Справа №127/34699/25
Провадження №1-кс/127/13462/25
13 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
представника скаржника ОСОБА_3 ,
дізнавача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22.07.2025, про закриття кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою звернулась адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , в якій просила скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22.07.2025, про закриття кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Скарга мотивована тим, що 03 травня 2025 року Вінницьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області внесено відомості до ЄРДР за № 12025025010000092 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
22 липня 2025 року старшим дізнавачем сектору дізнання Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Як зазначає сторона заявника скарги, підстава винесення оскаржуваної постанови - «об'єктивних даних, які б свідчили про умисне ухилення ОСОБА_6 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (тобто наявність умислу на ухилення при можливості виконання обов'язку), під час досудового розслідування не встановлено».
Проте, на думку сторони заявника такий висновок органу досудового розслідування є передчасним.
Крім того сторона заявника зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження від 22 липня 2025 року підлягає скасуванню з наступних підстав.
ОСОБА_6 - є батьком двох дітей - Маргарити та Ангеліни. Загальна сума заборгованості зі сплати аліментів та пені, які ОСОБА_6 заборгував ОСОБА_5 становить 973 513,00 грн. за період з 2014 року по 2023 рік.
В рамках досудового розслідування, на ОСОБА_6 було зібрано досьє, документи якого свідчать про те, що стиль життя, який веде ОСОБА_6 дає підстави стверджувати, що можливість сплачувати аліменти у ОСОБА_6 є.
На думку сторони заявника, органом досудового розслідування не було звернено увагу на обставину, що у власності ОСОБА_6 є наступне нерухоме майно:
1) нежитлове приміщення № 84 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 108,9 кв.м.;
2) нежитлове приміщення № 83 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,50 кв.м.;
3) квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;
4) квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
Яким чином використовує ОСОБА_6 нежитлові приміщення у Києві - орган досудового розслідування не встановив.
Тобто, чи здається в оренду два нежитлові приміщення ОСОБА_6 , чи він там здійснює свою підприємницьку діяльність, чи отримує він дохід від наявності у його власності нежитлових приміщень у центрі Києва - не встановлено.
Однак, сам факт наявності у власності у ОСОБА_6 у центрі столиці нежитлових приміщень загальною площею 156,40 кв.м. свідчить про те, що вигоду від цього він має щомісячну. Незважаючи на це, аліменти протягом більше десяти років він не сплачує.
Також сторона заявника стверджує, що ОСОБА_6 має пряме відношення до наступних юридичних осіб:
1) він є керівником та засновником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »;
2) він є керівником, засновником та бенефіціаром ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
3) він є керівником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
4) він є засновником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;
5) він є засновником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
6) він є засновником, попереднім бенефіціаром та попереднім керівником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Також сторона заявника вказує, що орган досудового розслідування взагалі усунувся дослідити обставину отримання доходів від вказаних юридичних осіб, а саме: щодо руху коштів вищевказаних юридичних осіб та щодо звітів цих підприємств.
На думку сторони заявника вказане має значення для встановлення доходу ОСОБА_6 . Дані юридичні особи - є діючими. Для виконання приписів ст. 2 КПК України, а саме задля повного, неупередженого розслідування, орган досудового розслідування повинен дослідити вищевикладене за період з 2014 року по 2024 рік (у період заборгованості за спліти аліментів).
Окрім цього, адвокат зазначає, що нею самостійно з відкритих джерел було встановлено, що ОСОБА_6 являється: директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », вид діяльності товариства - організація будівництва будівель та директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », вид діяльності товариства - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
На думку сторони заявника вказане залишилося поза увагою органу досудового розслідування. А тому, необхідно встановити інформацію щодо руху коштів вказаних юридичних осіб та щодо звітів цих підприємств.
Також у скарзі звертається увага суду на те, що за період з 2014 року по 2023 рік ОСОБА_6 , будучи водієм, неодноразово вчиняв порушення правил дорожнього руху у Києві, Київській області та у м. Вінниці, у зв'язку з чим притягувався до адміністративної відповідальності. Він був водієм наступних транспортних засобів: Мерседес, Тойота Королла, Вольксваген мультіван, Опель калібра. До прикладу, 22 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушення, саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом). Він керував транспортним засобом Тойота. 12 грудня 2023 року ОСОБА_6 притягнуто у відповідності до тієї ж ч. 5 ст. 126 КУпАП, коли він був водієм транспортного засобу Тойота Королла. Таким чином, ОСОБА_6 , хоч і не реєструє за собою транспортні засоби, проте, має у користуванні дані транспортні засоби. Вказане свідчить про те, що він веде такий спосіб життя, який не притаманний безробітному.
В матеріалах кримінального провадження у досьє, зібраному на ОСОБА_6 міститься звернення ОСОБА_6 , з яким він звертався до поліції 08.10.2020 року. Зміст звернення до поліції наступний: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прож. АДРЕСА_4 , що 01.10.2020 року о 16 год. 30 хв. троє невідомих осіб чоловічої статі за адресою: АДРЕСА_5 , здійснили спробу його викрадення використовуючи автомобіль чорного кольору, в якому залишились особисті грошові кошти в розмірі 200 000 тис. грн. та речі, з метою змушення до виконання цивільно-правових зобов'язань».
Таким чином, в матеріалах кримінального провадження є доказ особистого звернення ОСОБА_6 до поліції, в період наявності у нього зобов'язання перед ОСОБА_5 сплачувати аліменти, про наявність у нього особистих коштів у розмірі 200 тисяч грн.
Наведене є черговим доказом того, що ОСОБА_6 робить видимість, що він безробітній, коштів сплачувати аліменти не має, проте в дійсності, він вводить в оману органи досудового розслідування.
Зазначені обставини залишились поза увагою органу досудового розслідування. ОСОБА_6 не був допитаний щодо даного факту. Дана обставина - доказ визнання ОСОБА_6 того, що так зване безробіття - це лише «прикриття» від виконання обов'язку - утримання дітей. В дійсності, ОСОБА_6 має не лише обов'язокутримувати дітей, але й можливість сплачувати аліменти, пересуваючись на різного роду транспортних засобах, маючи із собою готівку у значному розмірі та будучи засновником, керівником та бенефіціаром восьми підприємств.
Крім того сторона захисту вказує, що орган досудового розслідування отримав від ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідь на запит, де міститься відомості про дохід ОСОБА_6 , а саме, - у 4 кварталі 2016 року AT « ІНФОРМАЦІЯ_12 » сплатило йому 495,00 грн., у 2 кварталі 2018 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » виплатило 950,00 грн., у 3 кварталі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сплатило 2 850,00 грн., у 4 кварталі 2018 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » сплатило 12 000,00 грн., у 4 кварталі 2018 році ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » виплатило 1 944,00 грн., а протягом 2020 - 2022 років ОСОБА_6 отримував страхові виплати, а саме, у 2 кварталі 2020 році ОСОБА_6 отримав від ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » 1 499,40 грн., у 3 кварталі 2020 року отримав від ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » 4 499,40 грн., у лютому 2021 році отримав від ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » 4 319,40 грн., у січні 2021 році отримав від ТДВ СК « ІНФОРМАЦІЯ_15 » 9 183,30 грн.
Таким чином, незважаючи на те, що органом досудового розслідування були здобуті докази офіційного доходу ОСОБА_6 , який в цей період не сплачував аліменти, проте незважаючи на це, провадження було закрито за відсутності складу кримінального правопорушення - свідчить про те, що органом досудового розслідування неповно проведено досудове розслідування. Адже відомості із податкової - це прямі докази доходу ОСОБА_6 , незважаючи на те, значні це доходи чи ні.
Також у скарзі стверджується, що в матеріалах кримінального провадження містяться пояснення ОСОБА_6 від 26 червня 2025 року, які відібрано поверхнево та неповно.
Крім цього, на запитання: Чи надавав ОСОБА_6 кошти ОСОБА_5 на утримання спільних дітей? ОСОБА_6 відповів: «Кошти ОСОБА_5 на утримання спільних дітей не надавав, так як не мав із нею будь-якого контакту, вона уникала будь-яких контактів зі ним.
Таким чином, ОСОБА_6 визнав обставину, що він не сплачував аліменти тому, що не мав контактів ОСОБА_5 . А тому, звідси висновок - можливість сплачувати аліменти він мав. Тобто наявність умислу на ухилення сплати аліментів, при цьому маючи таку можливість - уже слідує із самих пояснень ОСОБА_6 . Так, він міг поштовим переказом на зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 відправляти аліменти щомісяця. Проте, він цього не робив невиправдано тривалий проміжок часу - 10 років.
В подальшому, в своїх поясненнях ОСОБА_6 вказав, що звернувся до адвоката, який в свою чергу звернувся в ДВС і таким чином отримав реквізити для сплати аліментів і сплатив 4500 грн. 23 червня 2025 року із поясненням, що в майбутньому він буде сплачувати.
Так, в матеріалах справи міститься ордер адвоката ОСОБА_7 , який виписаний ще в 2023 році на представлення ОСОБА_6 в ІНФОРМАЦІЯ_16 . Однак запит в ДВС він надіслав лише 19 червня 2025 року, тобто через два роки після укладення із ним договору.
Більше того, у поясненнях ОСОБА_6 написав наступне: «я 23 червня 2025 р. здійснив платіж на суму 4500 грн. ... Таким чином я продемонстрував свою добросовісність і готовність виконувати аліментні зобов'язання одразу після усунення технічної перешкоди - відсутність реквізитів. Цим беру на себе зобов'язання систематично й у повному обсязі погашати накопичену заборгованість та здійснювати поточні аліментні платежі».
Проте, на думку сторони захисту це черговий обман ОСОБА_6 . Адже після 23 червня 2025 року ОСОБА_6 не платив ОСОБА_5 жодних аліментів. Тобто показово ним було одноразово сплачено. Така поведінка є недопустимою.
Враховуючи вищевикладене, сторона заявника просила суд скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22.07.2025, про закриття кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити з підстав, що у ній наведено. Додатково зазначила, що ОСОБА_6 має заборгованість зі сплати аліментів більше 900 тис. грн., має у власності нерухоме майно в Києві, однак в ході досудового розслідування не встановлено який дохід отримує від вказаного майна, також він є засновником шести юридичних осіб, однак слідство не отримало інформацію щодо доходів цих юридичних осіб та отримання доходів ОСОБА_6 з огляду на викладене адвокат вважає, що є всі підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Дізнавач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення вимог скарги, оскільки обставини про наявність доходів у ОСОБА_6 , ОСОБА_3 черпає з аналітичного досьє, яке виготовлено для службового користування і не може розглядатися, як доказ. Ознайомитись із даним досьє адвокат ОСОБА_3 змогла внаслідок того, що дізнавач не додивилась під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали скарги та дослідивши матеріали кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора - є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судом встановлено, що у провадженні сектору дізнання Вінницького районного управління поліції ГУНГІ у Вінницькій області перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , жительки АДРЕСА_6 , щодо несплати протягом тривалого часу аліментів її колишнім чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 на утримання дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_19 (ЄО 9989,6413).
За наслідками проведеного досудового розслідування постановою старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22.07.2025, кримінальне провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - закрито, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Надаючи оцінку на предмет законності та обґрунтованості наведеної постанови дізнавача про закриття кримінального провадження судом враховується наступне.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої вказаної норми на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно з частиною другою статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України).
Дослідивши зміст постанови про закриття кримінального провадження від 22.07.2025 судом встановлено, що сектором дізнання не в повній мірі досліджено майновий стан ОСОБА_6 за період існування заборгованості за спліти аліментів, що є важливим задля повного, неупередженого досудового розслідування кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025 встановлено, що 26.06.2025 року у ОСОБА_6 відібрано пояснення в межах даного кримінального провадження, однак в ході відібрання пояснень не з'ясовано інформаціюпро отримання ним доходів від діяльності таких юридичних осіб, як ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », де останній являється директором та засновником.
Таким чином досудовим розслідуванням не перевірено обставину отримання/неотримання доходів від зазначених юридичних осіб ОСОБА_6 , а також не з'ясовано в ОСОБА_6 інформацію про його платоспроможність та матеріальний стан у дослідуваний у кримінальному провадженні період.
З огляду на викладене суд констатує, що відібрання пояснень у ОСОБА_6 проведено поверхнево та є потреба у проведенні допиту ОСОБА_6 для встановлення реального майнового стану останнього.
Крім того з метою повного, всебічного і об'єктивного проведення досудового розслідування є необхідність у зверненні до суду з клопотаннями про тимчасовий доступ до інформації, наявної в банківських установах для з'ясування наявності кредитів чи депозитів у ОСОБА_6 , та до сервісних центрів МВС для з'ясування та перевірки фактів реєстрації за останнім транспортних засобів за досліджуваний період. Вказана інформація необхідна для повноти та всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Окрім наведеного слід перевірити інформацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з метою отримання актуальної інформації про яку вказує адвокат ОСОБА_3 щодо наявності у ОСОБА_6 на праві власності об'єктів нежитлової та житлової нерухомості як в м. Києві так і в інших містах України, та в ході досудового розслідування (дізнання) слід встановити обставину характеру використання такого майна та можливого отримання ОСОБА_6 відповідних доходів від такого майна, зокрема внаслідок здачі такого майна в оренду, тощо.
Суд зазначає, що матеріали кримінального провадження по суті складаються з копій матеріалів витребуваних виконавчих проваджень, що відкриті по борговим зобов'язанням ОСОБА_6 , з огляду на що суд приходить до висновку, що дізнавачем по суті не вчинялись слідчі та процесуальні дії, які були б спрямовані на встановлення реального майнового стану ОСОБА_6 у досліджуваний період.
Наявні в матеріалах кримінального провадження документи та матеріали не давали дізнавачу підстав для однозначного висновку щодо відсутності в діях/бездіяльності ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що дізнавачем не було встановлено усіх обставин кримінального правопорушення, не вчинено усіх необхідних слідчих дій, не здобуто усіх можливих доказів його вчинення та не досліджено здобуті, у зв'язку із чим прийнято передчасне та необґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025.
Слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, дізнавачем в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення та прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати інші конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22.07.2025, про закриття кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 91, 93, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити.
Постанову старшого дізнавача сектору дізнання Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22.07.2025, про закриття кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №12025025010000092 від 03.05.2025 направити до Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для проведення подальшого розслідування.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя