Справа № 740/6579/25
Провадження № 1-кс/740/983/25
про застосування запобіжного заходу
20 листопада 2025 року місто Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду
Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025270380000747 від 17.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України,
встановила:
19.11.2025 до суду надійшло вищевказане клопотання, мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено військовий стан на всій території України, дія якого неодноразово продовжувалась та діє на даний час.
ОСОБА_4 17.11.2025 близько 11 год 00 хв, перебуваючи на території храму «Втамуй мої печалі» за адресою: м. Ніжин, вул. Незалежності, 32А, маючи умисел на вчинення відкритого викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, діючи в умовах воєнного стану, в присутності потерпілої ОСОБА_7 , ігноруючи її волю, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Huavei Y5p», моделі DRA-LX9, шляхом виривання його з рук потерпілої, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, отримавши можливість розпорядитися ним на власний розсуд, таким чином заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму - 2098грн.
ОСОБА_4 17.11.2025 о 23 год 30 хв затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
18.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Досудове слідство вважає, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Крім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається з метою запобігання зазначених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, після повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, досудове слідство вважає, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи вид та міру покарання, може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила, зокрема, тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, не має постійного місця роботи, не має стійких соціальних зв'язків; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні за для зміни їх показів з метою уникнення покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчинив кримінальне правопорушення у період воєнного стану, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, хоча судимості погашені, вказане свідчить про схильність до вчинення кримінальних правопорушень, стійку протиправну модель поведінки підозрюваного, враховуючи відсутність постійного місця роботи протиправне збагачення є єдиним джерелом доходу підозрюваного.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із обмеженням свободи підозрюваного, не виключить вищезазначені ризики.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити надане клопотання, так як існують всі ризики перечисленні в клопотанні. Крім того підозрюваний вже мав судимість за подібні злочини.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу, оскільки вину визнає і при уточненні своєї позиції із захисником, просив застосувати до нього особисте зобов'язання.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вважав за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, наявними у справі доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, відібрану у ОСОБА_7 , щодо обставин відкритого викрадення її мобільного телефону; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , згідно якого потерпіла повідомила, що близько 11.00 год. 17.11.2025 на території храму «Втамуй мої печалі» за адресою: м. Ніжин, вул. Незалежності, 32А, невідома особа вчинила відкрите викрадення її мобільного телефону марки «Huavei Y5p», моделі DRA-LX9, шляхом виривання його з рук; протоколом огляду місця події від 17.11.2025, відповідно до якого зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 17.11.2025 протоколом допиту потерпілою ОСОБА_7 , яка впізнала ОСОБА_4 як особу, що вчинила злочин; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , щодо відомих їй обставин вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , щодо відомих їй обставин вчинення кримінального правопорушення; протоколом проведення обшуку від 17.11.2025, відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Huavei Y5p», моделі DRA-LX9; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , в ході якого останній надав покази щодо вчинення ним вищевказаного кримінального правопорушення; протоколом проведення слідчого експерименту від 18.11.2025 з ОСОБА_4 , в ході якого останній надав покази щодо вчинення ним вищевказаного кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, репутацію, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, не одружений, не працює.
Вказані вище обставини, обставини затримання підозрюваного, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: для запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, ураховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Суд враховує при вирішенні даного питання, що не можливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що підозрюваний страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Крім того, відповідно до вимог ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме - вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 182-184, 194, 196, 206-208, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Клопотання слідчого Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025270380000747 від 17.11.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, а саме - до 15 січня 2026 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 15 січня 2025 року включно.
Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному ОСОБА_4 , прокурору, захиснику, направити для виконання до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Органу досудового розслідування повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_4 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повна ухвала складена та підписана 20 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1