Справа № 760/16830/25 Головуючий в суді І інстанції Воронків О.А.
Провадження № 33/824/4036/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
05 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративні стягнення:
-за ст.124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.;
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 21.04.2025 о 17 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 189, водій ОСОБА_1 , керував Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_2 в стані наркотичного сп'яніння (канабіоіди, амфетамін), що підтверджено висновком лікаря-нарколога КНП «Соціотерапія» ОСОБА_2 № 001838 від 24.04.2025, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 21.04.2025 о 17 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 189, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з транспортним засобом Chevrolet Aveo державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП транспортні засобі отримали механічні пошкодження, пасажирка ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що його огляд на стан сп'яніння проведено майже через 4 години після виявлення правопорушення. Заперечує сам факт виявлення у нього ознак сп'яніння, відтак не було підстав для його огляду на стан сп'яніння. Указує, що у медичному закладі не було визначено кількісного показника наркотичного засобу. Стверджує, що в порушення Інструкції у нього не відбиралась сеча у дві ємності, щоб він не міг спростувати такий огляд.
У судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Крім того, відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Крім того, норми ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетними і при кваліфікації дій правопорушника, необхідно керуватися, також, спеціальними Законами.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1103).
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Проте, вимоги названих пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а та 13.1 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 336480 від 20.05.2025;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 343298 від 20.05.2025;
- схемою місця ДТП від 21.04.2025;
- протоколом огляду місця події від 21.04.2025;
- відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 21.04.2025, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016;
- висновком за результатами медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001838 від 21.04.2024, результат позитивний - наркотичне сп'яніння (канабіоіди (маріхуанна), амфетамін);
- постановою серії ЕНА № 4552264 від 21.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
- рапортами та довідками;
- копіями довідок на ім'я медичного
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 .
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд першої інстанції правильно визнав належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень без будь-яких сумнівів.
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази здобуті з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для скасування оскаржуваної постанови з огляду на наступне.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, а відтак підстав для його огляду, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 1103 проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов'язкове.
Не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції також той факт, що огляд на стан сп'яніння проведено через чотири години.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Також, ч. 5 наведеної ст. Кодексу застережено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При цьому не будь-які формальні порушення, а саме ті, які унеможливлюють встановити достовірність результатів огляду, як наприклад: проведення огляду без присутності поліцейських, без фіксації на відео, чи за відсутності засобів фіксації відеозйомки без свідків, тощо.
Ток, положеннями ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, конкретизовано, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Обов'язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.
Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
У наведеній ч. 4 ст. 266 КУпАП встановлено обов'язок поліцейського забезпечити здійснення огляду в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення саме з метою забезпечення об'єктивного результату огляду. Сам факт того, що навіть після чотирьох годин у водія було виявлено стан сп'яніння, не свідчить про недостовірність такого результату. Жодних доводів, що водій вживав наркотичні засоби вже після дорожньо-транспортної пригоди, апелянтом не заявлено.
Також судом враховано, що здійснення огляду водія на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення викликано об'єктивними обставинами, а саме оформленням дорожньо-транспортної пригоди, викликом швидкої допомоги для надання медичної допомоги постраждалій в дорожньо-транспортній пригоді особі. Жодних обставин, що такі дії є наслідком недбалого здійснення поліцейськими свого обов'язку, матеріалами справи не встановлено.
Так само безпідставними є доводи апеляційної скарги з приводу не визначення в медичному закладі кількісного показника наркотичного засобу, оскільки згідно вимог діючого законодавства в Україні відповідальність за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння наступає незалежно від кількісних показників такого сп'яніння.
Не можна також погодитись із обґрунтованістю доводів апеляційної скарги з приводу не відібрання у ОСОБА_1 сечі у дві ємності, як речовини для проведення аналізу з огляду на наступне.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
У матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2025 року на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи за №001838, відповідно до якого встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння. У висновку зафіксовано виявлення наявних речовин, що спричинили стан сп'яніння (канабіоіди (маріхуанна), амфетамін).
Доказів, що у ОСОБА_1 не були відібрані у встановленому порядку зразки біологічних середовищ матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 позбавлений був права провести токсикологічну експертизу є необґрунтовані, оскільки він ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням не звертався. Так само, судом першої інстанції було встановлено, що у судовому засіданні ОСОБА_1 не заявлено клопотань про витребування додаткових доказів (копії акта медичного огляду, який залишається в закладі охорони здоров'я або копії журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) до письмових заперечень зазначених доказів не додано.
Ураховуючи наведене, зазначені в протоколі обставини повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 10 лютого 2025 року за участю ОСОБА_5 .
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є недоведеними, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Для ст.130 КУпАП стан сп'яніння є однією з невід'ємних складових ознак складу цього правопорушення і з суб'єктивної сторони воно характеризується наявністю прямого умислу, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів. Встановивши винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин ст. 130 КУпАП, необхідно враховувати, що така особа вчинила грубе порушення порядку користування спеціальним правом - правом керуванням транспортними засобами. Проте, відсутність негативних наслідків вчиненого діяння не зменшує рівень суспільної небезпеки такого адміністративного правопорушення, а тому підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП за наведених у апеляційній скарзі та наданих усних поясненнях суду підстав відсутні.
Попри наведене, у справі, що є предметом апеляційного перегляду, безпосередньо були встановлені негативні наслідки у виді вчинення дорожньо-транспортної події, у якій постраждала дитина.
Відповідно до змін, внесених Законом України від 16 лютого 2021 року до ст. 22 КУпАП, (Примітка) положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, відповідає обставинам справи.
Доводів у спростування обставин, на підставі яких ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення, передбачене ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана