Справа № 590/934/25
Провадження № 2/590/325/25
іменем України
19 листопада 2025 року с-ще Ямпіль
Ямпільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Деркача І.М.,
за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Стислий виклад позицій сторін.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" Москаленко М.С., звернулась до Ямпільського районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №357504899 в сумі 12490,24 грн, з яких: 10478,44 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2011,80 грн - заборгованість за відсотками, який було укладено відповідачем з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 17.07.2018 року.
Позов мотивує тим, що 17.07.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» й ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №357504899.
28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників №251 від 26.09.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 357504899.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 27/0225-01 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (копія витягу з Договору факторингу додається).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 (витяг з Реєстру прав вимоги №2 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 12490,24 грн, з яких: 10478,44 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2011,80 грн - заборгованість за відсотками. Тому просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги до не визнала. Зазначала, що позивач не є первинним кредитором і не довів наявність правонаступництва. Крім того, вказує про те, що термін позовної даності становить три роки. Останній платіж за кредитним договором було здійснено нею у лютому 2019 року. Відтоді вона не визнавала борг, не здійснювала платежів, не підписувала жодних додаткових угод. Позов було пред'явлено у 2025 році, тобто після сплину більше шести років після останньої взаємодії. Тому просить суд відмовити у стягненні будь-яких сум. Також подала клопотання про застосування строку позовної давності.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась, скерувала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що 17.07.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №357504899, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на умовах строковості, зворотності, платності надав позичальнику відповідачу ОСОБА_1 кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредит надається строком на 30 днів, сума кредиту 10480,00 грн, з нарахуванням відсотків 229,95 процентів річних, що становить 0,63 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі продовження дисконтного періоду розмір ставки змінюється (а.с.6-7).
Згідно з додаткових угод до договору №357504899 від 16.08.2018, 16.09.2018, 13.10.2018, 12.11.2018, 12.12.2018, 14.01.2019 вбачається, що ОСОБА_1 продовжено строк, на який був наданий кредит до 10.02.2019 (а.с.8-14).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Додаткова угода до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і боржниками (а.с.19-23).
27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025 року до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12490,24 грн, що складається з основної суми боргу - 10478,44 грн; суми заборгованості по відсотках - 2011,80 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 17.07.2018 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було здійснено переказ коштів згідно договору №357504899 від 17.07.2018 на банківську карту ОСОБА_1 в сумі 10480,00 грн (а.с.15).
Мотиви та застосовані норми права.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №357504899. Однак, позивачем не було надано суду договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», де право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
Окрім того, позивачем не надано суду Реєстру прав вимоги щодо передачі права вимоги до відповідача за договором №357504899 від 17.07.2018 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №357504899 від 17.07.2018, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відсутні, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Щодо застосування стоків позовної даності суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 грудня 2019 року у справі № 234/13519/16-ц вказано, що «відповідно до частин другої-четвертої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Так, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Таким чином, підставами для відмови в позові у зв'язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності. Позовна давність застосовується до обґрунтованого позову».
Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Аналогічний правовий висновок викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц та у постанові від 31 жовтня 2018 в справі № 367/6105/16-ц.
Оскільки у даній справі встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими по суті спору, а тому відмовити у задоволенні позовних вимог необхідно саме з цих підстав, а заява відповідачки про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, вимога позивача про стягнення з відповідачки судових витрат також не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №357504899 від 17.07.2018 року, відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: поштовий індекс 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення 19 листопада 2025 року.
Суддя : І.М. Деркач