
Відмовлено в іншій частині вимог адміністративного позову (том 1 а.с. 23-32).
Із змісту постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/4348/13-а убачається, що в провадженні Адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 12 липня 2012 року № 786/8123 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд".
Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення про безоплатну передачу у власність та видачу державних актів на право власності на землю: по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0008, ОСОБА_1 - 276,4 кв.м., ОСОБА_2 - 276,4 кв.м.; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0093, ОСОБА_1 - 154,93 кв.м., ОСОБА_2 - 154,93 кв.м.; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0007, ОСОБА_1 - 568,97 кв.м., ОСОБА_2 - 568,97 кв.м., ОСОБА_5 - 999,03 кв.м., ОСОБА_4 - 999,03 кв.м.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не підготовки проекту відповідного рішення Київської міської ради про безоплатну передачу у власність та видачу державних актів на право власності на землю: по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0094, ОСОБА_7 - 966,92 кв.м, ОСОБА_12 - 966,92 кв.м, ОСОБА_9 - 966,92 кв.м, ОСОБА_10 - 966,92 кв.м.
Зобов'язано Київську міську раду прийняти рішення, яким передати у приватну власність на безоплатній основі земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0008, ОСОБА_1 - 276,4 кв.м, ОСОБА_2 - 276,4 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0093, ОСОБА_1 - 154,93 кв.м, ОСОБА_2 - 154,93 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0007, ОСОБА_1 - 568,97 кв.м., ОСОБА_2 - 568,97 кв.м, ОСОБА_5 - 999,03 кв.м, ОСОБА_4 - 999,03 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0094, ОСОБА_7 - 966,92 кв.м, ОСОБА_12 - 966,92 кв.м, ОСОБА_9 - 966,92 кв.м, ОСОБА_10 - 966,92 кв.м.
Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві внести відповідну інформацію про набуття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 права власності на земельні ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Додатковою постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 18 квітня 2013 року № 248/9305 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд".
Постановою Верховного Суду №826/4348/13-а від 20 червня 2018 року касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року скасовано. Додаткову постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року скасовано і в задоволенні заяви ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 про прийняття додаткової постанови відмовлено.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання реєстраційної служби Головного Управління юстиції у місті Києві внести інформацію про набуття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 права власності на земельні ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скасовано і в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2013 року залишено без змін (том 1 а.с. 33-40).
З даних листа регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 26 грудня 2019 року №30-03/10762 убачається, що в приватизаційний справі цілісного майнового комплексу відсутня інформація щодо земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (том 1 а.с.40-41).
Згідно даних листа від 19 січня 2024 року №30-03/393 регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило, що регіональним відділенням здійснено приватизацію державного майна цілісного майнового комплексу ресторану "Млин" за адресою: м. Київ, Гідропарк, про що було укладено договір купівлі-продажу від 16 травня 1997 року №481 та за актом від 22 травня 1997 року №499 передано зазначене майно товариству покупців членів трудового колективу ресторану "Млин". В пункті 6.1. договору зазначено, що покупець зобов'язаний у разі необхідності сприяти покупцю в переоформленні документів на земельну ділянку. Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 16 травня 1997 року №481 актом підсумкової перевірки від 07 вересня 1999 року знято з контролю, у регіонального відділення відсутні повноваження права власності на земельну ділянку під об'єктом приватизації (том 1 а.с. 45).
Згідно даних відомостей з Державного реєстру речових прав, станом на 30 січня 2024 року, об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою місцезнаходження цілісного майнового комплексу ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належать, зокрема, таким особам:
1) квартира за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 513125280366, на праві власності належить ОСОБА_6 (на даний час - ОСОБА_3 ) з 27 листопада 2014 року, підстава набуття права власності - договір дарування від 21 жовтня 2011 року № 2088, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А.;
2) нежилі будівлі, літ. А, В, Д, Ж, за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки місця розташування з кадастровими номерами: 8000000000:66:149:0094, 8000000000:66:149:0203, 8000000000:66:149:0204, 8000000000:66:149:0205, 8000000000:66:149:0207, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2528834680000, на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07 грудня 2021 року на підставі Договору про поділ від 07 грудня 2021 року № 2047, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим Є.І.;
3) нежитлова Будівля (літ. Б) за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування з кадастровим номером: 8000000000:66:149:0206, 8000000000:66:149:0200, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 513072980366, на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 27 листопада 2014 року, на підставі договору дарування від 17 серпня 2011 року № 1564, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим Є.І.;
4) нежилі приміщення (в літ. А) та нежилі будівлі (літ. В, Д, Ж, З, І, К) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна - 31820631, на праві власності належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 20 жовтня 2010 року, підстава виникнення права власності - рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2010 року, Ухвала Апеляційного суду міста Києва від 10 серпня 2010 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 вересня 2010 року;
5) нежитлова будівля (літ. Б), за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна - 31823182, на праві власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності - договір дарування від 17 серпня 2011 року № 1564, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. (том 1 а.с. 48-56).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 ЦК України).
Тлумачення пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі № 127/23627/20, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21)). Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.) (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23), від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23))
Згідно статті 1 Закону України «Про Фонд Державного майна України» - Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно статті 5 Закону України «Про Фонд Державного майна України» до повноважень Фонду державного майна України у сфері розпорядження земельними ділянками державної власності віднесено, зокрема, здійснення повноважень власника земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації.
Згідно статті 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту а) статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об'єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об'єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній унормовано положеннями статті 120 ЗК України.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина 1 стаття 125 ЗК України).
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина 1 стаття 126 ЗК України).
Звертаючись до суду, позивачі вказують, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву не визнається право власності позивачів на земельні ділянки, правовою підставою вимог позову визначають статтю 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивачі вказують, що набули право власності на земельні ділянки, як власники майна ЦМК «Млин», які під ним розташовані, що установлено судовими рішеннями. Проте судові рішення виконані не були, а право власності не було зареєстровано належним чином.
Згідно із усталеною судовою практикою власник майна має пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджені відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється.
Отже, передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, способу для відновлення порушеного права власника.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 453/1240/13 (провадження № 61-20741св18).
З матеріалів справи убачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року у справі №2а-1235/12/2670, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення про безоплатну передачу у власність та видачу державних актів на право власності на землю: по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0008, ОСОБА_1 - 276,4 кв.м, ОСОБА_2 - 276,4 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0093, ОСОБА_1 - 154,93 кв.м, ОСОБА_2 - 154,93 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0007, ОСОБА_1 - 568,97 кв.м, ОСОБА_2 - 568,97 кв.м, ОСОБА_5 - 999,03 кв.м, ОСОБА_4 - 999,03 кв.м. Зобов'язано Київську міську раду прийняти рішення, яким передати у приватну власність на безоплатній основі земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0008, ОСОБА_1 - 276,4 кв.м, ОСОБА_2 - 276,4 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0093, ОСОБА_1 - 154,93 кв.м, ОСОБА_2 - 154,93 кв.м; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0007, ОСОБА_1 - 568,97 кв.м, ОСОБА_2 - 568,97 кв.м, ОСОБА_5 - 999,03 кв.м, ОСОБА_4 - 999,03 кв.м.; по земельній ділянці, обліковий номер 66:149:0094, ОСОБА_7 - 966,92 кв.м, ОСОБА_12 - 966,92 кв.м, ОСОБА_9 - 966,92 кв.м, ОСОБА_10 - 966,92 кв.м.
В цій частині постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2012 року залишена без змін постановою Верховного Суду №826/4348/13-а від 20 червня 2018 року.
Матеріали справи не містять відомостей про виконання наведеного вище рішення суду.
Апеляційний суд зазначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов'язки; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов'язки (стаття 50 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову ? обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція ВП ВС у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
Ураховуючи наведені норми законодавства, установлені вказаними вище судовими рішеннями обставини, умови укладеного 16 травня 1997 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по місту Києву (продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу ресторану «Млин» (покупець) договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу при викупі, підстави заявлених позивачами вимог, колегія суддів робить висновок про те, що суб'єктами цих правовідносин є Регіональний відділення Фонд державного майна України по місту Києву, як особа, що реалізує політику у сфері приватизації та управління державною власністю, так і Київська міська рада, як орган місцевої влади, що уповноважений приймати відповідне рішення.
Розгляд справи за неналежного суб'єктного складу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, від так апеляційний суд не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції відмовивши у задоволенні позовних вимог, навів помилкові мотиви, відтак апеляційний суд згідно статті 376 ЦПК України робить висновок про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції із викладенням мотивувальної частини судового рішення в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Романюк Христина Петрівна, задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину судового рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова