Справа № 461/7986/24 Головуючий у 1 інстанції: Романюка В. Ф.
Провадження № 22-ц/811/943/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
14 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 24 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
27.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонаті» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Сонаті» заборгованість у розмірі 193652,44 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Позов позивач обґрунтовував тим, що 28 вересня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z06.00501.004385563, відповідно до якого відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності надано кредитні кошти в сумі 30000,00 грн. 07 квітня 2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z62.231.73435, відповідно до якого відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 50000,00 грн. Крім того, 15 червня 2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду №C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за умовами якої позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого ліміту кредитної лінії, максимальний розмір якого становить 200 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитним коштами. Надавши грошові кошти позичальникові, банк виконав свої зобов'язання за умовами зазначених вище кредитних договорів. Однак, відповідач належним чином не виконував умови кредитних договорів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 193652,44 грн, з яких 93229,49 грн - заборгованість за кредитним договором № Z06.00501.004385563 від 28 вересня 2018 року, 70292,15 грн - заборгованість за кредитним договором № Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року та 30130,80 грн - заборгованість за кредитним договором № C03.231.73951 від 15 червня 2017 року. У подальшому, Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за вищезазначеними кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Сонаті» на підставі договору факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року. У зв'язку з невиконанням умов кредитних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонаті» відповідачу надіслано вимогу про виконання зобов'язань за кредитними договорами та надано можливість добровільно сплатити заборгованість, однак така вимога позичальником не виконана. Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за кредитом, чим порушує законні права та інтереси позивача.
Оскаржуваним рішення позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» заборгованість у розмірі 107 478,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» судовий збір у розмірі 1344,44 грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позивач не надав для огляду в судовому засіданні оригінал реєстру боржників до договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023 року, витребуваний ухвалою суду, що свідчить про недобросовісну поведінку позивача та недоведність наявності у нього права вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами. У разі ухилення учасника справи без неповажних причин від виконання обов'язку щодо надання доказів, витребуваних судом, суд може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази. Долучені до позовної заяви витяги з реєстру боржників до договору факторингу суперечать умовам договору факторингу, відповідно до яких перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог зазначаються в реєстрі боржників, який є невід'ємною частиною договору. Вважає, що надані позивачем докази не підтверджують переходу права вимоги за кредитними договорами від Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті».
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 07 квітня 2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z62.231.73435, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти на поточні потреби в сумі 50 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року кредит надано строком на 24 місяці.
За користування кредитом позичальник зобов'язувався сплачувати проценти в розмірі 15,0000% річних від залишкової суми кредиту (п. 1.3. кредитного договору №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, отриманими за кредитним договором №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року, та погашав заборгованість за таким, шо підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритому на ім'я ОСОБА_1 , за період з 07 квітня 2017 року по 25 липня 2023 року.
15 червня 2017 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка укладається згідно з умовами договору комплексного банківського обслуговування, затвердженого розпорядженням банку з усiма змінами та доповненнями до нього, чинна редакція якого розміщена на інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua
Відповідно до п. 2 угоди № C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 червня 2017 року, банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитної схемою обслуговування з використанням електронного платіжного запису, що буде використовуватися в рамках угоди та договору, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та видав клієнту міжнародну платіжну карту Master Card (кредитна картка).
Відповідно до п. 3 угоди № C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 червня 2017 року, банк надав клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку.
Пунктом 3.1 угоди № C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 червня 2017 року передбачено, що максимальний кредитний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн.
Згідно п. 3.2 угоди № C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 червня 2017 року ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 100 000,00 грн. Враховуючи, що зобов'язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії здійснюється банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.
Процентна ставка за користування коштами становить 48,0000 % річних (п. 3.3 угоди № C03.231.73951 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 15 червня 2017 року).
Випискою по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), відкритому на ім'я ОСОБА_1 , за період з 15 червня 2017 року по 23 липня 2023 року підтверджується надання кредитиних коштів в межах встановленого ліміту, що становить 200000,00 грн, якими відповідач корисувався, в тому числі і погашав заборгованість за кредитним договором.
25 вересня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z06.00501.004385563, згідно якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 30000,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (за наявності), а позичальник зобов'язувався повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості ) згідно з умовами цього договору.
Пунктом 1.2. кредитного договору № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року передбачено, що банк зобов'язується надати кредит у день підписання даного договору строком на 60 місяців.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року за користування кредитом позичальник зобов'язувався сплачувати банку річну змінювану проценту ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49 % (маржу банку).
Станом на день укладення договору замінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5 %, що разом з маржею банку становить змінювану процентну ставку в розмірі 21,99 % (п. 1.4. кредитного договору № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року).
Згідно п. 1.11. кредитного договору № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року позичальник щомісячно в терміни та в розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, зобов'язувався сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе надання інформації по рахунках позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу на погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника з використанням засобу електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, направлені банку позичальником з використанням різних каналів зв'язку тощо.
У графіку щомісячних платежів за кредитним договором № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року передбачено суму платежу за розрахунковий період, яким є один календарний місяць, що включає в себе розмір місячних платежів на погашення суми кредиту, на погашення процентів за користування кредитом та на погашення плати за обслуговування кредиту.
Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), відкритому на ім'я ОСОБА_1 , за період з 28 вересня 2018 року по 25 липня 2023 року, відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 30 000 грн на підставі кредитного договору № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року.
25 липня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» укладено договір факторингу №25/07, згідно якого Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило за плату Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» права вимоги до боржників, що визначені в реєстрі боржників, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 25 липня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року, № C03.231.73951 від 15 червня 2017 року та № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року.
Пунктом 5.1. договору факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року передбачено, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання відповідного реєстру боржників, за умовами виконання фактором зобов'язань, передбачених п. 4.1. цього договору.
У пункті 4.1. договору факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року зазначено, що фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування шляхом перерахунку 100 % суми на рахунки клієнта протягом трьох робочих днів після отримання реєстру боржників засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі та підписання сторонами договору та реєстру боржників за допомогою електронного документообігу.
Сума фінансування перераховується фактором на рахунок клієнта НОМЕР_7 (п. 4.2 договору факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року).
Платіжною інструкцією № 451 від 26 липня 2023 року підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» перерахувало Акціонерному товариству «Ідея Банк» 2 685 000,00 грн на рахунок НОМЕР_7 як суму фінансування прав вимоги згідно договору факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року (а.с. 142).
28 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» надіслало ОСОБА_1 письмові вимоги (повідомлення), а саме: № 22, в якій вимагало протягом тридцяти днів з моменту направлення вимоги повернути заборгованість за кредитним договором № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року в розмірі 93229,49 грн; № 23, в якій вимагало протягом тридцяти днів з моменту направлення вимоги повернути заборгованість за кредитним договором №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року в розмірі 70292,15 грн; № 24, в якій вимагало протягом тридцяти днів з моменту направлення вимоги повернути заборгованість за кредитним договором № C03.231.73951 від 15 червня 2017 року в розмірі 30130,80 грн.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонаті».
Обґрунтовуючи позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Соноті» надало довідки-розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за кожним з зазначених вище кредитних договорів.
Так, з наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року, заборгованість становить 70292,15 грн, з яких 14714,49 грн - заборгованість за основним боргом, 8685,09 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 46892,57 грн - заборгованість за комісіями.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №C03.231.73951 від 15 червня 2017 року така становить 30130,80 грн, з яких 10709,08 грн - заборгованість за основним боргом та 19421,72 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Як убачається з довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року, така становить 93229,49 грн, з яких 30000 грн - заборгованість за основним боргом, 23947,70 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 39281,79 грн - заборгованість за комісіями.
Задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті», суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року, №C03.231.73951 від 15 червня 2017 року та №Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 107478,08 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту та нарахованиим процентами за користування кредитними коштами та підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті», до якого перейшло право вимоги до боржника на підставі договору факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року, який не визнаний судом недійсним, а відтак, враховуючи закріплену ст. 204 ЦПК України презумпцію правомірності правочину, є правомірним. При цьому, суд враховував відсутність передбачених законом підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією в сумі 86 174,36 грн (46892,57 грн + 39281,79 грн) та вважав умови договорів щодо обов'язку позичальника сплачувати щомісячно комісію за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань за кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі, а також - відсутності у нього заборгованості за кредитними договорами, чи наявної заборгованості в іншому розмірі.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності переходу права вимоги за кредитними договорами від Акціонерного товариства «Ідея Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» спростовуються матеріалами справи, зокрема долученим до матеріалів справи чинним договором факторингу №25/07 від 25 липня 2023 року, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцію № 451 від 26 липня 2023 року на суму 2 685 000,00 грн, які за відсутності доказів виконання кредитиних зобов'язнь позичальником є належними та достатніми доказами на підтвердження переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами №Z62.231.73435 від 07 квітня 2017 року, № C03.231.73951 від 15 червня 2017 року та № Z06.00501.004385563 від 25 вересня 2018 року від АТ «Ідея Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті».
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи,є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 14 листопада 2025 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду міста Львова від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра