Справа № 461/7858/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/897/25 Доповідач: ОСОБА_2
17 листопада 2025 року у м. Львові колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 2 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8
встановила:
цією ухвалою подання ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та Спостережної комісії Галицького району - задоволено.
Звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі за вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.03.2023 за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з хворобою засудженої.
Не погоджуючись з даною ухвалою, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 02.10.2025 про звільнення засудженої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.03.2023 у зв'язку з хворобою.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяв Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» та Спостережної комісії Галицького району про звільнення від покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначеного вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24.03.2023 у зв'язку з хворобою.
Апеляційні доводи мотивовані тим, що судом залишено поза увагою, що згідно висновку лікарсько - консультативної комісії від 23.09.2025 захворювання, яке перешкоджає подальшому відбуванню покарання засудженій ОСОБА_7 передбачене розділом VI пунктом 1 Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, що не відповідає дійсності, оскільки психічні розлади у засудженої не діагностовано.
Крім того, суд належним чином не врахував, що засуджена ОСОБА_7 отримує у Львівській багатопрофільній лікарні (№19) філії Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області необхідне лікування, яке здійснюється за державний рахунок, його стан здоров'я підтримується лікарями на належному рівні та не перешкоджає утриманню в установі виконання покарань.
Також не враховано, що на момент розгляду судом вищенаведеної заяви, ОСОБА_7 відбула менше половини строку призначеного покарання та відсутні відомості про її заохочення, за час перебування в установах виконання покарань характеризується задовільно та не працювала.
При апеляційному розгляді прокурор подану апеляційну скаргу підтримала та просила таку задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про звільнення від покарання за хворобою.
У відповідності до положень ч. 9 ст. 59 КВК України, стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана особою з інвалідністю першої чи другої групи або досягла пенсійного віку, або захворіла на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, а також стосовно жінки, яка завагітніла, кримінально-виконавча інспекція чи адміністрація виправного центру вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання за хворобою (п. 6 ч. 1 ст. 537 КПК України); інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до ст.ст.7, 8 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Засуджений має право на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом.
В статті 152 КВК України зазначено, що однією з підстав звільнення від відбування покарання є хвороба особи.
Згідно зі ст.84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджена вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 березня 2023 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Початок строку покарання 06.08.2024. Кінець строку покарання 21.07.2027.
20.08.2025 ОСОБА_7 поступила на лікування у Львівську багатопрофільну лікарню №19 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я ДКВС України» у Львівській області з ДУ «Збаразька виправна колонія №63».
23.09.2025 затверджено висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженої щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
Згідно з даними висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання у суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання від 23.09.2025, у засудженої ОСОБА_7 діагностовані тяжкі захворювання, що перешкоджають подальшому відбуванню покарання, а саме: «Цироз печінки, декомпенсований, клас С за Чайлд-П'ю, зі синдромом портальної гіпертензії (варикоз вен стравоходу ІІІ ст. Асцит. Спленомегалія). Панцитопенія на ґрунті основного захворювання. Пневмонія невиясненої етіології», які передбачені Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 ( п. 1 Розділу Х Переліку).
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи, враховано дані про особу засудженої ОСОБА_7 та прийнято до уваги усі необхідні критерії , які надають право на звільнення засудженої від відбування покарання у зв'язку із тяжкою хворобою.
Апелянтом не представлено доказів неналежної поведінки засудженої ОСОБА_7 , які б були перешкодою для звільнення її від відбування покарання у зв'язку із важкою хворобою.
Окрім того, всупереч доводам прокурора у висновку лікарсько-консультативної комісії від 23.09.2025 зазначено захворювання, яке перешкоджає подальшому відбуванню покарання засудженої ОСОБА_7 , зокрема передбачене розділом пунктом 1 розділу Х Хвороби органів травлення: Цироз печінки різної етіології у стадії декомпенсації.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, відтак не беруться до уваги колегією суддів, оскільки є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, суд першої інстанції належно та повно оцінив і перевірив усі зібрані по справі докази. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою скасування чи зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а подана апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 2 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: