19 листопада 2025 року м. Київ
Справа №361/9645/24
Провадження №22-ц/824/1443/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк Марії Русланівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2025 року - скасованота ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишенобез задоволення.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3633,60 грн.
29 жовтня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Мартинюк М. Р. через «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заява мотивована тим, що Київським апеляційним судом 23 жовтня 2025 року винесено постанову, якою апеляційну скаргу задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторона відповідача вказує, що при поданні апеляційної скарги ними було зазначено про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складає, та який складає 5000,00 грн. А також було зазначено, що докази понесення вказаних витрат будуть подані в порядку передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Представник відповідача при зверненні із заявою про ухвалення додаткового рішення вказує про фактично понесений розмір витрат на правову допомогу на суму 7000,00 грн та вважає зазначений розмір таким, що відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.
На підтвердження розміру понесених судових витрат на надання правничої допомоги представником відповідача до заяви надано ряд документів.
В порядку визначеному ч.3 ст. 270 ЦПК України (в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що для ухвалення додаткового рішення посталено виключно питання про судові витрати, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд вказаного питання без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.
З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі представником відповідача було зазначено про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції - 5000,00 грн, та було зазначено, що докази щодо розміру понесених витрат будуть подані в порядку передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України. /т.2 а.с.139-151/
Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2025 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишенобез задоволення.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3633,60 грн.
29 жовтня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Мартинюк М. Р. через «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На підтвердження розміру понесених судових витрат на надання правничої допомоги представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено: копію договору про надання правничої допомоги №12/1 від 14 березня 2025 року, в п. 3.1 якого зазначено, що клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), що надається у порядку та строки, визначені Договором; копію акту виконаних робіт від 29 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №12/1 від 14 березня 2025 року, відповідно до якого адвокат Мартинюк М.Р. було надано: первісна консультація - 1000,00 грн; аналіз судової практики - 500,00 грн; формування правової позиції по справі - 500,00 грн; підготовка апеляційної скарги - 5000,00 грн;
платіжну інструкцію №2РL562272 про оплату 4000,00 грн за надання правової допомоги Петрик В.Ю.;
платіжну інструкцію №2РL140063 про оплату 3000,00 грн за надання правової допомоги Петрик В.Ю.;
копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави) підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вищезазначених вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в актуальній редакції далі - Закон про адвокатуру) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Частина 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що до невичерпного переліку видів адвокатської діяльності віднесені: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, зокрема, фізичних осіб (згідно із пунктом 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (пункт 2); представництво інтересів, зокрема, фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства (відповідно до пункту 6).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 цього Закону).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, пункт 128).
Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункти 129-133).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З наведених обставин вбачається, що за результатами перегляду справи апеляційним судом, апеляційна скарга відповідача задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
А отже виходячи з положень ст.141 ЦПК України відповідач має право на компенсацію понесених ним витрат пов'язаних, зокрема, з апеляційним переглядом справи.
Заява про ухвалення додаткового рішення подана у межах строку, встановленого ч. 8 ст.141 ЦПК України та здійснена в порядку визначеному цією нормою процесуального закону.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» правом на подання заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не скористався.
З матеріалів справи вбачається участь представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк М.Р. в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, зокрема подання нею апеляційної скарги.
Сторони в Договорі про надання правничої допомоги №12/1 від 14 березня 2025 року, зокрема, в п. 3.1 визначили, що клієнт зобов'язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), що надається у порядку та строки, визначені Договором. Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає доручення адвокату, а адвокат в свою чергу зобов'язується надати клієнту юридичні послуги, а саме: підготовка апеляційної скарги у справі №361/9645/24, а також необхідних документів та клопотань у справі. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що Договір вважається виконаним у разі виконання адвокатом завдання-доручення, яке зазначено в п.1.1 Договору незалежно від результату. В Акті про виконання договору зазначається перелік наданих послуг.
Представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, а саме Акт виконаних робіт від 29 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №12/1 від 14 березня 2025 року, відповідно до якого адвокат Мартинюк М.Р. було надано: первісна консультація - 1000,00 грн; аналіз судової практики - 500,00 грн; формування правової позиції по справі - 500,00 грн; підготовка апеляційної скарги - 5000,00 грн, тобто в акті зазначено детальний опис робіт та наданих послуг.
Наведений у Акті перелік окремих складових професійної правової (правничої) допомоги, наданої відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги №12/1 від 14 березня 2025 року, з точки зору принципу розумності відповідає представництву сторони у апеляційному провадженні з приводу такого роду спору, враховуючи конкретні обставини цієї справи.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду апеляційної інстанції надано не було.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги результат апеляційного перегляду цієї справи, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк Марії Русланівни про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк Марії Русланівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В.Поліщук