Справа № 758/5086/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9011/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
19 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Лопатіна Костянтина Олександровича, подану в інтересах Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року, ухвалене у м. Києві у складі судді Захарчук С.С., повний текст якого складено 05 лютого 2025 року, у справі №758/5086/24 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,-
У квітні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Зазначало, що з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. ОСОБА_1 є споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка починаючи з 01 травня 2017 року не в повному обсязі виконувала свої зобов'язання по оплаті за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 березня 2024 року: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення розмірі 30 114,42 грн., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 7 811,53 грн.; за період з 01 листопада 2021 року по 01 липня 2024 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн., за постачання гарячої води у розмірі 6 093.40 грн. За період з 01 листопада 2021 року у відповідачки також наявна заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 605,64 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 429,80 грн. Крім того, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», КП «Київтеплоенерго» прийняло до відповідачки право вимоги на стягнення заборгованості заборгованості за спожиті з послуги з централізованого опалення розмірі 9 815,78 грн., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 1 958,44 грн.
Враховуючи викладене, КП «Київтеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_1 :
заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 815,78 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 958,44 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 30 114,42 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 7 811,53 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 6 093,40 грн.;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 605,64 грн.,
заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 429,80 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість у загальному розмірі 18 637,64 грн., яка складається з заборгованості за період з 01 листопада 2021 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн., за постачання гарячої води у розмірі 6 093,40 грн., за період з 01 квітня 2021 року по 31 жовтня 2021 року за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 927,02 грн., за абонентське обслуговування у розмірі 1 035,44 грн.
У задоволені решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» 3 028,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Лопатін К.О., який діє в інтересах КП «Київтеплоенерго», подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за спожиті з 01 травня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 9 815,78 грн., за спожиті з 01 травня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 1 958,44 грн., за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 30 114,42 грн., за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 7 811,53 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. На думку представника КП «Київтеплоенерго», суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожиті з 01 травня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 9 815,78 грн. та послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 1 958,44 грн., за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 30 114,42 грн. та послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 7 811,53 грн., пославшись на те, що такі вимоги були заявлені зі спливом позовної давності. При цьому суд першої інстанції не врахував того, що п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було встановлено продовження строків позовної давності на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено карантин на всій території України з 30 червня 2023 року. Проте, на момент відміни карантину вже діяв п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який встановлював зупинення строків перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Таким чином, КП «Київтеплоенерго» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з березня 2017 року. Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості відповідачкою в травні 2017 року було сплачено 14 995,00 грн. за послугу з централізованого опалення та 2 978,28 грн. за послугу з постачання гарячої води, таким чином вся заявлена до стягнення заборгованість була нарахована після березня 2017 року.
Різник О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала пояснення, в якій зазначила, що КП «Київтеплоенерго» пропустило строки позовної давності при зверненні із даним позовом. Крім того, зазначала, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у позивача правових підстав для стягнення заявленої заборгованостію.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири та споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Київтеплоенерго» укладений договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку №2 до цього договору.
Відповідно до додатку до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) позивач КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до ОСОБА_1 по стягненню заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 9 815,78 грн., та постачання гарячої води у розмірі 1 958,44 грн. (а.с. 14-15).
Відповідно до наданих КП «Київтеплоенерго» розрахунків ОСОБА_1 неналежним чином виконували свої зобов'язання, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, а саме: заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 815,78 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 958,44 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 30 114,42 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 7 811,53 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 6 093,40 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 605,64 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 429,80 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог КП «Київтеплоенерго», стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01 листопада 2021 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн., за постачання гарячої води у розмірі 6 093,40 грн., за період з 01 квітня 2021 року по 31 жовтня 2021 року за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 927,02 грн., за абонентське обслуговування у розмірі 1 035,44 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог КП «Київтеплоенерго» про стягнення іншої частини заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що така заборгованість була нарахована поза межами строку позовної давності.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі. Судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).
Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заборгованості, був сформований КП «Київтеплоенерго», починаючи із лютого 2016 року.
Водночас, з того ж розрахунку вбачається, що в травні 2017 року ОСОБА_1 було сплачено наявну у неї заборгованість, перерахувавши в рахунок погашення заборгованості за послугу з централізованого опалення 14 995,00 грн., за послугу з постачання гарячої води - 2 978,28 грн. (а.с. 8-13).
В заяві про усунення недоліків позовної заяви КП «Київтеплоенерго» зазначило, що заборгованість, яка є предметом позову, була нарахована саме з 01 травня 2017 року (а.с. 61).
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, представником ОСОБА_1 не було спростовано вказані обставини.
Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про відмову у задоволенні частини позовних вимог КП «Київтеплоенерго» у зв'язку зі спливом позовної давності.
При цьому колегія суддів критично ставиться до доводів представника ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
В обґрунтування таких доводів представник ОСОБА_1 посилався на відсутність договірних відносин між сторонами, доказів фактичного надання послуг та на набуття нею права власності на квартиру лише з грудня 2017 року.
Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження ненадання їй послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за спірний період, а також на підтвердження надання таких послуг іншою особою. Сама по собі відсутність підписаного відповідачкою договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води не звільняє її від обов'язку оплати таких послуг. Крім того, ОСОБА_1 не оскаржувала рішення суду першої інстанції, яким було стягнуто з неї частину заборгованості, що вказує на визнання нею наявності у КП «Київтеплоенерго» права вимоги до неї про стягнення такої заборгованості.
Також, колегія суддів не бере до уваги доводи представника ОСОБА_1 щодо набуття нею власності на квартиру лише з грудня 2017 року.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване за ОСОБА_1 21 грудня 2017 року. Поряд з цим, підставою для реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1 зазначено свідоцтво про право на спадщину. Тобто, відповідачка набула право власності на квартиру у порядку спадкування, а відтак, у такому випадку, моментом набуття права власності є не момент реєстрації права власності, а момент відкриття спадщини. ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження часу відкриття спадщини після смерті попереднього власника квартири.
Крім того, ОСОБА_1 не було наведено доводів щодо того, що вона, успадкувавши квартиру, не мала успадкувати борги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Враховуючи викладене, рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року підлягає зміні в частині визначення розміру та періоду заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго», зазначивши, що з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» підлягає стягненню: заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 815,78 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 958,44 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 30 114,42 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 7 811,53 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 6 093,40 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 605,64 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 429,80 грн.
Відповідно, підлягає зміні рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» 3 028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4 542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В порядку розподілу судових витрат в суді першої інстанції КП «Київтеплоенерго» також просило стягнути витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн. Водночас, такі витрати КП «Київтеплоенерго» не є витратами, пов'язаними із розглядом справи, а отже, не підлягають відшкодуванню. Суд першої інстанції також відмовив у стягненні вказаних витрат, і представником КП «Київтеплоенерго» не було наведено доводів на спростування таких висновків.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Лопатіна Костянтина Олександровича, подану в інтересах Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року змінити в частині визначення розміру та періоду заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»:
заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 815,78 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 1 958,44 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 30 114,42 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 7811,53 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 10 581,78 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 6 093,40 грн.;
заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 605,64 грн.,
заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 429,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» 3 028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4 542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді