Справа № 589/2652/25
Провадження № 2/589/1757/25
17 жовтня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
11.06.2025р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову 11.06.2025р. і до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги мотивувала тим, що діти проживають разом з нею, шлюб між нею та відповідачем було розірвано рішенням суду, однак відповідач добровільно не забезпечує життєві потреби дітей в достатній кількості, що необхідні для їх утримання, хоча працює в органах внутрішніх справ в Шосткинському РУП ГУНП в Сумській області та має постійних дохід у вигляді заробітної плати.
В свою чергу 11.08.2025р. відповідач звернувся до суду з відзивом, у якому зазначив, що частково не визнає позовні вимоги про стягнення аліментів та просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Так, відповідач зазначив, що позивачем ОСОБА_1 не обґрунтовано та не надано доказів того, що він добровільно не забезпечує в достатній кількості життєві потреби дітей. Враховуючи розпорядок робочого дня, діти періодично проживають за двома адресами, як з матір'ю так і з батьком. Зазначив, що забезпечує дітей всім чим може, купує одяг, взуття, продукти харчування, засоби гігієни тощо. Разом з дітьми відвідує також позашкільні гуртки, на які сплачує відповідні кошти, їздить на змагання. Крім того, зазначив, що позивач ОСОБА_1 не зверталась до нього із вимогою чи проханням про забезпечення дітей в більшому розмірі, а тому вважає, що позов ОСОБА_1 є передчасним. Відповідач зазначив, що позивач вказує на те, що вона отримує стабільну заробітну плату, однак не зазначає скільки коштів вона витрачає на утримання дітей за місяць, скільки їй потрібно та чим саме відповідач не забезпечує дітей. У разі задоволення судом позову, просив щомісячно стягувати з нього 1/6 частини доходу на утримання дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Повідомила, що саме з нею живуть спільні діти. Відповідач дійсно витрачає на них кошти, але робить це коли хоче, в той час як діти потребують постійного фінансового забезпечення. Додала, що діти займаються творчістю, що також потребує додаткових витрат, крім того, одна дитина має захворювання та потребує спеціального харчування. Зазначила, що намагалась вести з відповідачем розмови щодо необхідності постійного забезпечення дітей, однак до спільної домовленості так і не прийшли. При цьому, бачитись дітям з батьком вона не перешкоджає, вони зустрічаються в дворі, оскільки живуть в одному будинку, він возить дітей на пікнік, бере на каву, відбувається це не більше ніж один раз на тиждень, але весь інший час діти також потребують фінансового забезпечення. Відповідач не вважав за потрібне до моменту подання даного позову узгодити питання забезпечення спільних дітей.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримав частково, оскільки не заперечує проти стягнення з нього аліментів, однак просив зменшити розмір у разі наявності такої можливості, оскільки вважав, що 1/3 частини його доходу на утримання дітей може бути забагато. Підтвердив, що діти проживають з позивачем. Зазначив, що хоча і хотів би бачитись з ними частіше та проводити більше часу, наразі такої можливості не має, у зв'язку з тим, що має щільний робочий графік, працює в нічний час 6 днів і має один день відпочинку на тиждень. Зазначив, що на дітей витрачає стільки, стільки вони в нього просять, а позивач жодного разу не зверталась до нього з жодними пропозиціями щодо вирішенням даного питання без суду. В той час як він приймає участь в їх вихованні та утриманні, возить на змагання, водить на гуртки, коли в нього є можливість, бере до себе на проживання.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач та відповідач перебували між собою у зареєстрованому шлюбі з 31 серпня 2012 року та рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27.09.2024р. у справі № 589/3784/24 шлюб між ними було розірвано /а.с.4/.
З копій свідоцтв про народження дітей встановлено, що сторони є батьками малолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 6, 7/.
З довідок, виданих ТОВ «Броусс-ЖЕК» 07.05.2025р., встановлено, що хоча місце проживання дітей зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації відповідача ОСОБА_2 ), фактично з 10.08.2024р. діти проживають з позивачем за іншою адресою без реєстрації по АДРЕСА_2 та перебувають на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї /а.с.13, 14/.
За поясненнями сторін вони не дійшли згоди щодо надання матеріального забезпечення для утримання двох неповнолітніх дітей, відповідач надає допомогу епізодично та в недостатньому обсязі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Суд відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої та восьмої статті 7 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Суд враховує надані відповідачем пояснення в судовому засіданні про те, що фактично діти проживають з позивачем, що, на думку суду, покладає на позивача значно більший тягар утримання дітей, в той час як Сімейним кодексом України визначений принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання своїх дітей.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи зі змісту ст. 182, ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, з урахуванням положень ст. 182 СК України. Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, згідно зі ст. 191 СК України аліменти присуджуються з дня пред'явлення позову.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У цьому контексті слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, зокрема, у розмірі на двох дітей - однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тобто законодавцем передбачено розмір аліментів, який може бути стягнутий у наказному провадженні, в розмірі, який відповідає розміру, заявленому позивачем в межах даної справи.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що чинне законодавство не позбавляє обов'язку того з батьків, з ким діти не проживають, сплачувати аліменти за рішенням суду навіть за умови добровільного надання матеріального забзепечення до звернення другого з батьків з позовом до суду про стягнення аліментів. А тому, суд не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу для часткового задоволення позову на те, що він час від часу ніс витрати по утриманню дітей сторін до звернення до позивача суду з даним позовом.
Таким чином, проаналізувавши заявлені позивачем позовні вимоги та встановлені вище обставини справи, враховуючи те, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а відповідач є особою працездатного віку, працює поліцейським, і спроможний надати матеріальну допомогу, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову та стягення з відповідача аліментів на утримання його дітей у заявленому розмірі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України та п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп., від оплати якого позивача звільнено вказаним Законом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 / аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - у розмірі 1/3 (однієї третини) від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 червня 2025 року та до досягнення повноліття найстаршою дитиною, після чого аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 10.11.2025р.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова